43.Інститути довірчого управління. Ісі.

Інститут спільного інвестування (ІСІ) — це інвестиційний фонд, який провадить діяльність зі спільного інвестування — об'єднання (залучення) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Перший інвестиційний фонд у світі було створено в серпні 1822 р. у Бельгії. Інвестиційні фонди починають швидко розвиватись лише після другої світової війни, поступово складаючи конкуренцію банкам та іншим фінансовим інститутам. Найбільшого поширення інвестиційні фонди набули у Великобританії і США. На сьогодні, більше половини американських домогосподарств є вкладниками того чи іншого інвестиційного фонду.

Поряд із депозитами в банках, вклади в ІСІ є найбільш популярними інструментами для збереження та примноження заощаджень приватних осіб.

В Україні діяльність ІСІ регулюється Законом «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)».

Інвестиційні трасти — це компанії, які створюються на визначений термін,

формують портфель із певного виду цінних паперів і, як правило, не

змінюють його структуру протягом усього терміну існування трасту.

Більшість інвестиційних трастів формують свій портфель із цінних паперів

з фіксованим доходом, переважно з облігацій. Термін існування трастів

може коливатись у значних межах — від 6 міс. до 20 років, залежно від

терміну обігу цінних паперів, що є в портфелі трасту. Як правило, трасти

не мають зобов'язань, тому їх чисті активи визначаються ринковою

вартістю портфеля.

Інвестиційні трасти подібні де фондів закритого типу тим, що емітують

фіксовану кількість акцій. Однак обсяги коштів, які залучають

інвестиційні трасти, менші за обсяг коштів, якими оперують фонди

відкритого чи закритого типу.

44.Фінансові інвестиції. Види фінансових інвестицій. Доходність. Ліквідність цінного паперу. Ризик цінного паперу.

інвестиції — це вкладення капіталу в об’єкти підприємницької діяльності з метою забезпечення його зростання в майбутньому періоді.. Відповідно до П(С)БО 4 інвестиційна діяльність включає в себе і реалізацію необоротних активів, тобто це визначення відрізняється від розуміння поняття, що склалось раніше. Відповідно до такого трактування інвестиційної діяльності до її напрямів, згідно з вказаним стандартом, крім придбання основних засобів, нематеріальних активів, акцій, облігацій, цілісних майнових комплексів тощо, відносять надходження грошових коштів у вигляді відсотків за аванси грошовими коштами та позики, надані іншим суб’єктом господарювання, а також грошові надходження у формі дивідендів, від повернення позик, від ф’ючерсних і форвардних контрактів, опціонів, а також виплати коштів за такими контрактами (за винятком тих контрактів, які укладаються для основної діяльності підприємства).

Наявність різних форм вкладення капіталу потребує класифікації інвестицій. Їх можна класифікувати за певними ознаками. 1. За видами інвестицій: · виробничі інвестиції – вкладення у виробничі ресурси: основні засоби і предмети праці; · фінансові інвестиції – вкладення коштів у цінні папери, цільові банківські вклади депозити, придбання паїв тощо.

· інтелектуальні інвестиції – вкладення коштів у об’єкти інтелектуальної власності..  Суб’єктами інвестиційної діяльності є інвестори, замовники, виконавці робіт, користувачі об’єктів інвестиційної діяльності, а також постачальники, будь-які суб’єкти підприємницької і фінансової діяльності – банківські, страхові і посередницькі установи.. Інвестиції здійснюють за такими напрямами: · капітальне будівництво; · інновації, в яких втілюється науково-технічна продукція та інтелектуальний потенціал; · фондовий ринок і акції, облігації, похідні інструменти.