2) Форми гнучкої зайнятості:

- зайнятість, пов’язана з різними нестандартними режимами робочого часу; (неповний робочий час та його різновиди – скорочений робочий тиждень, альтернативний робочий час, гнучкий робочий рік, гнучкі графіки робочого часу тощо).

- зайнятість за нестандартними робочими місцями та організацією праці (надомна праця та робота за викликом;)

- зайнятість за нестандартними організаційними формами. (тимчасові працівники (причини – неможливість знайти постійну роботу, необхідність поєднувати роботу і навчання (молодь), вторинна зайнятість (сумісництво, надання послуг населенню для будівництва, ремонту, пошив одягу, репетиторство...).

3) Третій аспект гнучкого РП – географічна та професійна мобільність робочої сили означає створення умов для рухливості між регіонами, підприємствами і професіями.

24. Зайнятість та категорії зайнятих осіб за вітчизняним законодавством

Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Зайняті економічною діяльністю – особи у віці 15 – 70 років, які виконують роботу за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально, або в окремих громадян – роботодавців, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі.

З січня 2009 року до зайнятих віднесено членів особистих селянських господарств. Зайнятими за цією методикою вважаються ті особи, які протягом тижня працювали не менше 4 годин

Зайнятість, як соціально-економічна система виконує три функції:

- економічну – фактор створення суспільного продукту;

- доходну – засіб одержання трудових доходів;

- суспільну – засіб задоволення потреби в праці.

До зайнятих відносять громадян України, які проживають на території України на законних підставах:

а) працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня на підприємствах, в установах і організаціях;

б) громадян, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю;

в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об’єднаннях;

г) які проходять службу в Збройних силах України, СБУ, прикордонних військах, органах внутрішніх справ України;

д) які проходять професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, навчання в денних загальноосвітніх школах і вищих закладах освіти;

е) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні й виконують функції, не пов’язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Форми зайнятості являють собою організаційно-правові способи та умови використання людської праці і розрізняються між собою:

- нормами правового регулювання тривалості та режимів праці, згідно з якими робочий день може бути повним або неповними а режими праці і відпочинку жорсткими або гнучкими;

- регулярності трудової діяльності, яка може бути постійною, тимчасовою, сезонною або епізодичною;

- місцем виконання роботи – на підприємстві або вдома;

- статусом діяльності – основна, додаткова, вторинна.

27. Фактори диференціації допомоги по безробіттю: характеристика, порядок врахування Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття — це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до Закону матеріальне забезпечення за страхуванням встановлюється зі значною диференціацією залежно від причин втрати роботи. Перевагу в соціальному захисті надано категорії безробітних, які втратили роботу з незалежних від них обставин.

Працівникам, які втратили роботу з незалежних від них причин, за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю надається з восьмого дня після реєстрації у службі зайнятості як таких, що шукають роботу.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

• у перші 90 календарних днів виплачується 100 % призначеної допомоги, яка залежить від страхового стажу особи;

• протягом наступних 90 календарних днів – 80 %;

• у подальшому – 70 %.

Відсоток допомоги постійно зменшується. Тобто людина має не втрачати мотивації до праці.

У 2009 році встановлений мінімальний розмір допомоги по безробіттю – 360 грн.

Допомога по безробіттю може виплачуватись одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їхнім бажанням.

Страхуванню на випадок безробіття не підлягають:

- працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію;

- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

25. Визначення статусу безробітного за методологією МОП та згідно вітчизняного законодавства. Види та форми безробіття.

Згідно ЗУ «Про зайнятість населення» Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Безробітні у визначенні МОП — особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в держ службі зайн), які одночасно задовольняють трьом умовам:

- не мали роботи (прибуткового заняття);

- активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню;

- готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.

Види безробіття

- фрикційне – стосується тих осіб, які не працюють у зв’язку із добровільною зміною місця роботи. У суспільстві завжди існує певна кількість осіб, що змінюють місце роботи у зв’язку із незадоволенням рівня заробітної плати, умовами праці, місцем проживання тощо (як правило, триває до 1 місяця);

- інституціональне безробіття (складова частина фрикційного) пов’язане з тим, що іноді надмірні соціальні виплати, запровадження гарантованого мінімуму заробітної плати призводять до того, що деяка частина працездатного населення не поспішає працевлаштовуватися, збільшується загальна чисельність безробітних;

- сезонне, пов'язане зі специфікою виконання окремих видів робіт у різні пори року;

- структурне безробіття – виникає під впливом структурних диспропорцій на ринку праці, тобто коли з’являються невідповідності між попитом і пропозицією робочої сили за професією,

- циклічне безробіття – виникає внаслідок циклічного спаду виробництва і є результатом зниження сукупного попиту на робочу силу. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, зайнятість теж скорочується а безробіття зростає.

- приховане, зумовлене неможливістю працевлаштування за основною кваліфікацією;

На ринку праці розрізняють також такі види безробіття:

• застійне, що охоплює найстійкіший контингент безробітних — жебраків, волоцюг, бомжів та ін.;

• хронічне, виникнення і розширення масштабів якого зумовлені розвитком ринкової економіки. Це пов'язано з тим, що інвестиції у створення нових робочих місць відстають від попиту на робочу силу;

• технологічне, пов'язане з переходом до нової техніки і технологій, з механізацією та автоматизацією виробництва, що супроводжується вивільненням робочої сили і найманням працівників принципово нових спеціальностей і кваліфікації. Похідними формами технологічного безробіття є професійне і кваліфікаційне безробіття;

• конверсійне, спричинене скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості. Розміри такого виду безробіття можуть коливатися від незначних до великих.