- •Предмет та система юридичної психології.
- •Завдання, які вирішує юридична психологія.
- •Методи юридичної психології та її характеристика.
- •Історія розвитку юридичної психології в Україні та за її межами.
- •Особливості використання звань з юридичної психології у професійній діяльності правознавця та менеджера з безпеки підприємництва.
- •Підприємець як об'єкт психологічного аналізу та суб'єкт правовідносин.
- •2. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості
- •Психолого-правові умови забезпечення безпеки бізнесу та здійснення успішного підприємництва.
- •Психологія правознавчої діяльності.
- •1. Правова соціалізація
- •3. Психологічні умови дієвості правових норм
- •Зміст професіограм слідчого, судді, адвоката, нотаріуса, менеджера з безпеки підприємництва (за вибіром студента).
- •Психологія взаємовідносин підприємця з правознавцями.
- •Соціально-психологічна характеристика особи у юридичній психології.
- •1 2. Психологічний аналіз особи злочину.
- •Психологія організації злочинних угрупувань.
- •Психологічні основи тероризму.
- •Психологія розвитку тіньової економіки.
- •Типологія особи злочинців.
- •Психологічна структура злочину.
- •Психологічні особливості вивчення особи, яка підозрюється у скоєнні злочину.
- •Девіантна поведінка та її особливості.
- •Психологічна характеристико злочинної субкультури та її вплив на культуру підприємництва.
- •Основи психотехніки у діяльності правознавця.
- •Психотехніка використання невербальних засобів.
- •Психотехніка мислення.
- •Психотехніка спілкування у правознавчій діяльності.
- •25.Особливості встановлений психологічного контакту та довірчих відносин. 25.Особливості встановлення психологічного контакту та довірчих відносин.
- •Методи психологічного впливу в правознавчої діяльності.
- •Психотехніка професійного спостереження у професійній діяльності юриста.
- •Психологічний портрет та особливості його створення.
- •Психологічні особливості діагностики брехні, приховування причетності й обставин.
- •Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої діяльності.
- •Психологія обстеження місця події.
- •Психологія затримання.
- •Психологічні особливості здійснення обшуку.
- •Психологія допиту.
- •35.Психологія очної ставки
- •36.Психологія розпізнавання.
- •Психологія слідчого експерименту.
- •Психологія взаємодії працівників комерційних служб безпеки з представниками правоохоронних органів під час розслідування злочинів.
- •Психологічний зміст судової діяльності.
- •Психологічні особливості організації судового слідства.
- •Психологія промови прокурора, адвоката, підсудного.
- •Психологія винесення вироку.
- •Судово-психологічна експертиза: цілі та задачі.
- •Методики проведення судово-психологічної експертизи.
- •Судово-психологічна експертиза емоційних станів.
- •Експертиза соціально-психологічних особливостей членів злочинного угрупування.
- •Експертиза здатності свідчити.
- •Предмет і задачі виправно-трудової психології.
- •Динаміка особистості позбавленого полі та виховний процес.
- •Психологія поведінки засудженого.
- •Психологія позбавленого волі, задачі та фактори ресоціалізації.
- •Особливості використання практичної юридичної психології у діяльності менеджерів з безпеки підприємництва.
- •Психологія особистої безпеки
- •Психологічні особливості взаємодії оперативно-розшукової та слідчої діяльності.
- •Психологія оперативно-розшукової діяльності.
- •Психологія приватної детективної діяльності.
- •65.Психологія праці адвоката.
Психологія слідчого експерименту.
Слідчий експеримент-це самостійна процесуальна дія, спрямована на експериментальну перевірку наявних та отримання нових доказів.
