- •2. Еволюція та сучасні трансформації напряму наукових досліджень соціально-трудових проблем.
- •3.Зміст та характер праці. Особливості змісту та характеру праці в умовах постіндустріального розвитку економіки.
- •4.Системна класифікація праці: ознаки, види та їх особливості.
- •5. Опис роботи згідно міжнародної практики: зміст та сфера застосування.
- •6. Зміст та практичне значення аналізу роботи.
- •7. Мета, завдання, об’єкт, суб’єкти управління працею на підприємстві (в організації). Сутність сучасного типу управління працею
- •9. Сторони і суб’єкти соціально-трудових відносин.
- •12. Національні моделі соціально-трудових відносин.
- •11.Характеристики предмета соціально-трудових відносин.
- •10. Рівні соціально-трудових відносин.
- •14. Критерії оцінювання рівня розвитку соціально-трудових відносин.
- •15. Роль та функції держави як суб’єкта ств
- •16. Роботодавці і їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин
- •17. Профспілки і їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин.
- •20. Галузева угода: призначення, зміст, процедура укладання.
- •19. Генеральна угода у регулюванні соціально-трудових відносин: її призначення, структура, зміст, сторони укладання.
- •21. Колективний договір: призначення, зміст, процедура укладання.
- •22. Механізм функціонування ринку праці: суб’єкти, об’єкти, засоби впливу
- •23. Гнучкість та жорсткість ринку праці: сутність та критерії.
- •2) Форми гнучкої зайнятості:
- •24. Зайнятість та категорії зайнятих осіб за вітчизняним законодавством
- •26. Порівняльна характеристика концепцій зайнятості.
- •28. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування: сутність, джерела формування, напрями використання.
- •29. Класифікація населення: ознаки, практичне значення
- •31. Механізм управління трудовим потенціалом: сутність та складові.
- •32. Людський капітал: еволюція концептуальних підходів, сучасне розуміння.
- •33. Індекс людського розвитку: методика оцінювання
- •34. Конкурентоспроможність працівника: сутність, складові, методика оцінювання.
- •35. Важкість праці: сутність, показники, методичні засади оцінювання.
- •36. Сутність, чинники та методичні аспекти визначення напруженості праці.
- •37. Сутність та ознаки складності праці. Групи складності праці.
- •38. Якість праці: сутність та підходи у визначенні. Структура якості праці.
- •39. Статистичні індикатори якості праці, що використовуються для забезпечення міжнародних зіставлень.
- •40,Концептуальні підходи до визначення поняття та рівня ефективності праці.
- •41.Продуктивність праці: сутність, практичне значення, рівні та показники оцінювання
- •42. Характеристика методів вимірювання продуктивності праці.
- •43. Фактори та резерви продуктивності праці: сутність, види, методи оцінювання.
- •44. Програми управління продуктивністю праці: сутність, етапи розробки.
- •45. Сутність і зміст організації праці. Основні складові процесу організації праці на підприємстві.
- •48. Умови введення, проектування, упровадження та соціально-економічне значення суміщення професій.
- •46. Сутність та форми поділу і кооперації праці.
- •47. Робоче місце. Організація та обслуговування робочого місця.
- •50. Фактори, що визначають умови праці на підприємстві.
- •Еволюція та сучасні трансформації напряму наукових досліджень соціально-трудових проблем.
39. Статистичні індикатори якості праці, що використовуються для забезпечення міжнародних зіставлень.
Для міжнародних зіставлень Комісією Європейського співтовариства розроблено індикатори та показники якості праці, які розглядають якість як багатоаспектне поняття. Аспект1.Характеристики праці. В цьому аспекті виділяють такі показники, як:
1.внутрішня якість праці. Вимірюється індикаторами:
-зміна рівня оплати;
-зміна форми наймання.
2.Навички, довічне навчання і кар’єрне зростання. Вимірюється індикаторами:
-довічне навчання (частка дорослого населення віком 25-64р, що проходили тренінги і навчалися протягом 4-х тижнів до обстеження; середнє значення протягом року);
-участь у безперервному професійному навчанні.
Аспект 2.Задоволений і вільний ринок праці
3) Гендерна рівність. Вимірюється індикаторами:
-гендерна різниця в оплаті (різниця між середніми валовими годинними доходами жінок і чоловіків у вигляді % до середніх валових годинних доходів чоловіків;
-гендерна різниця в рівні зайнятості (різниця в рівнях зайнятості чоловіків і жінок у %-х пунктах за віковими групами та освітнім рівнем);
-гендерна різниця в безробітті (у %-х пунктах); — гендерна ізоляція (середній зак країною рівень зайнятості жінок і чоловіків стосовно кожного заняття).
4) Здоровя і безпека на роботі. Вимірюється індикаторами: -нещасні випадки на роботі ( індекс серйозних і фатальних нещ випадків на роботі на 100тис зайнятих);
5) Гнучкість і безпека. Вимірюється індикаторами: - різноманітність та обґрунтування договірних та робочих умов (загальна чисельність працівників, що працюють на умовах часткової зайнятості і (або) протягом визначеного терміну + загальна чисельність само зайнятих осіб як% до всіх зайнятих. Працівники, що нестандартно зайняті, як % до всього зайнятого населення);
6) Включення і доступ до ринку праці. Вимірюється індикаторами:
-зміни у статусі зайнятості (зміни у зайнятості, безробітті та економічній неактивності з року в рік); -зміни в зайнятості(навчанні);
-рівень зайнятості
-частка застійного безробіття ( чисельність населення, що більше 12 місяців є безробітним у відношенні до чисельності економічно активного населення);
-особи, що достроково залишають школу;
-рівень молодіжного безробіття;
7) Організація праці і трудового життя. Вимірюється індикаторами:
--вплив зайнятості на батьківство (різниця у %-х пунктах у рівнях зайнятості населення, яке не має і тих, хто має дітей віком 0-6 років);
-догляд за дітьми ( діти, за якими доглядають до 30 год протягом звичайного тижня/30 і більше год протягом тижня, як відношення до всіх дітей відповідної вікової групи);
8) Соціальний діалог і залучення працівника- індикатори ще не визначено;
9) Різноманітність, відсутність дискримінації. Вимірюється індикаторами:
-рівень зайнятості серед осіб літнього віку (зайняті віком 55-64 р як відношення до загальної чисельності населення даної вікової групи);
-незахищені верстви населення на ринку праці (різниця в рівнях зайнятості, безробіття та екон активності незахищеного населення у %-х пунктах);
10) Загальний ефект від праці. Вимірюється індикаторами:
-зростання продуктивності праці (ВВП на чисельність зайнятих та кількість відпрацьованих годин);
-продуктивність праці ( зростання ВВП на 1 зайняту особу і 1 відпрацьовану год);
-рівень освіти молоді (% осіб 20-24 років, що здобули повну середню освіту. Середнє значення за рік).
З позиції індивідуального рівня для окремого працівника застосовують 4 вимірники: гарантування кар’єри і безпеки зайнятості, підтримка і поліпшення здоровя і добробуту, розвиток навичок і компетентності, узгодження трудового і нетрудового життя.
