Методи оцінки ризиків при оцінці вартості об'єктів інтелектуальної власності

Складність економічної ситуації, труднощі в прогнозуванні розвитку подій і можливості повернення вкладених коштів вимагають оцінки ризиків інноваційних рішень. Методи оцінки ризиків залежать від факторів, що впливають на формування інноваційних ризиків. Класифікацію факторів, що впливають на формування інноваційних ризиків, можна представити в такий спосіб:

Зовнішні ризики:

– стабільність партнерства: банківських, постачальницьких, податковий, бюджетних відрахувань, підрядного партнерства;

– ринковий: зменшення попиту, надлишку пропозиції, росту інфляції.

Внутрішні ризики:

– зрив намічених програм: можливе заперечування прав на об'єкт ІВ, скорочення фінансування, недостатність науково-технічного потенціалу, зрив повноцінних заходів щодо використання науково-технічних нововведень, помилковість науково-технічних прогнозів.

Насамперед варто розглянути методи оцінки внутрішніх ризиків, що складаються в тім, що реальні надходження коштів у ході використання об'єктів ІВ можуть сильно відрізнятися від запланованих.

З відомих у світовій практиці фінансового менеджменту різних методів аналізу власних ризиків найпоширенішими є:

– метод коректування норми дисконту;

– метод достовірних еквівалентів.

Метод коректування норми дисконту. Коректування здійснюється шляхом додатка премії за ризик, після чого провадиться розрахунок критеріїв ефективності інвестиційного проекту, у якому використається об'єкт ІВ. Ч им більше ризик, асоційований з використанням у проекті об'єкта ІВ, тим вище повинна бути величина премії, що може визначатися по внутріфірмових процедурах, експертним шляхом або по формальних методиках.

Наприклад, фірма може встановити премію за ризик у розмірі 10%, при розширенні успішного використання об'єкта ІВ, 15% при використанні нового об'єкта ІВ у проекті, пов'язаному з основною діяльністю фірми, і 20% у випадку, коли використання об'єкта ІВ пов'язане з випуском продукції й впровадженням технології, що вимагають освоєння нових для фірми видів діяльності й ринків. Нехай гранична величина ставки прибутковості дорівнює 8%. Тоді для перерахованих випадків використання об'єкта ІВ норма дисконту буде відповідно дорівнює 18, 23 і 28%.

Цей метод дозволяє привести майбутні потоки платежів на теперішній момент часу, але не дає ніякої інформації про ступінь ризику. При цьому отримані результати істотно залежать тільки від величини надбавки за ризик. Крім того, він припускає збільшення ризику в часі з постійним коефіцієнтом, хоча для багатьох проектів з використання об'єктів ІВ характерна наявність ризиків у початковий період з їхнім поступовим зниженням до кінця реалізації.

Метод достовірних еквівалентів (коефіцієнтів вірогідності). На відміну від попереднього методу в цьому випадку здійснюють коректування не норми дисконту, а очікуваних значень потоку платежів CF шляхом введення спеціальних понижувальних коефіцієнтів (а_t) для кожного періоду реалізації проекту, що містить об'єкт ІВ.

а_t= CCF_t / RCF_t, (45)

де: CCF_t – величина чистих надходжень від безризикової операції в період t;

RCF_t – очікувана (запланована) величина чистих надходжень від реалізації об'єкта ІВ у період t;

t – номер періоду.

Тоді достовірний еквівалент очікуваного платежу може бути визначений як:

CCF_t = а_{t *} RCF_t, (46)

де а_t<=1.

Таким чином, здійснюється приведення очікуваних надходжень до величин платежів, одержання яких практично не викликає сумнівів і, значення яких можуть бути визначені більш-менш вірогідно або точно.

Однак на практиці для визначення значень коефіцієнтів частіше використається метод експертних оцінок. У цьому випадку коефіцієнти відображають ступінь упевненості фахівців-експертів у тім, що надходження очікуваного платежу здійсниться.

Після того, як значення коефіцієнтів визначені, здійснюється розрахунок критерію NPV:

NPV = (a_t*CF_t) / (1+r)^t – I₀, (47)

де: CF_t – сумарний потік платежів у період t;

r – використовувана ставка відсотка;

a_t – коригувальний множник;

I_{0 –} початкові інвестиції;

n – строк проекту по використанню об'єкта ІВ.

Перевага віддається тому проекту, по якому величина NPV більше.

Приклад

Підприємство оцінює ризик при використанні об'єкта ІВ у проекті, первісні витрати по якому складуть 100 тис. грн., очікувані чисті надходження від реалізації проекту дорівнюють 50 тис., 60 тис. і 40 тис. грн. У результаті опитування експертів отримані наступні значення коефіцієнтів вірогідності: 0,9, 0,85, 0,6 відповідно. Ставка дисконту дорівнює 8%. Розрахунок скоректованого потоку платежів здійснюється в такий спосіб (табл. 10):

Таблиця 10

Розрахунок скоректованого потоку платежів

t	T/ (1+0,08) t	CFt	аt	аt * CCFt	NPV
0 1 2 3	1 0,9259 0,8573 0,7938	-100000 50000 60000 40000	1,00 0,90 0,85 0,60	-100000 45000 51000 24000	-100000 41666,67 43724,28 19051,97

З розрахунків видно, що варіант 2 найбільш привабливий, оскільки NPV = 43724,28 грн., що є найбільшою величиною серед всіх інших.

Завдання

1. Необхідно оцінити ризик і вибрати найбільш привабливий варіант, при використанні об'єкта ІВ у проекті, первісні витрати по якому складуть 2500 тис. грн., очікувані чисті надходження від реалізації проекту дорівнюють 30 тис., 40 тис. і 40 тис. грн. У результаті опитування експертів отримані наступні значення коефіцієнтів вірогідності: 0,7, 0,6 і 0,45 відповідно. Ставка дисконту дорівнює 15%.

2. Покупцеві необхідно оцінити ризик при можливому використанні об'єкта ІВ у проекті, первісні витрати на впровадження якого складуть 350 тис. грн., очікувані чисті надходження від впровадження рівні 50 тис., 60 тис. і 40 тис. грн. У результаті опитування експертів отримані наступні значення коефіцієнтів вірогідності: 0,9, 0,85 і 0,6 відповідно. Ставка дисконту дорівнює 14%.

3. Підприємство оцінює ризик при використанні об'єкта ІВ у проекті, первісні витрати по якому складуть 1000 тис. грн., очікувані чисті надходження від реалізації проекту дорівнюють 100 тис., 90 тис. і 80 тис. грн. У результаті опитування експертів отримані наступні значення коефіцієнтів вірогідності: 0,8, 0,65 і 0,4 відповідно. Ставка дисконту дорівнює 15%.