- •Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні яища
- •2. Виробничо-економічна парадигма соціології міста
- •3. Закони соціальної психології
- •4. Вчення п.Бергера та т.Лукмана про соціальне конструювання реальності
- •5. Вчення про типізацію в феноменологічній соціології а. Щуца
- •6. Глобалізація соціального життя за Гідденсом
- •7. Гуссерль про феномен «соціального світу»
- •8. Дискурс глобалізаціїї в сучасній соціології
- •9. Дослідження проблем національних та етнокультурних процесів
- •Досягнення соціогуманітарних наук в період незалежності України.
- •11. Е. Гуссерль як засновник феноменологічної соціології.
- •Етнометодологія г.Гарфінкеля в контексті розвитку феноменологічної соціології.
- •14) Загальні ознаки правової держави в контексті демократії.
- •15. Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.
- •16. Функції соціальних установок у регуляції соціальної поведінки особистості
- •Інформаційний простір та ресурси. Інформаційні мережі, системи та процеси.
- •18. Інформаційно-діловий обмін у соціальній організації
- •19. Іст.Умови глобаліз. Спожив. Постмодерн. Вимір спожив. Теор. Макдональдизації.
- •20. Конституція України про основні права, свободи та обов'язки людини і громадянина.
- •21. Конфлікт в соціальній організації.
- •22. Концепція індивідуалізованого суспільства за з.Бауманом.
- •23. Критика постмодерністської соціальної теорії.
- •24. Локальність в глобальному світі (з.Бауман).
- •25.Фактори що вплив. На становище особист. В стр-рі особистісних стосунків.
- •26. Маркетинг, реклама та створення іміджу в сучасних організаціях.
- •28.Основні завдання соціальної психології у сучасному суспільстві.
- •30.Назвати і розкрити основні парадигми партиципітарної демократії.
- •31.Наукометричний аналіз структури соціологічного знання.
- •32.Об ‘єкт та предмет соціології міста. Поняття міського середовища в соціології.
- •33.Об’єкт інформаційної соціології. Становлення інфосфери та інформаційної соціології. Комп’ютерні революції як технологічна передумова формування глобальної інформаційної мережі.
- •34.Омани глобалізму та відповіді на виклик глобалізації (у.Бек).
- •Організаційний клімат і соціально-психологічний простір.
- •36.Організація як об’єкт міждисциплінарного аналізу.
- •37. Освіта як фактор соціальної мобільності в умовах глобалізації. Університет як економічна корпорація. Споживання знань.
- •38. Основні парадигми ліберальної демократії.
- •39. Основні предметні області та проблеми вивчення міста в сучасній соціології.
- •40. Основні риси постмодерністського концептуального підходу.
- •41. Основні суперечності формування правової держави та громадянського суспільства в сучасній Україні.
- •42. Особливості технологій пізнання в соціології.
- •Парадигмальний статус соціологічної науки.
- •Перспективи використання моделей глобалізації у соціологічному пізнанні.
- •План програми по зв’язках з громадськістю.
- •Поняття «соціологічного пояснення».
- •Поняття громадськості та сутність громадської думки.
- •48. Поняття та сутність змі.
- •Поняття та сутність пр.
- •Постмодернізм як соціальне явище: характерні риси
- •Пр як соціальний інститут демократичного суспільства.
- •52. Представницька демократія, її роль та значення у взаємодії суспільства та держави.
- •53. Проблеми викладання соціогуманітарних наук у внз технічного спрямування.
- •Проблеми гуманізації та гуманітаризації в освітній реформі в Україні. Болонська система про гуманізацію та гуманітаризацію освіти.
- •55. Проблеми постіндустріальної економіки України.
- •56. Провідні напрями соціогуманітарних наук.
- •57. Регуляція людської діяльності як основа створення соціальної організації
- •58. Розвиток та функціонування пр в Україні.
- •59. Світ інформації: інформаційна епоха, інформаційна культура. Інформаційне суспільство, середовище та віртуальні мережі.
- •60. Системна криза сучасної світ-системи (і.Валлерстайн).
