44. Судово-психологічна експертиза: цілі та задачі.

Об'єктом дослідження судово-психологічних експертів є психоло­гічні прояви людини, що не виходять за межі норми, тобто такі, які не викликають сумніву в її психічній повноцінності. Судово-психологіч­на експертиза встановлює такі особливості психічної діяльності та їх прояви у поведінці особи, які мають юридичне значення і зумовлю­ють певні правові наслідки.

Судово-психологічна експертиза призначається на стадії попе­реднього і судового слідства у кримінальних та цивільних справах підозрюваним, обвинуваченим, свідкам, потерпілим, позивачам і відповідачам різного віку. Об'єктом експертизи є особи, визнані су­дово-психіатричною експертизою осудними.

Судово-психологічна експертиза може бути складовою комплекс­ного експертного дослідження, якщо перед слідством чи судом поста­ють питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна, психолого-автотехнічна, психо-лого-почеркознавча та психолого-лінгвістична експертизи).

Основне завдання судово-психологічної експертизи полягає у виз­наченні у підекспертного індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру; основних властивостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій і станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їх розвитку та специфічних ознак.

До підстав призначення судово-психологічної експертизи нале­жать такі:

наявність особливостей, що свідчать про надмірну неврівнова­женість, емоційність, жорстокість, агресивність, покірність, на­віюваність, нерішучість тощо;

тривале перебування у стані тривоги, емоційного напруження, фрустрації;

відставання рівня психічного розвитку від вікової норми;

наявність хронічних або невиліковних соматичних захворювань;

наявність конфліктних відносин з рідними і оточенням перед вчи­ненням самогубства;

наявність ситуації або окремих ознак поведінки, що може свід­чити про можливість вчинення злочину у стані фізіологічного афекту;

невідповідність встановлених мотивів злочину характеру вчине­ного;

невідповідність поведінки меті й мотивам вчиненого діяння;

відмінність поведінки обвинуваченого, свідка, потерпілого від традиційної, властивої для відповідної вікової або статевої гру­пи людей;

суперечності у свідченнях потерпілого, свідка, що не збігаються з характером ситуації та іншими даними.

Важливим моментом при призначенні судово-психологічної екс­пертизи є чітке визначення її компетенції, можливостей і меж.

44. Методики проведення судово-психологічної експертизи.

Проведення судово-психологічної експертизи передбачає використання біографічного методу. При даному методі підекспертний вивчається з погляду минулих етапів його життя, виявлення фактів, які мають психологічне значення. Під час застосування біографічного методу передбачається отримання даних про батьків підекспертного, його стосунки у родинному колі (з батьками, братами, сестрами), найважливіші етапи його життя (характеристика дошкільного, шкільного періоду і дорослості).

Судово-психологічне дослідження передбачає використання методу незалежних характеристик з метою одержання об'єктивного уявлення про психологічні особливості особи, яку випробовують. Вивчаються за матеріалами кримінальної справи характеристики з місця роботи, місця проживання або навчання. Аналізуються відомості про підекспертного, які містяться у протоколах допиту батьків, друзів, знайомих, колег по роботі та ін.

Майже кожна судово-психологічна експертиза передбачає використання методу бесіди. Йдеться про безпосереднє спілкування судового експерта з особою, яку випробовують. Така бесіда має проводитися за заздалегідь розробленою програмою, відповідно до вивчених матеріалів кримінальної справи. Бесіда здійснюється за допомогою постановки запитань підекспертному. Безпосередність спілкування передбачає встановлення психологічного контакту з випробовуваним. У цьому аспекті важливе значення має повага до прав особи підекспертного, повага до його честі й гідності, незалежність від інших учасників процесу. Експерт-психолог завжди повинен пам'ятати про презумпцію невинуватості (обвинувачений у злочині — ще не злочинець).

У процесі бесіди з випробовуваним важливого значення набуває метод спостереження. Спостереження дає змогу реєструвати реакції на подразники, зміну поведінки у процесі постановки запитань, ставлення до тих чи інших подій, осіб, обставин. За допомогою цього методу можуть бути продіагностовані певні психологічні особливості підекспертного.

Судово-психологічна експертиза — це психодіагно-стичне обстеження, кінцевим результатом якого є діагноз психологічний (встановлення індивідуально-психологічних особливостей особи). У цьому аспекті важливе значення мають психодіагностичні методики (тести). Тести класифікуються за різними підставами: за особливостями використовуваних завдань (тести вербальні і тести практичні), за формами процедури обстеження (тести групові й індивідуальні), за спрямованістю (тести інтелекту і тести особистості).

При провадженні судово-психологічних експертиз використовуються методики дослідження особистості (тест ММРІ — Міннесотський багатоаспектний осо-бистісний опитувальник; тематичної апперцепції тест — ТАТ; тест Роршаха тощо); методики дослідження мислення (розповідь за малюнком; метод піктограм; метод виключення й ін.); методики дослідження пам'яті (завчання слів; метод опосередкованого запам'ятовування; запам'ятовування десяти чисел та ін.); методика дослідження сприйняття й уваги (дослідження сприйняття форми предметів; дослідження обсягу уваги й ін.).

Тести, використовувані у практиці судово-психологічної експертизи, мають бути валідними. Валідність — один із основних критеріїв тесту, який означає його придатність для цілей дослідження; це комплексна характеристика тесту, яка охоплює відомості про галузь досліджуваних явищ і репрезентативність діагностики. Крім того, тест повинен бути надійним — відображати точність виміру, а також стійкість результатів тесту до дії сторонніх випадкових чинників.