Запліднення

Детальніше: Запліднення

Початок зародкового розвитку — запліднення — відбувається в материнському організмі або у водному середовищі. Чоловіча статева клітка — рухливий сперматозоїд — досягає яйця і проникає в нього, часто через спеціальні отвори в оболонках — мікропилі. Яйце і сперматозоїда містять одинарні (гаплоїдні) набори хромосом; при заплідненні батьківські і материнські хромосоми з'єднуються в одному ядрі, відновлюючи нормальну подвійну (диплоїдну) їх кількість. Біологічний сенс запліднення полягає в обміні генетичною інформацією між тваринами однієї популяції, т.к. кожний новий організм поєднує в собі спадкові ознаки обох батьків.

[Ред.] Дроблення і бластуляція

Детальніше: Бластуляція

Після запліднення в період дроблення яйце послідовне багато разів ділиться спочатку на великих, потім на все більш і дрібніші клітки — бластомери; далі утворюється багатоклітинний зародок (звичайне порожниною усередині) — бластула . В результаті ділень дроблення створюються умови для виникнення відмінностей між частинами зародка — диференціювання . Клітки, що утворилися з різних ділянок яйця, отримують неоднакову цитоплазму (що визначає первинне диференціювання) і стають здібними до пересувань, що забезпечують формування органів майбутнього організму.

[Ред.] Гаструляція

Детальніше: Гаструляція

Під час гаструляциі відбувається відособлення зародкових листків, розташованих шляхом різних переміщенні так, що усередині виявляється ентодерма, зовні ектодерма, а між ними мезодерма . Гаструляция протікає у різних тварин по-різному, але в результаті неї створюється загальний план будови організму, схожий навіть у віддалених в систематичному відношенні груп тварин.

[Ред.] Органогенез

Детальніше: Органогенез

В період органогенезу зародкові листки розділяються на зачатки органів і систем; крупні зачатки диференціюються на дрібніші, і т.ч. створюється усе більш складна структура цілого організму. Органогенез досягається в основному за рахунок всіляких клітинних переміщень і диференціювання самих кліток. Для виходу зародків з оболонок або народження в кінці З. р. синтезується фермент, розчинювальний оболонки, з'являються пристосування, що допомагають розбити шкаралупу, і ін.

Ендоплазматична сітка апарат Голджі , лізосоми їх структура та функції

Ендоплазматичний ретикулум (ЕПР, від лат. reticulum — «сіточка») або ендоплазматична мережа — внутріклітинна органела еукаріотичних клітин, що представляє собою розгалужену систему з оточених мембраною сплющених порожнин, бульбашок і канальців.

Історія відкриття

Вперше ендоплазматичний ретикулум був виявлений канадськими вченими Кітом Портером, Альбертом Клодом і Ернстом Фулламом в 1945 році за допомогою електронної мікроскопії^[1].

[Ред.] Будова

Ендоплазматичний ретикулум складається з розгалуженої мережі трубочок і кишень, оточених мембраною. Площа мембран ендоплазматичного ретикулума складає більше половини загальної площі всіх мембран клітини.

Мембрана ЕПР морфологічно ідентична оболонці клітинного ядра і складає з нею одне ціле. Таким чином, порожнини ендоплазматичного ретикулума відкриваються в міжмембранну порожнину ядерної оболонки. Мембрани ЕПС забезпечують активний транспорт ряду елементів проти градієнту концентрації. Бульбашки та канальці, що створюють ендоплазматичний ретикулум, мають в поперечнику 0,05-0,1 мікрона (іноді до 0,3 мікрона), товщина двошарових мембран, що стінку канальців, складає близько 50 ангстрем. Ці структури містять ненасичені фосфоліпіди, а також деяка кількість холестерину і сфінголіпідів. У їхній склад також входять білки. Найтонші трубочки, діаметр яких коливається в межах 1000-3000 ангстрем, заповнені гомогенним вмістом та зполучають більші за розміром частини ендоплазматичного ретикулума.

Ендоплазматичний ретикулум не є стабільною структурою і схильний до частих змін. Виділяють два типи ЕПР:

• Шорсткий (гранулярний) ендоплазматичний ретикулум,

• Гладкий (агранулярний) ендоплазматичний ретикулум.

На поверхні шорсткого ендоплазматичного ретикулума знаходиться велика кількість рибосом, які відсутні на поверхні гладкого ЕПР.

Шорсткий та гладкий ендоплазматичний ретикулум виконують деякі різні функції в клітині.