- •Тема 1 Предмет логіки як науки. План лекції:
- •Питання для самостійної роботи
- •Істинність і правильність мислення.
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Семінар: Специфіка поняття як форми мислення
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Тема 2 Поняття як форма мислення План лекції:
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання і завдання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Основна література:
- •Тема 3 Судження як форма мислення. План лекції:
- •Семінар: Специфіка судження як форми мислення.
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання і вправи до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Тема 4 Умовивід як форма мислення. Види умовиводів. План лекції:
- •Семінар: Умовивід як форма мислення
- •Питання до самостійної роботи
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання до індивідуальної роботи
- •Теми творчих робіт:
- •Основна література:
- •Тема 5 Закони правильного мислення
- •Семінар: Закони логіки
- •Допоміжна література:
- •Тема 6 Аргументація і процес формування переконань
- •Семінар: Доведення і спростування з погляду логіки
- •Методичні вказівки і рекомендації до семінару:
- •1. Тези - положення, істинність якого треба довести.
- •2. Аргументи (основи) - судження, які наводяться для доведення тези.
- •3. Демонстрація (форми доказу) спосіб логічного зв'язку тези з основою.
- •Питання до самостійної роботи
- •Питання до індивідуальної роботи
- •Теми творчих робіт:
- •Основна література:
Питання до індивідуальної роботи
Зробіть порівняльну характеристику структур форм мислення: умовиводу, судження та поняття.
Терміни, фігури і модуси простого категоричного умовиводу.
Наведіть приклади використання полісислогізмів, ентимем, епіхейрем.
Дилема, трилема і полілема як різновиди розділово-умовних умовиводів.
Теми творчих робіт:
Побудувати кросфорд з використанням операцій над простими судженнями.
Використання дедуктивних, індуктивних та традуктивних умовиводів у практичній діяльності людини.
Специфіка силогізмів: простого категоричного, складного (полі силогізму), ентимеми, епіхейреми.
Історія досліджень умовиводів побудованих із складних суджень.
Роль гіпотези в науці.
Гіпотеза та її роль у науково-практичній реальності.
Математична індукція та її використання в світі технологій.
Логічна характеристика аналогії та її практичне значення.
Основна література:
Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К., 2000.
Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К., 2002.
Богдановський І.В., Льовкіна О.Г. Логіка: Опорний конспект лекцій. – К., 2007.
Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. - М., 1996.
Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Изд. 3-е, - М., 1997.
Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М., 2000.
Ерышев А.А., Лукашевич Н.П. Логика. – К., 1999.
Жеребкін В.Є. Логіка: Підручн. для юридичн. фак. і вузів. 3-е видання. – К., 2001.
Иванов Е.А. Логика. –М., 1996.
Ивин А.А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. – М., 1998.
Івін О.А. Логіка. – К., 1996.
Ішмуратов А.Т. Всуп до філософської логіки. – К., 1997.
Ишмуратов А. Т. Логический анализ практических рассуждений. –К., 1987.
Конверський А.Є. Логіка. Підручник для вузів. – К., 1998.
Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1999.
Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів юридичних факультетів. – К., 2004.
Кондаков Н.И. Логический словарь. – М., 1971.
Переверзев В.Н. Логистика: справочная книга по логике. – М., 1995.
Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.
Допоміжна література:
Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.
Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-philosophicus. Філософські дослідження. -К., 1995.
Жоль К.К. Методы научного познания и логика для юристов. – К., 2001.
Лукасевич Я. Аристотелевская силлогистика с точки зрения современной формальной логики. - М., 1959.
Рассел Б. Исследования значения и истины. –М., 1999.
Тарский А. Понятие истины в языках дедуктивных наук. //Философия и логика Львовско-Варшавской школы. – М., 1999.-С.19-155.
Фреге Г. Логические исследования. – Томск, 1997.
ЗМ. 8 (Т-30-32) Закони логіки. Доведення та спростування.
Тема 5 Закони правильного мислення
Мета: Студент повинен визначити специфіку кожного головного закону формальної логіки. Закони логіки є знаряддям пізнання дійсності, необхідною умовою точного, адекватного відображення мисленням зовнішнього світу. Щоб мислення було вірним, воно має відповідати вимогам формально-логічних законів — закону тотожності, суперечності, виключеного третього та достатньої підстави. Закони логіки є загальними законами. Вони діють в усіх галузях знання, на всіх рівнях мислення, як у сфері повсякденного мислення, так і в сфері мислення, яка пізнає найскладніші наукові проблеми. Студенти мають засвоїти, що таке логічні тавтології, суперечності і виконувані судження. Студенти мають знати другорядні закони мислення: закони подвійного заперечення, де Моргана, контрапозиції та інші. Студент повинен визначити роль логічних законів в науково-теоретичній і практичній діяльності людини.
Основні поняття: закони логіки, основні закони: тотожності, суперечності (несуперечності), виключеного третього, достатньої підстави, другорядні закони, логічні тавтології, логічні суперечності, виконувані судження тощо.