- •61. Складові управлінської функції пр (пабліситі, реклама, суспільна діяльність, управління проблемами, лобіювання, відносини з інвесторами тощо).
- •62. Соціальна база, доктрина, протиріччя антиглобалістського руху. Культурно-релігійний фундаменталізм. Культурні пороги глобалізації.
- •63.Соціальна структура організації.
- •64. Соціальна психологія організацій як наука.
- •65. Соціогуманітарна наука як культурна цінність.
- •66. Соціокультурна парадигма соціології міста
- •67. Соціокультурні основи Новоєвропейської цивілізації та трансформація західно-християнського світу в новоєвропейсько-північно-атлантичну цивілізацію
- •68. Соціокультурні основи східно-християнської та західно-християнської цивілізації в епоху Середньовіччя.
- •69. Соціологічна парадигма та соціологічна теорія
- •72. Специфічність, особливості міста як об’єкта вивчення в соціології
- •73. Становлення пр як окремого соціального інституту.
- •74. Сутність демократії як форми державного правління.
- •75. Сутність та основні принципи елітарної демократії.
- •76. Суть парламентської республіки та забезпечення демократичних прав і свобод в її межах.
- •77. Сучасне українське суспільство: тенденції та перспективи. Українські виміри: плюси та мінуси глобалізаційних впливів.
- •78. Чикагская школа социальной экологии. Город как среда обитания
- •79. Теоретичні витоки феноменології.
- •80. Теоретичні основи розуміння соціокультурного розвитку людства
- •81. Транснаціональне громадянське суспільство (у.Бек).
- •Фашизм, нацизм, фалангізм, більшовизм. Спільність та відмінність теоретичних ідеологічних доктрин в плані забезпечення демократії.
- •Феномен повсякденності в соціологічній теорії а.Щюца.
- •Феноменологічні технології пізнання в соціології.
- •Формування структури мусульманського світу.
- •Функції соціогуманітарних наук.
- •Характеристика основних засобів розповсюдження інформації
- •Ціннісний сенс розвинутого громадянського суспільства.
- •Шляхи розвитку людства: загальна схема.
- •А. Щюц та його внесок до розвитку феноменологічної соціології.
- •1. «Огрунтована теорія» б. Гейзера і а. Штрауса. Обгрунтування можливості побудови міні-теорій в якісних дослідженнях.
- •Взаємодія соціологічної служби із засобами масової інформації, основні проблеми.
- •3. Види звітів та їхнє призначення
- •4. Види перевірки статистичних гіпотез
- •5. Види підсумкових документів за результатами соціологічного дослідження
- •6. Використання сіткового аналізу в соціологічних дослідженнях. Основні види структурних показників
- •7. Вимоги до оприлюднення результатів досліджень у змі (наявність резюмуючої частини, структура, мова подання, коментарі).
- •8.Вимоги до оформлення таблиць, діаграм, графіків тощо. Висновки та рекомендації
- •9. Завдання багатовимірного шкалювання в соціології
- •10. Засоби наочного подання соціологічних даних. Правила подання даних.
- •11. Застосування факторного аналізу в соціології.
- •12. Застосування фільтрів у процесі обробки та аналізу інформації. Вимоги до побудови логічних умов фільтрів
- •13. Звіт як головний результуючий документ дослідження. Зв'язок звіту із програмою соціологічного дослідження.
- •14. Інтерпретативна соціологія: основні концептуальні положення та їх вплив на методологію соціологічного дослідження.
- •15. Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
- •16. Коефіцієнти взаємного впливу ознак (асоціації та контенгенції Гудмана).
- •17. Коефіцієнти кореляції Пірсона, Крамера, Чупрова: їхнє призначення та діапазон значень.
- •18. Коефіцієнти рангової кореляції: їхній зміст, порівняльна характеристика особливостей кожного.
- •19. Композиція основної частини звіту соціологічного дослідження.
- •20. Критерій Хі-квадрат, його зміст та оцінка значення.
- •21. Міри центральної тенденції, їхні математичні якості та співставимість.
