Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Орлова В.К. Основи бухгалтерського обліку 2006р...doc
Скачиваний:
44
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

6.3 Приклад ведення бухгалтерського обліку на виробничому підприємстві

До цього моменту розглядалися окремо порядок обліку опера­цій не пов'язаних з витратами і доходами, і порядок обліку опера­цій, пов'язаних з витратами і доходами. Причому при обліку витрат використовувалися різні варіанти (тільки рахунки класу 8, тільки рахунки класу 9, рахунки класів 8 і 9 разом) з врахуванням особли­востей обліку витрат при різних видах діяльності (виробництво, гу­ртова торгівля, послуги). Зараз продемонструємо техніку ведення бухгалтерського обліку господарських операцій (і не пов'язаних, і пов'язаних з обліком витрат разом, тобто цілий комплекс господар­ських операцій) на виробничому підприємстві при різних схемах обліку витрат.

6.3.1 Якщо підприємство для обліку витрат використовує рахунки тільки класу 8

Вхідні дані для прикладу:

Залишки по рахунках на 01.01.

РАХУНКИ

СУМА, грн.

Готова продукція

3000

Розрахунки з постачальниками

24000

Нематеріальні активи

4000

Рахунок в банку

500

Нерозподілені прибутки

21000

Довгострокові фінансові інвестиції

9000

Розрахунки з покупцями

45000

Каса

500

Знос основних засобів

6000

Позика банку (довгострокова)

5000

Позика банку (короткострокова)

2000

Статутний капітал

9

Основні засоби

10000

Виробництво

6200

Розрахунки з оплати праці

1300

Матеріали

7000

Розрахунки за податками

3600

Розрахунки за страхуванням

2300

132

Господарські операції за січень

1. Отримано від покупців борг за продукцію

45000

2. Перераховано постачальникам борг

20000

3. Відпущені в виробництво матеріали

5000

4. Нарахована амортизація на виробниче обладнання

3000

5. Нарахована заробітна плата: а) робочим; б)адміністрації

5000 2000

6. Випущена з виробництва готова продукція

19000

7. Перераховано борг соцстраху

2300

8. Відвантажена продукція покупцям за відпускними цінами

40000

9. Списана зі складу відвантажена продукція

22000

10. Отримана з банку готівка на виплату зарплати

7000

1 1 . Видана заробітна плата

7000

12. Визначити фінансові результати . Закрити неба-лансові рахунки.

Завдання: Скласти оборотно-сальдову відомість за січень, при умові, що для обліку витрат підприємство використовує рахунки тільки 8 класу.

Розв'язання:

Починати розв'язувати такого типу завдання доцільно ніби з кінця, тобто з оборотно-сальдова відомості, але спочатку запов­нюються тільки дані про залишки на рахунках на початок звітного періоду, тобто складається вхідний баланс.

Для цього по кожному рахунку записуємо залишки в дебетову (активні рахунки) або в кредитову (пасивні рахунки) колонку.

133

Таблиця 6.4. - Оборотно-сальдова відомість за січень.

Ра-

Сальдо в

Іа 01.01

Обороти з

а січень1

Сальдо на

01.022

хун­ки

Дт

Кт

Дт

Кт

Дт

Кт

1

2

3

4

5

6

7

26

3000

19000

22000

63

24000

20000

4000

12

4000

4000

31

500

45000

29300

16200

44

21000

16000

37000

14

9000

9000

36

45000

40000

45000

40000

ЗО

500

7000

7000

500

13

6000

3000

9000

50

5000

5000

60

2000

2000

40

200003

20000

10

10000

10000

23

6200

13000

19000

200

66

1300

7000

7000

1300

20

7000

5000

2000

64

3600

3600

65

2300

2300

80

5000

5000

83

3000

3000

81

7000

7000

79

40000

40000

70

40000

40000

Всього

85200

85200

248300

248300

81900

81900

1 В ці колонки заносяться обороти з рахунків причому зі всіх, тобто і з тих, які закрилися. Якщо співпали обороти дебітові і кредитові, тільки після цього підраховується сальдо по кожному рахунку.

В ці колонки залишки записуються з рахунків.

2 Якщо сума залишків дебетових не співпадають з кредитовими (тобто не іде баланс), то, як додатковий засіб перевірки допускається розрахунок залишку по даним кожного ряд­ ка оборотної відомості. По рахунках , яких оборотів не було, а кінцеве сальдо дорівнює початковому.

3 Ця сума розрахована як різниця між підсумком дебетових залишків (85200) і сумою ві­ домих кредитових залишків, які дані в умові.

134

Зверніть увагу на рахунок 13 "Знос необоротних активів". Це пасивний рахунок. Тому в процесі роботи він завжди відображаєть­ся, як пасивний, хоча в ф.1 "Баланс" він показується як контрактив-ний, тобто в активі балансу зі знаком мінус (в дужках). Колонки 4-7 заповнюються пізніше на підставі рахунків.