Змістом його є виробництво різних дослідів з метою встановлення можливості якої-небудь події, дії чи явища в певній обстановці і за певних умов, що мають значення для встановлення істини у справі. Експеримент характерний тим, що при його проведенні відтворюється описана ким-небудь або передбачувана слідчим ситуація і проводяться відповідні, заздалегідь визначені досвідчені дії. Важливий підбір учасників слідчого експерименту. До проведення експериментів зазвичай залучається значний коло осіб. Крім слідчого та понятих, в експериментах можуть взяти участь: обвинувачений, потерпілий, слідчий, фахівці різних галузей знання, а також технічний персонал, допомагає практично виконати ті чи інші досвідчені дії. Недоступно в ході експерименту відтворювати сама подія злочину, також не можна при підготовці слідчого експерименту і його проведення допускати дії, що принижують честь і гідність його учасників, які загрожують їх життю та здоров'ю. Не можна, наприклад, призначати слідчий експеримент за участю потерпілої у справі про згвалтування. За своїм змістом більшість видів слідчого експерименту представляє дослідження і оцінку тих чи інших можливостей людини: сприйняття якого-небудь події, факту за певних умов (побачити об'єкти, почути голос людини, відчути запах і т.п.); вчинення тих чи інших дій ( проникнення через отвір і т.п.). Перевіряються також вміння, навички (виготовити кліше, підроблену печатку, відкрити замок певним чином і т.д.). При визначенні умов слідчого експерименту та оцінці отриманих результатів треба виходити зі знань конкретних психофізіологічних можливостей людини. Важливим є питання про можливість здійснення слідчого експерименту. Він стане можливим, якщо слідчий зуміє забезпечити: 1) відтворення матеріальної обстановки, максимально подібною до тієї, в якій відбувалис
я перевіряються дії чи події; 2) відтворення суб'єктивних психофізіологічних факторів; 3) моделювання самих досвідчених дій. Якщо у звичайному житті людина діє, як правило, мимоволі, то в умовах слідчого експерименту у нього з'являється стан психологічної готовності, яке також мобілізує його психічні процеси, збільшує зосередженість, він робить вольові зусилля, щоб краще побачити, почути, запам'ятати. У повсякденній ситуації людина, занурена в свої думки, переживання, може не чути будь-який звук, розмова, не звернути увагу на події, що відбуваються, не помітити яких-небудь змін в обстановці. З іншого боку, в незвичній ситуації злочину, випробовуючи душевне хвилювання, потрясіння, страх, людина в змозі діяти так, як він не зможе в обстановці слідчого експерименту. Так, тікаючи з місця події, злочинець може перестрибнути через широкий рів, подолати високий паркан, але не зуміє повторити ці дії у процесі слідчого експерименту. Обвинувачений, а іноді і потерпілий за наявності у них певної зацікавленості можуть дати згоду на участь у слідчому експерименті, однак постараються не проявити свої знання, навички, вміння; приховати можливість правильного сприйняття будь-яких явищ. Отриманий в ході таких дослідів результат не буде сприяти встановленню істини у справі. Потрібно дуже обережно підходити до оцінки результатів слідчого експерименту. Це, однак, не означає, що в ході слідчого експерименту не можуть бути отримані дані, правильно відображають реально існуючі явища. Слідчим експериментом керує слідчий. Саме він приймає рішення про проведення слідчого експерименту, висуває версії, гіпотези, визначає умови проведення, коло учасників, зміст, послідовність дослідів, оцінює отримані результати і т.д. Однак це не означає, що слідчий має брати безпосередню участь у дослідних діях, перебувати на всіх ділянках. Слідчий після прибуття на місце експерименту виконує організаційну роботу: розміщує учасників, розподіляє між ними функції, завдання, створює умови, максимально подібні до тих, в яких відбувалися перевіряються події тощо Проведення експерименту на тому ж місці дозволяє змоделювати ситуацію з більшим ступенем вірогідності. Моделювання матеріальних чинників допускає використання як підменю, так і схожих з ними знарядь, предметів, матеріалів. Слід враховувати, що виковання справжніх об'єктів надає більш сильний психологічний вплив на учасників експерименту, робить отримані результати більш переконливими. Важливі й умови, при яких проводиться експеримент (пора року, доби, освітленість, наявність опадів і т.д.). Головним у слідчому експерименті є проведення дослідів і правильна оцінка отриманих результатів. Завдання слідчого - організувати виробництво дослідів, здійснювати контроль за ними, фіксувати хід експерименту, оцінювати отримані результати. Слідчий визначає кількість дослідів, їх зміст, при необхідності повторює досліди. Досліди, як правило, проводяться багаторазовоБагаторазовість - перший принцип слідчого експерименту. Другий принцип - варіативність, тобто здійснення кожного наступного досвіду в кілька змінених умовах.
