- •Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні яища
- •2. Виробничо-економічна парадигма соціології міста
- •3. Закони соціальної психології
- •4. Вчення п.Бергера та т.Лукмана про соціальне конструювання реальності
- •5. Вчення про типізацію в феноменологічній соціології а. Щуца
- •6. Глобалізація соціального життя за Гідденсом
- •7. Гуссерль про феномен «соціального світу»
- •8. Дискурс глобалізаціїї в сучасній соціології
- •9. Дослідження проблем національних та етнокультурних процесів
- •Досягнення соціогуманітарних наук в період незалежності України.
- •11. Е. Гуссерль як засновник феноменологічної соціології.
- •Етнометодологія г.Гарфінкеля в контексті розвитку феноменологічної соціології.
- •14) Загальні ознаки правової держави в контексті демократії.
- •15. Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.
- •16. Функції соціальних установок у регуляції соціальної поведінки особистості
- •Інформаційний простір та ресурси. Інформаційні мережі, системи та процеси.
- •18. Інформаційно-діловий обмін у соціальній організації
- •19. Іст.Умови глобаліз. Спожив. Постмодерн. Вимір спожив. Теор. Макдональдизації.
- •20. Конституція України про основні права, свободи та обов'язки людини і громадянина.
- •21. Конфлікт в соціальній організації.
- •22. Концепція індивідуалізованого суспільства за з.Бауманом.
- •23. Критика постмодерністської соціальної теорії.
- •24. Локальність в глобальному світі (з.Бауман).
- •25.Фактори що вплив. На становище особист. В стр-рі особистісних стосунків.
- •26. Маркетинг, реклама та створення іміджу в сучасних організаціях.
- •28.Основні завдання соціальної психології у сучасному суспільстві.
- •30.Назвати і розкрити основні парадигми партиципітарної демократії.
- •31.Наукометричний аналіз структури соціологічного знання.
- •32.Об ‘єкт та предмет соціології міста. Поняття міського середовища в соціології.
- •33.Об’єкт інформаційної соціології. Становлення інфосфери та інформаційної соціології. Комп’ютерні революції як технологічна передумова формування глобальної інформаційної мережі.
- •34.Омани глобалізму та відповіді на виклик глобалізації (у.Бек).
- •Організаційний клімат і соціально-психологічний простір.
- •36.Організація як об’єкт міждисциплінарного аналізу.
- •37. Освіта як фактор соціальної мобільності в умовах глобалізації. Університет як економічна корпорація. Споживання знань.
- •38. Основні парадигми ліберальної демократії.
- •39. Основні предметні області та проблеми вивчення міста в сучасній соціології.
- •40. Основні риси постмодерністського концептуального підходу.
- •41. Основні суперечності формування правової держави та громадянського суспільства в сучасній Україні.
- •42. Особливості технологій пізнання в соціології.
- •Парадигмальний статус соціологічної науки.
- •Перспективи використання моделей глобалізації у соціологічному пізнанні.
- •План програми по зв’язках з громадськістю.
- •Поняття «соціологічного пояснення».
- •Поняття громадськості та сутність громадської думки.
- •48. Поняття та сутність змі.
- •Поняття та сутність пр.
- •Постмодернізм як соціальне явище: характерні риси
- •Пр як соціальний інститут демократичного суспільства.
- •52. Представницька демократія, її роль та значення у взаємодії суспільства та держави.
- •53. Проблеми викладання соціогуманітарних наук у внз технічного спрямування.
- •Проблеми гуманізації та гуманітаризації в освітній реформі в Україні. Болонська система про гуманізацію та гуманітаризацію освіти.
- •55. Проблеми постіндустріальної економіки України.
- •56. Провідні напрями соціогуманітарних наук.
- •57. Регуляція людської діяльності як основа створення соціальної організації
- •58. Розвиток та функціонування пр в Україні.
- •59. Світ інформації: інформаційна епоха, інформаційна культура. Інформаційне суспільство, середовище та віртуальні мережі.
- •60. Системна криза сучасної світ-системи (і.Валлерстайн).
- •61. Складові управлінської функції пр (пабліситі, реклама, суспільна діяльність, управління проблемами, лобіювання, відносини з інвесторами тощо).
- •62. Соціальна база, доктрина, протиріччя антиглобалістського руху. Культурно-релігійний фундаменталізм. Культурні пороги глобалізації.
- •63.Соціальна структура організації.
- •64. Соціальна психологія організацій як наука.
- •65. Соціогуманітарна наука як культурна цінність.
