- •Тема 1 Предмет логіки як науки. План лекції:
- •Питання для самостійної роботи
- •Істинність і правильність мислення.
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Семінар: Специфіка поняття як форми мислення
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Тема 2 Поняття як форма мислення План лекції:
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання і завдання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Основна література:
- •Тема 3 Судження як форма мислення. План лекції:
- •Семінар: Специфіка судження як форми мислення.
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання і вправи до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Тема 4 Умовивід як форма мислення. Види умовиводів. План лекції:
- •Семінар: Умовивід як форма мислення
- •Питання до самостійної роботи
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання до індивідуальної роботи
- •Теми творчих робіт:
- •Основна література:
- •Тема 5 Закони правильного мислення
- •Семінар: Закони логіки
- •Допоміжна література:
- •Тема 6 Аргументація і процес формування переконань
- •Семінар: Доведення і спростування з погляду логіки
- •Методичні вказівки і рекомендації до семінару:
- •1. Тези - положення, істинність якого треба довести.
- •2. Аргументи (основи) - судження, які наводяться для доведення тези.
- •3. Демонстрація (форми доказу) спосіб логічного зв'язку тези з основою.
- •Питання до самостійної роботи
- •Питання до індивідуальної роботи
- •Теми творчих робіт:
- •Основна література:
Питання і завдання до індивідуальної роботи:
Наведіть приклади за схемами відношень сумісності понять: тотожність, підпорядкування та часткого збігу (перетину).
Наведіть приклади за схемами відношень несумісності понять: суперечності, протилежності та співпідпорядкованості.
Наведіть приклади понять які не підлягають узагальненню.
Наведіть приклади логічної операції поділу понять за своїм фахом.
Теми творчих робіт:
Значення логічних операцій над поняттями для науки.
Класифікація і її роль в науці.
Становлення теорії множин в науці.
Основна література:
Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К., 2002.
Бартон В.И. Логика. – Мн., 2001.
Бернов В.Ф. и др. Логика. Учебное пособие. – М., 1997.
Богдановський І.В., Льовкіна О.Г. Логіка: Опорний конспект лекцій. – К., 2007.
Бочаров В.Л., Маркин В.И. Основы логики: Учебник. - М., 1997.
Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. Краткий словарь по логике. – М., 1991.
Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М., 2000.
Ерышев А.А., Лукашевич Н.П. Логика. – К., 1999.
Иванов Е.А. Логика. –М., 1996.
Ивин А.А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. – М., 1998.
Івін О.А. Логіка. – К., 1996.
Ішмуратов А.Т. Всуп до філософської логіки. – К., 1997.
Ишмуратов А. Т. Логический анализ практических рассуждений. –К., 1987.
Конверський А.Є. Логіка. Підручник для вузів. – К., 1998.
Кондаков Н.И. Логический словарь. – М., 1971.
Купарашвили М.Д., Нехаев А.В., Разумов В.И., Черняк Н.А. Логика: учебное пособие - Омск, 2004.
Переверзев В.Н. Логистика: справочная книга по логике. – М., 1995.
Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997.
Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.
Допоміжна література:
Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.
Бирюков Б. В. Теория смысла Готлоба Фреге. //Применение логики в науке и технике. –М., 1960.
Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-philosophicus. Філософські дослідження. -К., 1995.
Карнап Р. Значение и необходимость. - М., 1959.
Моррис Ч.У. Основания теории знаков. Пер. с англ. В.П. Мурат. //Семиотика. –М., 1983.-С.37-89.
Остин Дж. Чужое сознание. Пер. с англ. М.А. Дмитровской. //Философия, логика, язык. – М., 1987.-С.48-95.
Почепцов Г.А. Русская семиотика: идеи, методы, персоналии, история. – М., 2001.
Фреге Г. Логические исследования. – Томск, 1997.
Фреге Г. Смысл и денотат. //Семиотика и информатика. Вып. 35. – М., 1997.-С.351-379.
Тема 3 Судження як форма мислення. План лекції:
Логічна характеристика суджень.
Основні види простих (елементарних) суджень та їхні структури.
Функціонально-істиннісні відношення між простими судженнями.
Види складних суджень та їхнє табличне визначення.
Логічні операції над судженнями.
Семінар: Специфіка судження як форми мислення.
Визначення судження. Судження і речення.
Види простих категоричних суджень за кількістю та якістю.
Розподіленість термінів в категоричних судженнях типу А, І, Е, О.
Відношення між судженнями.
Трансформація суджень.
Складні судження. Таблиця істинності складних суджень.
Мета: дати логічну характеристику судження як форми мислення. Засвоївши тему студенти повинні знати, що в сучасній логіці виділяють логіку висловлювань і логіку предикатів. Студенти повинні розуміти відмінність між судженням і реченням, знати чим відрізняються змістовне і смислове значення суджень, що таке істинність і хибність; правильність і неправильність суджень. Студенти мають знати основні види простих (елементарних) суджень й їхні структури. У тім числі, що таке атрибутивні і що таке релятивні судження, відмінність між судженнями за кількістю і якістю, розподіл термінів у судженнях, специфіку суджень існування (екзистенційних), основні види модальних суджень тощо. Студенти повинні знати складні судження, створені за допомогою логічних сполучників: заперечення, кон’юнкції, диз’юнкції, імплікації, еквіваленції. Крім того, слід знати про відношення між судженнями. Студенти також повинні оволодіти навичками самостійного проведення логічних операцій над судженнями.
Основні поняття: судження, зміст судження, якість судження, істинність судження, хибність судження, атрибутивні судження, релятивні судження, якість судження, кількість судження, модальні судження, кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквіваленція, обернення (конверсія), перетворення (обверсія), протиставлення суб’єкту, протиставлення предикату.
