- •1 Адаптації у рослин і тварин як доказ еволюційного розвитку
- •3 Алопатричне та симпатричне видоутворення
- •4 Антропогенез. Біологічні та соціальні фактори антропогенезу
- •5 Архантропи палеантропи неоантропи , як стадії історичного розвитку людини
- •6 Бактеріальні хвороби людини. Види імунітету
- •7 Білки їх будова та значення для життєдіяльності людини
- •8 Біогенез і ноогенез
- •11 Біосинтез білка
- •10 Біологічні ритми
- •Види біологічних ритмів
- •12 Будова та функція ядра в клітині
- •13 Взаємодія ноалельних генів епістаз , компліментарність , полімерія
- •14 Видова єдність людини поняття про раси
- •16 Визначення живих систем. Рівні організації живої природи
- •[Ред.] Теорія
- •17 Вікова періодизація постембріонального онтогенезу
- •18 Вірусна теорія онкогенезу
- •19 Вірусні хвороби людини
- •21 Вчення Дарвіна про механізм органічної еволюції Теорія еволюції ч. Дарвіна
- •23 Генна інженерія Методи
- •Історія
- •Історія
- •Спадкові захворювання
- •[Ред.] Причини
- •[Ред.] Поширеність
- •Гіпотези походження еукаріотів
- •[Ред.] Автогенетична гіпотеза
- •[Ред.] Ендосимбіотична гіпотеза
- •Факти становлення теорії
- •[Ред.] Основні положення
- •Запліднення
- •[Ред.] Дроблення і бластуляція
- •[Ред.] Гаструляція
- •[Ред.] Органогенез
- •Історія відкриття
- •[Ред.] Будова
- •[Ред.] Функції ендоплазматичного ретикулума
- •[Ред.] Функції гладкого ендоплазматичного ретикулума
- •[Ред.] Функції шорсткого ендоплазматичного ретикулума
- •[Ред.] Синтез білків
- •[Ред.] Синтез мембран
- •Лізосома
- •Загальні відомості
- •[Ред.] Утворення
- •[Ред.] Функції
- •Умовна класифікація модифікаційної мінливості
- •[Ред.] Механізм модифікаційної мінливості
- •[Ред.] Генетика популяцій людини та українознавство
Запліднення
Детальніше: Запліднення
Початок зародкового розвитку — запліднення — відбувається в материнському організмі або у водному середовищі. Чоловіча статева клітка — рухливий сперматозоїд — досягає яйця і проникає в нього, часто через спеціальні отвори в оболонках — мікропилі. Яйце і сперматозоїда містять одинарні (гаплоїдні) набори хромосом; при заплідненні батьківські і материнські хромосоми з'єднуються в одному ядрі, відновлюючи нормальну подвійну (диплоїдну) їх кількість. Біологічний сенс запліднення полягає в обміні генетичною інформацією між тваринами однієї популяції, т.к. кожний новий організм поєднує в собі спадкові ознаки обох батьків.
[Ред.] Дроблення і бластуляція
Детальніше: Бластуляція
Після запліднення в період дроблення яйце послідовне багато разів ділиться спочатку на великих, потім на все більш і дрібніші клітки — бластомери; далі утворюється багатоклітинний зародок (звичайне порожниною усередині) — бластула . В результаті ділень дроблення створюються умови для виникнення відмінностей між частинами зародка — диференціювання . Клітки, що утворилися з різних ділянок яйця, отримують неоднакову цитоплазму (що визначає первинне диференціювання) і стають здібними до пересувань, що забезпечують формування органів майбутнього організму.
[Ред.] Гаструляція
Детальніше: Гаструляція
Під час гаструляциі відбувається відособлення зародкових листків, розташованих шляхом різних переміщенні так, що усередині виявляється ентодерма, зовні ектодерма, а між ними мезодерма . Гаструляция протікає у різних тварин по-різному, але в результаті неї створюється загальний план будови організму, схожий навіть у віддалених в систематичному відношенні груп тварин.
[Ред.] Органогенез
Детальніше: Органогенез
В період органогенезу зародкові листки розділяються на зачатки органів і систем; крупні зачатки диференціюються на дрібніші, і т.ч. створюється усе більш складна структура цілого організму. Органогенез досягається в основному за рахунок всіляких клітинних переміщень і диференціювання самих кліток. Для виходу зародків з оболонок або народження в кінці З. р. синтезується фермент, розчинювальний оболонки, з'являються пристосування, що допомагають розбити шкаралупу, і ін.
Ендоплазматична сітка апарат Голджі , лізосоми їх структура та функції
Ендоплазматичний ретикулум (ЕПР, від лат. reticulum — «сіточка») або ендоплазматична мережа — внутріклітинна органела еукаріотичних клітин, що представляє собою розгалужену систему з оточених мембраною сплющених порожнин, бульбашок і канальців.
Історія відкриття
Вперше ендоплазматичний ретикулум був виявлений канадськими вченими Кітом Портером, Альбертом Клодом і Ернстом Фулламом в 1945 році за допомогою електронної мікроскопії[1].
[Ред.] Будова
Ендоплазматичний ретикулум складається з розгалуженої мережі трубочок і кишень, оточених мембраною. Площа мембран ендоплазматичного ретикулума складає більше половини загальної площі всіх мембран клітини.
Мембрана ЕПР морфологічно ідентична оболонці клітинного ядра і складає з нею одне ціле. Таким чином, порожнини ендоплазматичного ретикулума відкриваються в міжмембранну порожнину ядерної оболонки. Мембрани ЕПС забезпечують активний транспорт ряду елементів проти градієнту концентрації. Бульбашки та канальці, що створюють ендоплазматичний ретикулум, мають в поперечнику 0,05-0,1 мікрона (іноді до 0,3 мікрона), товщина двошарових мембран, що стінку канальців, складає близько 50 ангстрем. Ці структури містять ненасичені фосфоліпіди, а також деяка кількість холестерину і сфінголіпідів. У їхній склад також входять білки. Найтонші трубочки, діаметр яких коливається в межах 1000-3000 ангстрем, заповнені гомогенним вмістом та зполучають більші за розміром частини ендоплазматичного ретикулума.
Ендоплазматичний ретикулум не є стабільною структурою і схильний до частих змін. Виділяють два типи ЕПР:
Шорсткий (гранулярний) ендоплазматичний ретикулум,
Гладкий (агранулярний) ендоплазматичний ретикулум.
На поверхні шорсткого ендоплазматичного ретикулума знаходиться велика кількість рибосом, які відсутні на поверхні гладкого ЕПР.
Шорсткий та гладкий ендоплазматичний ретикулум виконують деякі різні функції в клітині.