- •66. Соціокультурна парадигма соціології міста
- •67. Соціокультурні основи Новоєвропейської цивілізації та трансформація західно-християнського світу в новоєвропейсько-північно-атлантичну цивілізацію
- •68. Соціокультурні основи східно-християнської та західно-християнської цивілізації в епоху Середньовіччя.
- •69. Соціологічна парадигма та соціологічна теорія
- •72. Специфічність, особливості міста як об’єкта вивчення в соціології
- •73. Становлення пр як окремого соціального інституту.
- •74. Сутність демократії як форми державного правління.
- •75. Сутність та основні принципи елітарної демократії.
- •76. Суть парламентської республіки та забезпечення демократичних прав і свобод в її межах.
- •77. Сучасне українське суспільство: тенденції та перспективи. Українські виміри: плюси та мінуси глобалізаційних впливів.
- •78. Чикагская школа социальной экологии. Город как среда обитания
- •79. Теоретичні витоки феноменології.
- •80. Теоретичні основи розуміння соціокультурного розвитку людства
- •81. Транснаціональне громадянське суспільство (у.Бек).
- •Фашизм, нацизм, фалангізм, більшовизм. Спільність та відмінність теоретичних ідеологічних доктрин в плані забезпечення демократії.
- •Феномен повсякденності в соціологічній теорії а.Щюца.
- •Феноменологічні технології пізнання в соціології.
- •Формування структури мусульманського світу.
- •Функції соціогуманітарних наук.
- •Характеристика основних засобів розповсюдження інформації
- •Ціннісний сенс розвинутого громадянського суспільства.
- •Шляхи розвитку людства: загальна схема.
- •А. Щюц та його внесок до розвитку феноменологічної соціології.
- •1. «Огрунтована теорія» б. Гейзера і а. Штрауса. Обгрунтування можливості побудови міні-теорій в якісних дослідженнях.
- •Взаємодія соціологічної служби із засобами масової інформації, основні проблеми.
- •3. Види звітів та їхнє призначення
- •4. Види перевірки статистичних гіпотез
- •5. Види підсумкових документів за результатами соціологічного дослідження
- •6. Використання сіткового аналізу в соціологічних дослідженнях. Основні види структурних показників
- •7. Вимоги до оприлюднення результатів досліджень у змі (наявність резюмуючої частини, структура, мова подання, коментарі).
- •8.Вимоги до оформлення таблиць, діаграм, графіків тощо. Висновки та рекомендації
- •9. Завдання багатовимірного шкалювання в соціології
- •10. Засоби наочного подання соціологічних даних. Правила подання даних.
- •11. Застосування факторного аналізу в соціології.
- •12. Застосування фільтрів у процесі обробки та аналізу інформації. Вимоги до побудови логічних умов фільтрів
- •13. Звіт як головний результуючий документ дослідження. Зв'язок звіту із програмою соціологічного дослідження.
- •14. Інтерпретативна соціологія: основні концептуальні положення та їх вплив на методологію соціологічного дослідження.
- •15. Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
- •16. Коефіцієнти взаємного впливу ознак (асоціації та контенгенції Гудмана).
- •17. Коефіцієнти кореляції Пірсона, Крамера, Чупрова: їхнє призначення та діапазон значень.
- •18. Коефіцієнти рангової кореляції: їхній зміст, порівняльна характеристика особливостей кожного.
- •19. Композиція основної частини звіту соціологічного дослідження.
- •20. Критерій Хі-квадрат, його зміст та оцінка значення.
- •21. Міри центральної тенденції, їхні математичні якості та співставимість.
- •22. Множинна регресія. Коефіцієнти приватної та множинної кореляції.
- •23. Моделі факторного аналізу. Критерії відбору кількості факторів.
- •24. Наративне біографічне інтерв’ю.
- •Наукова новизна як головна цінність наукової публікації.
- •Наукова та статистична гіпотези дослідження: порівняльна характеристика.
- •Необхідність у використанні засобів дискриптивної статистики.
- •Необхідність у формуванні нових ознак. Побудова логічних умов для нової ознаки.
- •Організація та етапи обробки соціологічної інформації за допомогою еом.
- •Основні етапи розвитку якісної методології в соціальних науках.
- •31. Основні завдання кількісних методів у соціології.
- •32. Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.
- •33. Основні тенденції світової медіа-індустрії. Культурно-ідеологічні наслідки глобалізації медіа.
- •34. Особливості збереження даних якісного дослідження.