Після складання вхідного балансу починаємо облік господарсь­ких операцій. Для цього треба для кожної господарської операції написати бухгалтерську проводку і відобразити це на відповідних рахунках. Тут необхідно наголосити, що після кожної операції тре­ба робити записи по рахунках, а не в кінці звітного періоду

Таблиця 6.5 - Журнал реєстрації господарських операцій за сі­чень

№ і зміст господарської операції

Сума,

Pax

унки

грн.

Дт

Кт

1 . Отримано від покупців борг за продукцію

45000

31

36

2. Перераховано борг постачальникам

20000

63

31

3. а) Відпущені в виробництво матеріали

5000

80

20

б) Списані витрати на матеріали за призначен­ням*

5000

23

80

4. Нарахована амортизація на виробниче об­ладнання

3000

83

13

3000

23

83

5. а) Нарахована зарплата робочим

б) Списані витрати на зарплату за призначенням

5000 5000

81 23

66 81

в) Нарахована зарплата адмінперсоналу

2000

81

66

г) Списані витрати на заплату за призначенням

2000

79

81

6. Випущена з виробництва готова продукція

19000

26

23

7. Перераховано борг соцстраху

2300

65

31

8. Відвантажена продукція покупцям за від­пускними цінами

40000

36

70

135

Продовження табл. 6.5

9. Списано зі складу відвантажена продукція

22000

79

26

10. Отримано в банку готівка на зарплату

7000

30

31

1 1. Видана зарплата

7000

66

30

12. Визначити фінансові результати

Закрити небалансові рахунки

а) рахунок 70 б) рахунок 79

40000 16000

70 79

79 44

Всього:

2483001

* Примітка: якщо використовуються для обліку витрат рахунки тільки 8-го класу, їх можна закривати в кінці звітного періоду а можна використо­вувати рахунки 8-го класу як транзитні, тобто як показано в цьому прикладі.

Після того, як всі бухгалтерські проводки відображені (розне­сені) на рахунках бухгалтерського обліку, по кожному рахунку під­раховуються обороти і цей результат заноситься в колонки 4 і 5 оборотно-сальдовій відомості. Підсумок колонок 4 і 5 повинен збі­гатися між собою і дорівнювати підсумку колонки 2 Журналу ре­єстрації господарських операцій. Тільки після цього розраховується по кожному рахунку кінцеве сальдо, яке заноситься в колонки 6 і 7 Оборотно-сальдовій відомості.

Дт Pax

31 Кт

36

Дт Pax.

Кт

Дт Paх.

63 Кт

Сп. 500

Сп. 45000

Сп. 4000

1) 45000

2)20000

8)40000 7)2300

1)45000

2)20000

10) 7000

об. 40000

45000

об. 20000

об. 45000

29300

40000

Ск.

Ск. 4000

Ск. 16200

________________________________________________________

1 Підсумок журналу реєстрації операцій обов'язково звірити з підсумком оборотів по обо­ротно-сальдовій відомості

136

Дт Pax

80 Кт :

Дт Pax.

20 Кт

Дт Pax

23 Кт

36) 5000

За) 5000

Сп. 7000

За) 5000

Сп.6200

6)19000

об. —

об. 5000

5000

Ск. 2000

5000 .

36)5000

4)3000

5а)5000

об.13000

19000

Ск. 200

Дт Pax.

83 Кт

Pax

Дт Рах.

13 Кт

Pax

Дт Рах.

81 Кт

4)3000

4)3000

Сп. 6000

5000

5а)

56) 5000

5в) 2000

5г) 2000

4)3000

об. 3000

3000

об. —

3000

об. 7000

7000

Ск. 9000

Дт Pax.

66 Кт

Pax

Лт Рах.

79 Кт

Pax.

Дт Рах.

26 Кт

Сп,. 1300

5г) 2000

126)40000

Сп. 3000

11)7000 -

9)22000

9) 22000

5а) 5000

6) 19000

5в)2000

12б)6000

об.19000

22000

об. 7000

7000

об. 40000

40000

Ск. —

Ск. 1300

Дт Pax

65 Кт

Pax

Дт. Рах.

70 Кт

Pax.

Дт Рах.

30 Кт

Сп: 2300

12а)40000

8)40000

Сп.500

11) 7000

7) 2300

06.40000

40000

10)7000

06.2300

06.7000

7000

Ск. —

Ск. 500

Дт Pax.

44 Кт

Сп. 21000

126)16000

об. —

16000

Ск. 37000

На підставі оборотно-сальдової відомості можна скласти ба­ланс підприємства на 31.01 і проаналізувати. Але зараз головна ме­та зрозуміти "доріжку" від балансу до балансу. Якщо ця мета дося­гнута , то Ви зрозуміли бухгалтерський облік як систему. Це дуже важливо. Все інше в бухгалтерському обліку є похідним від розу­міння цього матеріалу. Щоб краще зрозуміти цей матеріал, розгля­немо аналогічні приклади, які відрізняються тільки варіантами об­ліку витрат

137