- •22. Множинна регресія. Коефіцієнти приватної та множинної кореляції.
- •23. Моделі факторного аналізу. Критерії відбору кількості факторів.
- •24. Наративне біографічне інтерв’ю.
- •Наукова новизна як головна цінність наукової публікації.
- •Наукова та статистична гіпотези дослідження: порівняльна характеристика.
- •Необхідність у використанні засобів дискриптивної статистики.
- •Необхідність у формуванні нових ознак. Побудова логічних умов для нової ознаки.
- •Організація та етапи обробки соціологічної інформації за допомогою еом.
- •Основні етапи розвитку якісної методології в соціальних науках.
- •31. Основні завдання кількісних методів у соціології.
- •32. Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.
- •33. Основні тенденції світової медіа-індустрії. Культурно-ідеологічні наслідки глобалізації медіа.
- •34. Особливості збереження даних якісного дослідження.
- •35. Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
- •36.Особливості мови, коментарів у науковій публікації.
- •37.Особливості написання прес-релізу.
- •38.Побудова індексів як прийом вимірювання та аналізу даних. Типи індексів.
- •39.Поняття кореляції. Функціональний та кореляційний зв'язок.
- •40. Поняття прес-релізу, його цільове призначення.
- •41. Поняття регресії. Види регресій.
- •42. Призначення мір варіації, їхні різновиди та особливості інтерпретації.
- •43.Призначення наукової публікації та специфіка подання матеріалу.
- •44. Прийом зважування масиву. Поняття ваги.
- •Рівняння лінійної регресії: структура та змістовна інтерпрегація складових елементів.
- •Розділ звіту «Висновки та рекомендації». Відмінність висновків фундаментальних та прикладних соціологічних досліджень. Вимоги до формулювань рекомендацій.
- •Розрахунок об'єму та помилки вибіркової сукупності.
- •Способи кодування даних якісних досліджень.
- •49. Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
- •50. Структура наукової публікації: стандартні вимоги та обов'язкова інформація.
- •51. Структура та загальні вимоги до написання звіту соціологічного дослідження.
- •52. Сучасні якісні дослідження у зарубіжній та пострадянській соціології.
- •53. Типи помилок при перевірці статистичних гіпотез
- •54. Типи шкал та їх класифікація за рівнем вимірювання
- •Традиційна та інтерпретативна техніки аналізу автобіографій.
- •Транскрибування вербальних даних.
- •Триангуляція даних якісних досліджень.
- •Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
- •Яким чином визначається обсяг вибірки в якісних дослідженнях? Продемонструйте на прикладі фгі.
- •Якісні підходи у дослідженнях Чиказької соціологічної школи.
44. Прийом зважування масиву. Поняття ваги.
Взвешивание представляет собой один из подходов к ремонту выборки. С помощью взвешивания, можно менять частотные соотношения признаков. Очень часто под взвешиванием подразумевают операцию построения и подключения компенсационных весов (весов для компенсации разницы между распределениями в нашей выборке и генеральной совокупности). Именно такой тип взвешивания мы рассмотрим здесь. Предположим, что у нас есть результаты некого исследования (исследуемая генеральная совокупность: все население страны в возрасте старше 18 лет). Построив таблицу одномерных распределений для признака "Пол" мы получили следующие результаты: мужчины 39.6% женщины 60.4% Нам известно реальное распределение мужчин и женщин в стране (результаты переписи). Оно таково: мужчины 45% женщины 55% Как мы видим в нашей выборке недобор мужчин и, как следствие, перебор женщин.
Поскольку выборку можно рассматривать как модель нашей генеральной совокупности, хотелось бы, чтоб она максимально была на нее похожа, хотя бы по тем параметрам, которые мы можем проверить.
Лучше и проще каждой анкете дописать некое значение (вес) и при построении частотных распределений каждую анкету считать не за 1, а за 1*ВЕС. И сделать это весовое значение в нашем случае, для женщин чуть меньше 1 (поскольку их перебор), а для мужчин немного больше 1 (ведь их недобор). С изменением частотных распределений поменяются и все статистики, рассчитываемые на основе частот (проценты, моды, средние и т.п.). На расчет минимума, максимума, суммы и прочих, не зависящих от частоты статистик, взвешивание влияние не оказывает.