- •35. Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
- •36.Особливості мови, коментарів у науковій публікації.
- •37.Особливості написання прес-релізу.
- •38.Побудова індексів як прийом вимірювання та аналізу даних. Типи індексів.
- •39.Поняття кореляції. Функціональний та кореляційний зв'язок.
- •40. Поняття прес-релізу, його цільове призначення.
- •41. Поняття регресії. Види регресій.
- •42. Призначення мір варіації, їхні різновиди та особливості інтерпретації.
- •43.Призначення наукової публікації та специфіка подання матеріалу.
- •44. Прийом зважування масиву. Поняття ваги.
- •Рівняння лінійної регресії: структура та змістовна інтерпрегація складових елементів.
- •Розділ звіту «Висновки та рекомендації». Відмінність висновків фундаментальних та прикладних соціологічних досліджень. Вимоги до формулювань рекомендацій.
- •Розрахунок об'єму та помилки вибіркової сукупності.
- •Способи кодування даних якісних досліджень.
- •49. Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
- •50. Структура наукової публікації: стандартні вимоги та обов'язкова інформація.
- •51. Структура та загальні вимоги до написання звіту соціологічного дослідження.
- •52. Сучасні якісні дослідження у зарубіжній та пострадянській соціології.
- •53. Типи помилок при перевірці статистичних гіпотез
- •54. Типи шкал та їх класифікація за рівнем вимірювання
- •Традиційна та інтерпретативна техніки аналізу автобіографій.
- •Транскрибування вербальних даних.
- •Триангуляція даних якісних досліджень.
- •Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
- •Яким чином визначається обсяг вибірки в якісних дослідженнях? Продемонструйте на прикладі фгі.
- •Якісні підходи у дослідженнях Чиказької соціологічної школи.
11. Е. Гуссерль як засновник феноменологічної соціології.
Засновником феноменологічної філософії був Едмунд Гуссерль (1859—1938), головні праці якого з'явилися в кінці XIX — початку XX ст. Він ставив своїм завданням створення філософії, яка зверталася б до коріння нашого знання і досвіду, вважаючи, що наукове знання все більш відривається від повсякденності — джерела наших знань, і що феноменологія здатна відновити цей зв'язок.
Гуссерль определил феноменологию, как философский метод для изучения сущностей, и акта введения этих сущностей в ткань повседневного опыта. Он считал ее трансцендентальной философией, которая имеет дело лишь с тем, что остается после того, как производится редукция. Он называл эту редукцию словом epoche, что означает заключение мнений в скобки или откладывание суждений. "Назад к предметам" - это было девизом Гуссерля. Для того, чтобы вернуться к предметам, Гуссерль предполагал вводить в любой философский предмет, в виде его целостной части такую редукцию, которая утверждала бы существование мира до того, как начинается рефлексия. Он предполагал феноменологию как метод достижения живого опыта, как он возникает во времени и пространстве, это попытка напрямую описать опыт так, как он происходит, без остановки для определения его происхождения и объяснения его причин. Для того, чтобы выполнить эту задачу, Гуссерль предложил понятие epoche: полное изменение позиции, философ движется от самих вещей к их значениям, или, иначе говоря, от реальности воплощенных значений – ядра науки – к реальности значений, в том виде, в каком они переживаются непосредственно в окружающем мире. Феноменология - это философия сознания. Гуссерль предполагал, что сознание всегда к чему-либо направлено, и оно несет в себе идеал.
Порядок вещей и связи между ними, которые обнаруживает человек в собственных переживаниях, не встречаются в самом объективном мире, не является объективным порядком. Схватывание и удержание сознанием какого-либо предмета, считает Гуссерль, не означает схватывания объективности, не означает усмотрения объективной действительности. "Объективность принадлежит к "опыту" и притом к единству опыта, к закономерностям данных в опыте связей природы.
В своей первой работе "Философия арифметики" Гуссерль исследует процесс образования понятия "число" (то, как образуется понятие "число"). В "Логических исследованиях" Гуссерль, напротив, анализирует содержание понятия "число" и утверждает, что предметом научного интереса ученого является не вещь-в-себе, а понятие о вещи-в-себе, как единство значения и смысла. Другими словами, ученый удивляется не самому предмету объективной реальности, а понятию об этом предмете, тому содержанию, которое имеется в представлении субъекта относительно данного понятия. Чтобы достичь бесспорных основ знания, Гуссерль стремится сделать предмет науки нейтральным для познания, феноменологически очищенным - вот принцип феноменологической установки, или феноменологической редукции. Чтобы приблизиться к пониманию феноменологической редукции, нужно вспомнить понятия логики, которыми оперирует Гуссерль. Это, прежде всего, "значение"="смысл" и "знак". Сегодня мы можем сказать, что понятие "значение" отождествляется Гуссерлем с понятием "смысл".
