446 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом ЗО кален­ дарних днів після останнього календарного дня звітного (подат­ кового) місяця. *

Земельний податок, а також орендну плату за земельні ділян­ки державної й комунальної власності громадяни сплачують рів­ними частинами до 15 серпня і 15 листопада.

Разом із тим Закон передбачає, що надлишок сплачених сум податку підлягає поверненню платникові за його письмовою за­явою або на його бажання зараховується до сплати податку за наступний рік.

Відповідальність. Несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної й комунальної власності виробниками сільськогосподарської та рибної про­дукції й громадянами протягом року, іншими платниками — протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками. Плат­ники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують його не більш як за два попередніх роки.

§ 3. Місцеві податки та збори

Місцеві податки й збори є частиною системи оподаткування держави та одним із атрибутів місцевого самоврядування. Від­носини щодо запровадження місцевих податків і зборів ґрунту­ються на нормах Конституції України і регулюються передусім ст. 15 ЗУ «Про систему оподаткування».

Європейська хартія про місцеве самоврядування розглядає місцеві податки і збори як необхідний атрибут, потребу і, пев­ною мірою, ознаку місцевого самоврядування. Питання місцево­го оподаткування як складової фінансової діяльності місцевого самоврядування знайшли відображення у таких документах, як Всесвітня декларація місцевого самоврядування, Європей­ська хартія міст, Європейська декларація прав міст, Декларація про принципи місцевого самоуправління в державах—учасни­цях СНД, Хартія українських міст.

У міжнародній фінансовій термінології місцеві податки і збо­ри визначено як локальні податки, що становлять основну стат­тю доходів місцевих бюджетів розвинених країн. Численність місцевих податків і зборів забезпечує універсальні можливості

Глава 16. Змішані податки в податковій системі україни 447

ми користання їх у різних за потенціалом та умовами адміністра­тивно-територіальних утвореннях, що гарантує стабільність по­даткових надходжень. Так, унаслідок багатовікової еволюції у Західній Європі склалася розгалужена система місцевих подат­ків і зборів, ознакою якої є їх численність. Наприклад, у Бельгії запроваджено 100 місцевих податків і зборів, в Італії — 70, у Франції — понад 50. Особливістю місцевих податків і зборів є їх регресивність, коли їх частка відносно сукупного розміру дохо­ді в зменшується, якщо доходи зростають. Водночас деякі краї-11 и щодо головних місцевих податків застосовують прогресивні ставки оподаткування. Така ситуація склалася, скажімо, у Фін­ляндії, Норвегії, Іспанії, Швеції, Швейцарії при оподаткуванні особистого майна громадян.

Місцеве оподаткування є складовою системи оподаткування. Уся система фінансування виробничої й соціальної інфраструк­тури, підготовки й перепідготовки робочої сили, комупальпо-побутового обслуговування діє переважно через місцеві органи самоврядування¹. Саме тому місцеві податки нерідко відіграють визначальну роль із-поміж інших дохідних джерел місцевих бюджетів. Особливо високий показник формування за їх раху­нок комунальних доходів у США — до 70%, у Швеції — 61%, у Швейцарії — 46%, у Франції — 36%, в Іспанії — 31%. Проте існу­ють і країни з низькою питомою вагою місцевих податків у струк­турі відповідних бюджетів: Нідерланди — 5%, Греція — 2%, Угор­щина — 4%, Болгарія — 1%. В Україні в середньому цей показник становить 2%².

У нашій державі види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення визначає Декрет Кабінету Міні­стрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.1993 р. № 56-93 (зі змінами), що базується на положеннях ст. 15 ЗУ «Про систему оподаткування».

Згідно зі ст. 15 Закону, уповноваженими на встановлення місцевих податків і зборів є сільські, селищні та міські ради. Ви­няток — збір за проїзд територією прикордонних областей авто-

¹ Кофлан В. М. Правові аспекти місцевого оподаткування зарубіжних країн/ В. М. Кофлан. — К.: НДІ фінансового прана ІІЛДІІС України, 2()0Г>. С. 27.

² Наприклад, див.: Місцеві фінанси и Україні: праповг рсгу.і іапня.

К.: Дакор, 2007. - С. 168.