Итак, для нивелирования неточности в распределении по полу мы воспользуемся взвешиванием. Рассмотрим простое уравнение. ДАННЫЕ СТАТИСТИКИ = ДАННЫЕ МАССИВА * ВЕС
как следствие ВЕС = ДАННЫЕ СТАТИСТИКИ / ДАННЫЕ МАССИВА
Таким образом, мы получили формулу для расчета компенсационных весов. Теперь необходимо построить новый признак, который будет содержать весовое значение для каждой анкеты. Строить весовой признак мы будем на основе значений признака "Пол" Новый признак, назовем его "Вес", будет иметь метрическую шкалу (а значит, у него отсутствует кодировочная схема) и будет рассчитываться по следующим формулам: для мужчин (в нашем примере код 1 в признаке 34): 45/39.6
для женщин (в нашем примере код 2 в признаке 34): 55/60.4
Заполним поле условий. В условии мы должны записать условие, по которому отбирается анкета для присвоения ей того или иного весового значения. После условия следует поставить -> и указать значение или формулу для расчета значения, создаваемого признака. Соответственно для мужчин строка условия будет иметь вид: #34#=1 -> 45/39.6 для женщин: #34#=2 -> 55/60.4
Осталось поле "иначе". Весовой признак не должен принимать значение НеОтвет (обозначаемое символом $), каждая анкета должна обязательно иметь вес. Таким образом, для анкет, в которых по каким-то причинам не отмечен пол респондента, лучше всего сделать вес равным 1 (фактически, не взвешивать их).
Нажав на кнопку "ОК" мы построим новый признак (он будет добавлен в конец списка признаков массива), после чего форма условного вычисления автоматически закроется. Построение компенсационного веса для половой структуры нашей выборки закончено.
Подключим наш вес. Для этого воспользуемся функций взвешивания. В появившейся форме поставим галочку напротив флага "Взвешивать". А в поле "Вес: признак" укажем номер нашего весового признака (он будет последним в списке). После нажатия на кнопку "ОК" вес будет подключен. Подключение веса фиксируется в нижней панели главной формы программы. Также в заголовке к каждой таблице пишется номер весового признака, если взвешивание подключено. Соответственно для отключения веса необходимо на форме взвешивания убрать галочку напротив флага "Взвешивать" и нажать кнопку "ОК". Теперь, с подключеным весом, мы можем снова построить таблицу одномерных распределений для признака "Пол", чтоб посмотреть правильно ли мы все сделали, получаем ли мы при подключении весов необходимое соотношение мужчин и женщин.
Итак, компенсационные веса строятся для признаков:
1. Реальное распределение которых мы знаем. Например, количество мужчин и женщин, их возраст и ряд других социально-демографических показателей населения страны известны в результате переписи населения.
2. Которые имеют, по нашему мнению, существенное влияние на анализируемые признаки. Так политические взгляды часто связаны с возрастом человека, областью проживания; заинтересованность в том или ином товаре может зависеть от пола, возраста и образования. Таким образом, компенсационные веса строятся обычно для социально-демографических признаков (пол, возраст, место проживания, образование и т.п.).
Также, количество объектов в выборке в целом и сумма всех весов не должны сильно отличаться, хорошо, когда они совпадают. Мы не должны увеличивать объем выборки за счет компенсационных весов. Если после подключения весов у Вас сильно увеличилось общее количество объектов в массиве (число, отмеченное в заголовке любой таблицы как "Всего"), скорее всего вы неправильно рассчитали весовые коэффициенты.
Также считается, что если самый маленький вес (минимум по весовому признаку) отличается от самого большого веса (максимума по весовому признаку) более чем в три раза, выборка не очень хороша и использование весов исправляет взвешиваемых признаки, но при этом скорее всего присутствуют достаточно сильные искажения других данных.
