7. Відновлювана вартість об'єкта ів розраховується за формулою:

С_відн=(С_вл + С_ка) – З_j= 13799,24 тис. грн. (13)

Завдання

1. Необхідно визначити вартість розробки промислового зразка, якщо відповідно до технічної документації й діючих норм видатку визначені наступні значення матеріальних витрат:

– власні витрати на матеріали й покупні вироби для виконання дослідно-конструкторських робіт – 2108 тис. грн.;

– власні витрати на спеціальне устаткування – 324 тис. грн.;

– витрати на заробітну плату – 3529,6 тис. грн.;

– накладні витрати становлять 140% від фонду заробітної плати;

– інші виробничі витрати становлять 1,5% від фонду заробітної плати;

– інші прямі витрати – 0,75% від фонду заробітної плати;

– контрагентські витрати – 10726,3 тис. грн.

2. Необхідно зробити оцінку відновлюваної вартості встаткування, що обслуговує персонал у складі 3 чоловік, якщо відомо наступне: розробка тривала 3 роки, була виконана 2 роки тому, і її собівартість, наведена до економічних умов розрахункового року, склала 11560 тис. грн., у розробці брало участь 40 чоловік основного виробничого персоналу організації-розроблювача.

3. Яка буде вартість відшкодування технологічної лінії, якщо відомо, що розробка тривала 4 роки, була виконана 1 рік тому, її собівартість склала 1500 тис. грн., у розробці брало участь 30 чоловік основного виробничого персоналу організації-розроблювача.

4. Необхідно визначити вартість відшкодування технологічної лінії, якщо відомо, що розробка тривала 5 років, була виконана 7 років тому, собівартість розробки на той період склала 1100 тис. грн., у розробці брало участь 40 чоловік основного виробничого персоналу організації-розроблювача.

При дохідному підході вартість невловимого активу або інтересу в невловимому активі визначається шляхом розрахунку наведеної до сучасного моменту вартості прогнозованих майбутніх вигод. Різні методи оцінки будуть залежати від характеру невловимого активу, від стабільності й природи доходу.

Можуть використатися наступні методи оцінки:

1. метод дисконтового грошового потоку (DCF);

2. метод прямої капіталізації (перевищення надходжень над витратами), що може витягатися з невловимого активу і, яка може виникати, зокрема, за рахунок надбавки до ціни, зниження витрат або ефекту масштабу;

3. метод залишкового доходу або розподілу залишкового доходу;

4. експрес-оцінка;

5. розрахунок вартості роялті або орендної плати, які користувач невловимого активу повинен був би в іншому випадку виплачувати законному власникові невловимого активу;

6. метод звільнення від роялті;

7. метод надлишкового прибутку;

8. правило 25%;

9. метод реального економічного ефекту;

10. метод експертної оцінки.

У методі дисконтування майбутнього грошового потоку (Discounted Cash Flow– DCF) розраховуються грошові надходження для всіх майбутніх періодів, які конвертуються у вартість шляхом застосування ставки дисконтування й використання техніки розрахунку вартості, наведеної до сучасного моменту. Цей метод використається для об'єктів ІВ, що мають конкретні терміни служби. Прийнятий період часу звичайно являє собою більше короткий із двох термінів служби об'єкта ІВ – економічного або юридичного.

Термін корисної служби – це період, протягом якого невловимі активи, як очікується, принесуть власникові економічну віддачу, і можуть оцінюватися з урахуванням наступних факторів: юридичний строк служби, що залишається; строк служби; що залишається за контрактом; фізичний строк служби, що залишається; технологічний строк служби, що залишається; функціональний строк служби, що залишається; економічний строк, що залишається.

Дисконтовий грошовий потік розраховується за формулою:

М_n= CF₁ /(1+i) + CF₂ /(1+i)² + CF₃ /(1+i)³ + … + CF_n /(1+i)ⁿ = CF_t /(1+i ^t

(14)

де: CF_t – потік вигод (грошовий потік) у році t від використання об'єкта оцінки;

M_n – сума (вартість) об'єкта ІВ через n років.

M_n = M₀ (1+i)ⁿ,

M₀ = М_n /(1+i )ⁿ, (15)

де: M₀ – початкова сума, i – ставка позичкового відсотка (ставка дисконтування).

Ставки дисконтування (i) визначаються за даними ринку на момент оцінки й виражаються як мультиплікатори цін (визначені з даних по відкрито продаваним бізнесах або угодах), або як процентна ставка (визначена по альтернативних інвестиціях). Як норма дисконтування може бути прийнятий рівень передбачуваного прибутку при альтернативному використанні коштів на створення, виробництво й реалізацію продукції, відсоток за банківський депозит, норма прибутку при вкладенні коштів у цінні папери, процентна ставка рефінансування.

Закордонний досвід свідчить, що за нижню границю ставки дисконту може прийматися значення прибутковості по державних облігаціях. У провідних країнах прибутковість по державних облігаціях коливається в межах від 5% (Швейцарія) до 15% (Італія, Португалія) річних.

Практика показує, що ризик не досягнення рівня доходу від невловимих активів вище, ніж ризик, що визначається для відчутних активів і чистого оборотного капіталу. Тому ставки дисконтування або капіталізації, використовувані для конвертації грошових потоків доходу в ринкову вартість, вище, ніж ті, які використаються в оцінці бізнесу.

Приклад.

Необхідно визначити вартість прав, що придбаються на об'єкт ІВ. Строк контракту – 5 років. Щорічний дохід від експлуатації об'єкта ІВ у поточних цінах становить 3000 тис. грн. Дослідження ринку показали, що протягом найближчих 5 років частка продажів не зміниться. Юридичний термін служби об'єкта ІВ – 10 років. Ставка дисконтування – 12%.

Розрахунок вартості об'єкта ІВ здійснюється за формулою:

М_n = CF_{t *}(1+i) ^t = 22 440 тис. грн.

де: CF_t – потік вигод (грошовий потік) у році t від використання об'єкта оцінки;

M_n – вартість об'єкта ІВ через n років,

i – ставка дисконтування.