"Значение предмета" в понимании Гуссерля, т.е. как "смысл предмета", есть "ноэма" (от греч.: "noema" - "мысль"), т.е. мысленное содержание о предмете, или, другими словами, предметное содержание мысли. Один и тот же предмет может иметь в различных высказываниях различные смыслы (значения)
Елементи комунікаційної моделі. ОТПРАВИТЕЛЬ (ИСТОЧНИК) СООБЩЕНИЯ Это центральный субъект, инициирующий коммуникационный процесс. Источником сообщения (информации) может быть политик, публично выступающий с речью, партийная организация, распространяющая пресс-релиз или устраивающая конференцию, презентацию и пр. У отправителя (источника) сообщения обычно заранее складывается представление о том, как его информация должна быть воспринята Факторы котор. влияют на доверие: 1)качественные характеристики источника сообщения: его статус, надежность, квалификация. Осведомленность аудитории о статусе, надежности и общепризнанной квалификации оратора оказывает влияние как на первое восприятие ценности информации, "весомость" сообщения, доверие к нему, так и на длительность воздействия на аудиторию. 2) общая ситуация, тема сообщения и время его обнародования. 3) фактор кодирования сообщения. КОДИРОВАНИЕ изначальный замысел оратора, идею, которую он хочет донести до аудитории, нужно перевести на язык коммуникации, то есть язык, понятный конкретной аудитории. СООБЩЕНИЕ После того, как кодировщики осмыслили идеи отправителя (источника) и перевели их на язык, понятный получателю, эти идеи нужно передать в форме сообщения. Сообщение можно сделать с помощью различных средств коммуникации: выступления, газеты, пресс-релиза.. взгляды на понятие: 1. Сообщение - это содержание информации. То есть считается, что содержание коммуникации, то, что сообщается, как раз и есть сообщением. Основное – смысл статьи, выступления и т.д. При этом не важно каким образом, с помощью каких средств было сделано сообщение и кто именно его сделал. 2. Сообщение - это среда (medium). Главное - это где и каким образом осуществляется коммуникация, какие средства для этого используются 3. Сообщение - это личность. Ключевым моментом сообщения выступает сам выступающий. КАНАЛ – способ с помомщью которого передается информация.ПОЛУЧАТЕЛЬ (АДРЕСАТ) СООБЩЕНИЯ Процесс коммуникации не состоится до тех пор, пока кто-нибудь на противоположном конце цепочки не услышит или не поймет того, о чем говорит отправитель. Но даже если получатели четко поняли переданное сообщение, все равно нет никаких гарантий, что ответной реакцией явится именно то действие, на которое рассчитывал отправитель сообщения. В действительности сообщение может привести к нескольким различным последствиям: 1.Изменить установки, то есть общую ориентацию человека на определенный социальный объект.2.Кристаллизовать установки. Часто послание может повлиять на такое поведение аудитории, к которому она была внутренне готова, не доставало лишь дополнительного толчка извне. 3.Вызвать сомнения. Переданное сообщение способно вынудить получателей изменить свою точку зрения. Убедительное сообщение может поставить под сомнение мнение людей по какой-либо проблеме. 4 Не вызвать никаких последствий. СОДЕРЖАНИЕ ВЗАИМООТНОШЕНИЙ Коммуникация осуществляется при наличии определенных личностных отношений, сложившихся между коммуникаторами. Коммуникативные взаимоотношения строятся на четырех основных принципах: 1) эмоциональных чувствах, холодных расчетах и формализме; 2) интимности и схожести; 3) непосредственности и симпатии; 4) доминировании- подчиненности. Разумеется, все это не может не влиять на процесс коммуникации. СОЦИАЛЬНОЕ ОКРУЖЕНИЕ Коммуникация влияет на социальное окружение и испытывает его воздействие. Для достижения желаемого результата процесс коммуникации должен осуществляться по определенным общесогласованным правилам. Осуществляя процесс коммуникации, мы постоянно апеллируем к социальному опыту, социальным нормам и ценностям человеческого сообщества, учитывая конкретное состояние экономических, политических, а возможно, и международных условий. То есть все компоненты коммуникационного процесса органично связаны между собой и находятся в состоянии динамического развития.
