2. Загальні передумови реорганізації

Необхідною передумовою реорганізації суб’єктів господарювання є відповідне рішення власників (чи інших уповноважених на це органів) яке приймається після детального економіко-правового обґрунтування менеджментом підприємства доцільності такої операції.

Основним документом, який визначає права та обов’язки сторін у ході реорганізації і має забезпечувати оперативне її проведення та безперебійну роботу підприємств, є угода про умови проведення реорганізації (план реорганізації).

У разі реорганізації підприємства слід враховувати ряд законодавчих передумов і вимог, а саме:

1. Порядок державної реєстрації ( перереєстрації) та ліквідації суб’єктів господарювання.

2. Вимоги антимонопольного законодавства.

3. Вимоги щодо захисту інтересів кредиторів підприємства, його власників, персоналу тощо.

4. Порядок емісії акцій.

5. Можливі екологічні, демографічні та інші наслідки локального масштабу.

3. Характеристика основних форм реорганізації

Ст 59, 60 Господарського кодексу України визначає форми проведення реорганізації. На основі цього можна дати характеристику реорганізаційних заходів залежно від способів їх проведення:

І. Укрупнення (експансія) – збільшення вартості активів шляхом об’єднаня декількох господарюючих суб’єктів в одну юридичну особу або отримання прав власності на частину іншого підприємства.

ІІ. Розукрупнення – розділення на два чи більше юридично самостійних господарських суб’єкти, чи зменшення вартості активів шляхом передачі частини підприємства іншому господарюючому суб’єкту.

ІІІ. Перетворення господарюючого суб’єкта.

До основних форм реорганізації, результатом якої є укрупнення підприємств, належить обєднання (злиття кількох підприємств в одне, приєднання одного або кількох підприємств до одного) та отримання прав власності на частину підприємства (купівля і отримання прав власності без оплати на основі угоди

Об’єднання підприємств (згідно П(С)БО 19”Обєднання підприємств”) – з’єднання окремих підприємств у результаті приєднання одного підприємства до іншого або внаслідок одержання контролю одним підприємством над чистими активами та діяльністю іншого підприємства.

Викликати укрупнення суб’єктів господарювання можуть такі потреби :

1. Реалізація ефект синергізму (умова, за якої загальний результат більший за суму часток).

2. Прагнення заволодіти ліцензіями, ноу-хау, патентами, які є в розпорядженні іншого підприємства.

3. Отримання надійного постачальника факторів виробництва.

4. Зменшення ризику при виході на нові ринки збуту та збільшення їх кількості.

5. Зменшення кількості конкурентів.

6. Податкові переваги.

7. Придбання активів за ціною, нижчою за вартість заміщення, передачі технологічних і управлінських знань і навичок(технологічні трансферти) тощо.

8. Диверсифікація активів та діяльності.

9. Попередження захоплення компанії крупними корпораціями та збереження контролю над підприємством.

10. Особисті мотиви вищої ланки менеджерів.

Злиття означає припинення діяльності двох або кількох підприємств як юридичних осіб та передачу належних їм активів і пасивів (майнових прав і зобов’язань) до правонаступника, який створюється в результаті злиття.

Бухгалтерські баланси при злитті консолідуються.

Приєднання - припинення діяльності одного підприємства як юридичної особи та передача належних йому активів та пасивів (майнових прав та зобов’язань) до іншого підприємства (правонаступника).

Головна різниця між злиттям та приєднанням полягає в тому, що у випадку злиття всі майнові права та обов’язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі одного підприємства, яке є наново створеним, а при приєднанні – на балансі вже функціонуючого на момент прийняття рішення про приєднання підприємства.

Необхідним елементом злиття чи приєднання є складання передатного балансу (баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності).

Придбання - об'єднання підприємств, в результаті якого покупець набуває контроль над чистими активами та діяльністю інших підприємств в обмін на передачу активів, прийняття покупцем на себе зобов’язань або випуск акцій. Такого роду операції у фінансовій літературі об’єднують під поняттям „аквізиція” (від лат. acquisition –досягати, придбати). В результаті аквізиції підприємство - об’єкт поглинання зберігає статус юридичної особи, існуючу правову форму організації бізнесу, однак змінюються власники, які контролюють підприємство.

Згідно П(С)БО у разі придбання контрольного пакета корпоративних прав іншого підприємства покупець, починаючи з дати придбання, повинен відображати придбані акції (частку в капіталі) у складі фінансових інвестицій.

Розукрупнення підприємств (поділ, виділення) здійснюється, як правило, в таких випадках:

Якщо у підприємства поряд з прибутковими секторами діяльності є значна кількість збиткових виробництв.

Якщо у підприємств високий рівень диверсифікації сфер діяльності і до різних ділянок виробництв виявляють інтерес кілька інвесторів.

При проведенні перед приватизаційної підготовки державних підприємств з метою підвищення їх інвестиційної привабливості.

За рішенням антимонопольних органів, якщо підприємства зловживають монопольним становищем на ринку (може бути прийнято рішення про примусовий поділ даних монопольних утворень).

З метою створення інтегрованих корпоративних структур (концернів, холдингів). Наприклад, у результаті виділення з материнської компанії дочірніх підприємств.

Розрізняють дві основні форми розукрупнення – поділ і виділення.

Поділ – це спосіб реорганізації, за якого одна юридична особа припиняє свою діяльність, а на її базі створюється кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридичних осіб.

Законодавством передбачено створення підприємства в результаті виділення зі складу діючого підприємства одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об’єднань за рішення їх трудових колективів, за згоди власників або уповноваженого ними органу.

При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до одного з них переходять за роздільним балансом (актом) у відповідних частинах майнові права та обов’язки реорганізованого підприємства.

Підприємство, що реорганізується, продовжує свою фінансово-господарську діяльність. Воно не втрачає статусу юридичної особи, а лише вносить зміни до установчих документів згідно з чинним законодавством.

У разі виділення створення нової юридичної особи (осіб) здійснюється з використанням лише частини належного реорганізованому підприємству майна. Залишкова ж частина слугує базою для продовження господарської діяльності.

Необхідним елементом розукрупнення є роздільний баланс. Це баланс підприємства, що реорганізується шляхом поділу чи виділення, на день припинення його діяльності, в якому окремими позиціями відображаються активи і пасиви, розподілені між ним і підприємствами-правонаступниками.

Перетворення – це спосіб реорганізації, яких передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства.

При перетворенні до підприємства, яке щойно виникло, переходять всі майнові права і обов’язки колишнього підприємства.

Необхідність перетворення може бути викликано зміною податкового законодавства, необхідністю розширення можливостей фінансування, у тому числі поліпшення кредитоспроможності, залучення нових інвесторів, коригування стратегічних цілей тощо.