10. Платіжний баланс

Під платіжним балансом розуміють співвідношення платежів країни за кордон та їх надходження з-за кордону за певний період (рік, квартал, місяць).

Платіжний баланс включає:

1) рахунок поточних операцій, який характеризує експорт та імпорт товарів та послуг. Рахунок поточних операцій складається з трьох розділів : а)торговий баланс та баланс послуг, б) поточні доходи (оплата праці робітників та переказ прибутків від інвестицій), в) поточні трансферти (переказ грошей та інших активів).

2) рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій. Цей рахунок складається з двох розділів: а) рахунок операцій з капіталом, б) фінансовий рахунок (прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші інвестиції, резервні активи).

3)Рахунок державних резервів,

4)Рахунок помилок і пропусків

Платіжний баланс  співвідношення між платежами, які здійсненні економічнимисубєктами даної країни в інших країнах , та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період часу (квартал, рік). Якщо надходження з-за кордону перевищують платежі, то баланс буде активним, а при перевищенні платежів над надходженнями  пасивним. При активному сальдо платіжного балансу збільшуються надходження іноземної валюти в країну, що призводить до зростання валютних резервів держави. Пасивне сальдо спричиняє відплив іноземної валюти з країни і призводить до зменшення валютних резервів.

Стан платіжного балансу країни визначається її економічним потенціалом, особливостями структури економіки, участю економічних агентів країни в міжнародній кооперації, звязками із світовим ринком позичкових капіталів, станом державного регулювання економіки і зовнішньоекономічних відносин. Тому платіжний баланс чітко відображає економічне становище країни, широко використовується в інтересах прогнозування і макроекономічного регулювання.

За формою складання платіжний баланс визначається як платіжний звіт за певний період часу, в якому відображаються усі економічні ситуації між резидентами і нерезидентами держави. Платіжний баланс базується на принципах бухгалтерського обліку: кожна економічна операція має подвійний запис  по кредиту однієї статті та дебету іншої

11.Міжнародні фінансові та валютні ринки

Валюта – грошова одиниця тієї чи іншої країни, яка використовується для виміру вартості товару. Поняття „валюта” застосовується у різних значеннях :

Валюта: національна (валюта країн)- платіжний засіб на території країни, що її випускає (дол.. США, рубль Росії, гривня України, японська єна та ін.); іноземна (валюта іноземних країн) – платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни; колективна міжнародна (СДР (СПЗ)*, ЄВРО), * СДР (СПЗ)- спеціальні права запозичення (валюта МВФ) клірингові валюти (розрахункові валютні одиниці у безготівковій формі). резервна

Конвертованість валюти – спроможність резидентів та нерезидентів вільно, без всяких обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну та використовувати іноземну валюту в угодах.

Валютним курсом називається співвідношення двох грошових одиниць або ціна грошової одиниці однієї країни, вира­жена в грошовій одиниці іншої країни.

Два види валютних курсів:

фіксований (встановлюється у законодавчому порядку Національним банком як співвідношення між національною валютою і валютами інших країн); плаваючий (вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції, але межі плавання можуть регулюватись (“валютний коридор”)). Розрізняють незалежне плавання, кероване плавання, “спільне” плавання.

Валютне котирування може бути прямим і оберненим (непрямим). Якщо котирування пряме 100 одиниць іноземної валюти дорівнюють X одиниць національної валюти (1 дол. =8 грн.), а якщо обернене -100 одиниць національної валюти дорівнюють X одиниць іноземної валюти (1грн. =0,125 дол.).

Валютні ринки. — це офіційні центри, де відбувається купівля-продаж валют на основі попиту і пропозиції.

Категорії кліентів міжнародних банків: • Комерційні клієнти - це клієнти, для яких валютні операції є частиною їх звичайної комерційної діяльності (експорт, імпорт, виплата чи отримання дивідендів і відсотків від іноземних партнерів, покупка або продаж іноземних активів і капіталу). Деякі комерційні клієнти можуть використовувати валютний ринок для хеджування (зниження) ризику, пов'язаного зі змінами валютних курсів. • Валютні спекулянти - це фізичні або юридичні особи, які займаються валютними спекуляціями (торгівлею іноземної валюти з метою отримання спекулятивного прибутку на різниці у валютних курсах). • Арбітри - фізичні або юридичні особи, метою яких є отримання прибутку за рахунок невеликої різниці між обмінними курсами іноземної валюти на різних ринках. 

Основні види операцій на валютному ринку (Операції на умовах «спот» -валютні операції по спот-курсу з негайною поставкою (2 дні). Форвардні операції - угоди, які мають бути завершені до певного терміну в майбутньому (через 30,90 або 180днів).  На форвардному ринку укладають форвардні валютні контракти, ф'ючерсні контракти, опціонні контракти та своп-контракти.Арбітражні операції. Безризикові операції, які пов'язані з одночасною купівлею цінних паперів і продажем їх на іншому ринку з метою отримання прибутку від різниці цін на цих ринках).

Види арбітражу (Товарний арбітраж – в основі концепція паритету купівельної спроможності – купівля товару на «дешевому» ринку і його продаж на «дорогому». Валютний арбітраж -купівля валюти на «дешевому» ринку і його продаж на «дорогому». Процентний арбітраж - арбітраж, який має місце у випадку, коли різниця між процентними ставками в двох країнах не еквівалентна форвардної знижки (надбавки) до обмінного курсу їх національних валют. Види валютних арбітражей: Двосторонній арбітраж є отримання прибутку за рахунок різниці в курсах однієї і тієї ж валюти на територіально розділених ринках. Тристорнній арбітраж – це купівля і продаж трьох різних валют з метою отримання прибутку

Теорії паритетів фінансового ринку (Теорія паритету купівельної спроможності валюти - валютний курс визначається співвідношенням цін на товари у різних країнах. Теорія паритету процентних ставок порівнює між собою величину форвардного курсу і рівень процентних ставок по депозитах в країні.  «Ефект Фішера» пов'язує процентні ставки з інфляцією в даних країнах.«Міжнародний ефект Фішера» забезпечує реалізацію переходу від процентних ставок до валютних курсів.