12. Формування національної торгової політики

 Існує два підходи до формування національної торгової політики: Політика вільної торгівлі - передбачає, що уряд країни повинен надавати мінімальний вплив на експортно-імпортну діяльність приватних компаній і окремих осіб.

Політика справедливої ​​торгівлі , або керована торгівля - передбачає активне втручання держави в процес зовнішньоторговельної діяльності.

Основні принципи торговельної політики: 1) принципи, орієнтовані на захист окремих галузей економіки: Забезпечення національної безпеки, Підтримка нових галузей, Збереження існуючого рівня зайнятості. 

2) принципи, орієнтовані на захист економічних інтересів країни в цілому. Формування і реалізація комплексної програми економічного розвитку країни. 

Формування і реалізація промислової політики (industrial policy). 

Бар'єри міжнародної торгівлі : митні тарифи; нетарифні обмеження.

Елементи стратегії підтримки міжнародного бізнесу: 1.Урядові субсидії, 2.Зовнішньоторговельна зона 3.Програми фінансування експорту 4.Стримування недобросовісної торгової політики

(компенсаційні мита, антидемпінгове законодавство )

13.Міжнародне співробітництво

Міжнародне співробітництво здійснюється в рамках: • Генеральної угоди про тарифи й торгівлю (GATT). • Всесвітньої торгової організації (ВТО). • Регіональної економічної інтеграції. • Європейського союзу. • Інших регіональних торговельних блоків.

Форми міжнародної економічної інтеграції: 1.Зона вільної торгівлі 2.Митний Союз 3.Спільний ринок 4.Економічний Союз

Генеральна угода про тарифи і торгівлю - багатостороння міжнародна угода й одна з найбільших міжнародних економічних організацій. GATT покликана регулювати торгові відносини між країнами - учасницями на основі рівності, усунення дискримінації, імпортних квот шляхом консультацій і багатосторонніх переговорів, поступового зниження мита.

Світова організація торгівлі (СОТ) – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 153 країни, на долю яких припадає близько 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг.

Регіональна економічна інтеграція — процес розширення економічного і виробничого співробітництва, об'єднання національних господарств двох і більше суверенних держав, який передбачає утворення єдиного економічного регіону.

14. Завдання міжнародного стратегічного менеджменту

Міжнародний стратегічний менеджмент – управлінський процес планування діяльності компанії, мета якого полягає у розробці та практичної реалізації стратегій.

Основні завдання міжнародних менеджерів: • Стратегічне планування діяльності компанії. • Вибір оптимальних способів проникнення на зарубіжні ринки. • Організація діяльності компанії на міжнародному ринку. • Управління людськими ресурсами.

Етапи стратегічного планування в міжнародних корпораціях

• визначення місії;

• формування цілей;

• оцінка умов і факторів зовнішнього середовища;

• внутрішньоорганізаційний аналіз;

• розробка альтернативних стратегій;

• вибір стратегії;

• реалізація стратегії;

• контроль.

Класифікація стратегій міжнародних компаній: