Література:

1. Богуш А.М., Котик Т.М. Методика навчання дітей української мови в дошкільному закладі. – К.: Вища шк., – 1994. – 157 с.

2. Гвоздев А.Н. Формирование у ребёнка грамматического строя русского языка. – М.: АПН РСФСР, 1949. – в 2 ч.

3. Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Логопедия. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников. – Екатеринбург: Изд-во АРД ЛТД, 1998. – 320 с.

4. Захарова А.В. Усвоение дошкольниками падежных форм // Доклады АПН РСФСР. – М., 1958. – №3. – С. 81 – 84.

5. Лалаева Р.И., Серебрякова Н.В. Коррекция общего недоразвития речи у дошкольников (формирование лексики и грамматического строя). – СПб.: СОЮЗ, 1999. – 160 с.

6. Соботович Є.Ф. Порушення мовного розвитку та шляхи їх корекції: Навчально-методичний посібник. – К.: ІСДО, 1995. – 204 с. Рос.мовою.

7. Соботович Е.Ф. Методика выявления речевых нарушений у детей и диагностика их готовности к школьному обучению. – К.: ПП “Компанія “Актуальна освіта”, 1998. – 127 с.

8. Соботович Е.Ф. Психолингвистическая структура речевой деятельности и механизмы её формирования. – К.: ИЗМН, 1997. – 44 с.

9. Соботович Є.Ф. Критерії оцінювання мовленнєвого розвитку дитини (у його лексичній ланці) на різних вікових етапах. Нормативні показники мовленнєвого розвитку (у його граматичній ланці) дитини дошкільного віку // Дефектологія. – 2003. – №2. – С. 2 – 11.

10. Сохин Ф.А. О формировании языкового обобщения в процессе речевого развития // Вопросы психологии. – 1959. – С. 112 – 123.

11. Цейтлин С.Н. Язык и ребёнок: Лингвистика детской речи. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 240 с.

12. Шахнарович А.М., Юрьева Н.М. Психолингвистический анализ семантики и грамматики: На материале онтогенеза речи. – М.: Наука, 1990. – 166 с.

13. Швачкин Н.Х. Развитие фонематического восприятия речи в раннем возрасте // Известия АПН РСФСР. – 1948. – №13. – С. 101 – 133.

14. Эльконин Д.Б. Развитие речи в дошкольном возрасте. – М.: АПН РСФСР, 1958. – 114 с.

15. Ядэшко В.И. Развитие речи детей от трёх до пяти лет. – М.: Просвещение, 1966. – 95 с.

УДК 371.13:376.1

Інноваційна педагогічна діяльність у процесі професійної підготовки педагогів-логопедів Людмила Федорович21

Становлення ринкових відносин в економіці, зміцнення демократії, ідеологічний плюралізм, стимулювання розвитку громадянського суспільства, укорінення основ правової держави – головні ознаки епохальних за своїм значенням і глибиною змін. Стала очевидною нагальна потреба в перегляді існуючих парадигм педагогічної теорії й практики педагогіки та створення на їх основі нової високоефективної, яка будучи найповнішою мірою адаптованою до функціонування в суспільній системі, враховувала б головні інтереси соціального розвитку. У зв’язку з цим, реформування системи освіти розглядається на державному рівні. Провідним завданням є так модернізувати освіту, щоб якомога повніше передати майбутнім поколінням культурну спадщину і позитивний досвід попередників. Модернізація освіти – це тривалий процес, пов'язаний зі зміною свідомості людей. Центральним фактором, що визначає рівень підготовки фахівців у вищій школі, є якість навчального процесу. Оскільки, необхідної якості у будь-якому процесі можна досягти, тільки спираючись на сучасні досягнення, то таку опору треба шукати в дидактиці. Ця місія у вищій школі покладена на викладачів. У викладацькій діяльності центральним і загальноприйнятим поняттям є “навчальна діяльність”. Аналіз психолог-педагогічної літератури свідчить, що за науковими публікаціями основною доктриною в навчанні є діяльнісний підхід. Як зауважує один із основоположників діяльнісного підходу в психології О.М. Леонтьєв, життя людини – це “сукупність, точніше система діяльностей, що змінюють одна одну”. На думку З. А. Решетової, у другій половині ХХ століття підвищився інтерес, з одного боку, до досліджень власне цілей навчання, з іншого боку, – до пошуку адекватних засобів їх досягнення, проте результати украй скромні, тому що ведуться вони в рамках теоретичних концепцій традиційної педагогіки і сформованих ними стереотипів педагогічного мислення. Методологічні підстави для дидактичних розробок залишаються початковими і дидактична теорія в цілому не зазнає істотних змін, зокрема система навчання розглядається без системоутворюючого фактора – діяльності того, кого навчають, тобто не торкаються його фундаменту – діяльності засвоєння як механізму всіх здобутків.

Нові потреби суспільства й особистості визначили соціальне замовлення системі освіти, у першу чергу, педагогічної, обробки й систематизації, у тому числі й у навчальному процесі. Одним із найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації системи вищої освіти України є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог, які відображені у Болонській декларації. Зокрема, нагальними є такі практичні кроки: введення системи двоступеневої вищої освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); стимулювання мобільності і створення умов для вільного використання спільного освітнього простору в межах Болонського процесу студентами й викладачами [1; 2]. Якісні зміни, що відбуваються у цьому напрямі, спрямовані на досягнення українською освітою сучасного європейського і світового рівня та передбачають оновлення змісту, форм, методів і засобів навчання при підготовці фахівців у вищих навчальних закладах. У зв’язку з цим актуальним є питання готовності до інноваційної педагогічної діяльності у процесі професійної підготовки педагогів корекційної освіти, зокрема логопедів у вищих навчальних закладах у світлі реалізації визначених завдань. Інновації, які виникають у суспільстві і освітянській сфері, взаємопов’язані. Згідно з Положенням „Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності в Україні” та визначеннями вітчизняних науковців „педагогічною інновацією” вважається новизна, ”яка істотно змінює обсяги, структуру та якість педагогічного процесу” [3; 4]. Двоступенева система навчання потребує нових технологій її реалізації. Такою технологією є кредитно-модульна система підготовки фахівців. Вона передбачає якісно нові науково-методичні та дидактичні підходи до планування навчального процесу, а саме: доступ студентів до інформаційних ресурсів, зокрема комп'ютерних мереж Інтернету, до навчальних програм і планів, навчально-методичної літератури в електронній формі тощо.

Кредитно-модульна система передбачає посилення ролі самостійної роботи студентів та зміну педагогічних методик, запровадження активних методів і сучасних інформаційних технологій. Викладачі зобов’язані активно працювати над навчально-методичним забезпеченням самостійної роботи студентів, укладаючи навчально-методичні посібники, які містять міні-лекції з питаннями, що виносяться на самостійне опрацювання, завдання, тести для перевірки рівня опанування навчальним матеріалом, завдання творчого, дослідницького характеру. Аналіз рівня професійної підготовки логопеда до роботи в сучасних динамічних соціальних умовах свідчить про необхідність перегляду її змісту. Оскільки, „Концепція педагогічної освіти” зосереджує увагу вчених і практиків на посиленні технологічного аспекту, то актуальною проблемою сьогодення є забезпечення якості педагогічної освіти через застосування технічних засобів, за допомогою яких демонструються спеціально розроблені матеріали, поєднується подання звукової, друкованої інформації одночасно з екранним зображенням. Серед дослідників дидактичних проблем і перспектив використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі слід назвати І.В.Роберт, систему підготовки вчителя до використання інформаційних технологій в навчальному процесі запропонував М.І. Жалдак [6].

Під інноваційними технологіями навчання ми розуміємо такі технології, які в навчальному процесі використовують засоби інформатизації, насамперед персональний комп’ютер. Зазначимо, що термін „інноваційні інформаційні технології навчання” відображає новий підхід до розуміння комп’ютерного навчання, у відповідності до якого визначається, що комп’ютер — це засіб навчання, що вносить принципові зміни у навчальний процес, а саме: зміст навчання, його методи та форми, діяльність суб’єктів. Новий підхід зумовлює практичну спрямованість, створює такі природні умови, за яких студент із об’єкта професійної підготовки перетворюється на суб’єкта індивідуального професійного розвитку. У зв’язку з цим, провідними видами діяльності стають професійно-навчальна і науково-дослідницька на тлі значного зростання самостійності. Саме формування навичок самостійної роботи у процесі оволодіння циклом професійно-орієнтованих дисциплін за обраною спеціальністю сприятимуть не тільки розвитку цілісної особистості студента, а й становленню навичок навчання протягом усього життя в умовах інформаційного суспільства.

Отже, процеси реформування системи вищої освіти здатні активізувати пошуки шляхів інноваційної педагогічної діяльності, підвищення ефективності підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах на основі застосування нових інформаційних технологій, спрямованих на удосконалення навчально-виховного процесу, всіх його ланок, а також розвитку і саморозвитку цілісної особистості студента.

Таким чином, реформування системи вищої освіти, гостра потреба інноваційної професійної підготовки педагога, недостатність науково-теоретичної розробленості водночас із наявністю передумов для розв’язання даної проблеми дало підстави обрати об’єктом нашого дослідження інноваційна педагогічна діяльність у процесі професійної підготовки педагогів-логопедів у вищому навчальному закладі.

Предметом нашого дослідження є використання нових інформаційних технологій у процесі викладання професійно-орієнтованого циклу дисциплін у підготовці вчителя за спеціальністю „Логопедія”.

Оскільки з розвитком нових інформаційних технологій останнім часом значно розширилося коло дисциплін, де використовується комп’ютер, то мета нашого дослідження полягала у визначенні провідних напрямів розширення подання і перетворення навчальної інформації та удосконалення методів опрацювання змісту предметів із циклу професійно-орієнтованих дисциплін за спеціальністю „Логопедія” засобами нових інформаційних технологій в умовах вищого навчального закладу.

Завданнями нашого дослідження було:

1) теоретично визначити напрями й розробити етапи впровадження нових інформаційних технологій у традиційну систему навчально-виховного процесу;

2) проаналізувати конкретні форми подання і перетворення навчальної інформації з циклу професійно-орієнтованих дисциплін за спеціальністю „Логопедія”;

3) апробувати основні з них під час вивчення окремих курсів в умовах психолого-педагогічного факультету Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка;

4) створити навчально-методичний мультимедійний комплекс до курсу „Основи спеціальної педагогіки” для студентів вищих педагогічних закладів освіти, які навчаються за спеціальністю „Логопедія”, у складі посібника, аудіовізуального забезпечення курсу та матеріалів для самостійної роботи студентів.

Нові інформаційні технології — це сукупність методів і технічних засобів збору, організації, збереження, опрацювання й подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій [6]. Концепція впровадження інформаційних технологій в освіту є одним із напрямів Національної програми інформатизації України, в якій виступає невід’ємною складовою частиною інформатизації всього суспільства в цілому. Процес інформатизації суспільства неминуче тягне за собою процес інформатизації системи освіти. Свідченням цього є поширення, останнім часом, в Україні використання комп’ютерів у вищих закладах освіти, загальноосвітніх школах, у дошкільних освітніх установах. Також розробляються методики спрямовані на розвиток дітей з урахуванням їхнього віку та індивідуальних особливостей, організацію їхнього спілкування. Особлива увага приділяється використанню сучасних інформаційних технологій при розв’язанні завдань інтеграції дітей з обмеженими психічними і фізичними можливостями в життя суспільства, бо для цієї групи дітей інформаційні технології нерідко є єдиним способом одержання повноцінної освіти, спілкування і вибору майбутньої професії.

Таким чином, інформатизація освіти, використання комп’ютерних технологій у процесі розвитку, навчання і виховання дітей є вимогою сучасності і педагог, особливо дефектолог, повинен мати уявлення про можливості комп’ютера як засобу навчання і вміти застосовувати комп’ютерні технології навчання у власній корекційній роботі з дітьми з обмеженими психічними і фізичними можливостями.

Отже, інформатизація освіти зумовлює нагальну потребу запровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховний процес підготовки фахівців за спеціальністю „Логопедія” до повноцінної професійної життєдіяльності в умовах сучасного інформаційного суспільства.

Дослідження проблеми здійснювалося у відповідності до плану науково-дослідницької діяльності кафедри соціальної педагогіки і педагогіки початкової освіти ПДПУ імені В.Г. Короленка з 2000 року і складалося з трьох етапів: 1) теоретико-аналітичного (2000-2001 рр.); 2) конструктивно-моделюючого (2001-2003 рр.); 3) апробаційно-узагальнюючого (2003-2005 рр.).

На першому етапі дослідження –– теоретико-аналітичному –– нами здійснено аналіз наукової літератури і педагогічної практики, визначено сутність, зміст, структурні елементи технологічного підходу в освіті з позицій гуманізації освіти та розвитку особистісного потенціалу студента. Проведені науково-методичні ради факультету, засідання кафедри та консультації з фахівцями кафедри ТЗН із питань упровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес професійної підготовки дефектологів. Технічне переоснащення навчальних аудиторій зумовили критичний аналіз форми подання навчальної інформації циклу професійно-орієнтованих дисциплін за спеціальністю „Логопедія”, оцінки діяльності студентів на основі результатів виконання завдань за традиційними та окремими авторськими методиками. Комплексне вивчення проводилося у двох аспектах: технологічному –– знання викладачем основ комп’ютерної техніки, нових інформаційних технологій та її можливостей у навчально-виховному процесі та педагогічному –– індивідуальна підготовка викладача роботи на основі нових інформаційних технологій, а саме: розробка змістової частини навчання (мета навчання і зміст навчального матеріалу), процесуальної або технологічної (форми, методи і засоби навчання, керування процесом засвоєння матеріалу та тестування обсягу набутих знань і умінь студентом).

Таким чином, на першому етапі дослідження були забезпечені організаційно-педагогічні умови для запровадження вивчення циклу професійно-орієнтованих дисциплін за спеціальністю „Дефектологія” засобами нових інформаційних технологій.

На другому етапі експериментального дослідження – конструктивно-моделюючому – проводилося теоретичне моделювання та конструювання практичного досвіду з урахуванням конкретних змістово-дидактичних умов та навчально-матеріальної бази, науково-методичного та технологічного забезпечення. Специфічна особливість полягає в тому, що курси циклу професійно-орієнтованих дисциплін за спеціальністю „Дефектологія. Логопедія” мають різну мету навчання і зміст навчального матеріалу та різну кількість аудиторних й позааудиторних годин і не завжди в межах одного предмету можливо використати весь арсенал нових інформаційних технологій. Для розв’язання цієї проблеми, використовуючи методи прогнозування та моделювання навчального процесу, нами було теоретично визначено напрями впровадження нових інформаційних технологій у традиційну систему навчального процесу з вивчення окремих курсів циклу професійно-орієнтованих дисциплін за спеціальністю „Логопедія” та практично перевірено.

Перший напрям — візуалізаційний. Оскільки, провідною формою організації процесу навчання у вищому навчальному закладі є лекція, тому вважали за доцільне урізноманітнення їх видів, бо одна і таж форма організації навчання може змінювати структуру і модифікацію в залежності від завдань і методів навчальної роботи. Тому поряд з вступною, проблемною, оглядовою, бінарною, інтегрованою лекціями та лекціями-конференціями, лекціями-діалогами, лекціями-дискусіями, лекціями-консультаціями, перевагу надали лекції-візуалізації. Лекція-візуалізація являє собою візуальну форму подачу лекційного матеріалу, засобами аудіовідеотехніки. Читання такої лекції зводиться до розгорнутого або короткочасного коментування візуальних матеріалів натуральних об’єктів – дітей в діях і вчинках, у спілкуванні, розгляд картин, малюнків, фото, слайдів, схем, таблиць, графіків, моделей. Вона допомагає набути досвід у виборі матеріалу і логіко-системній його подачі з допомогою технічних засобів та навичок технологічної організації навчального процесу. Це фрагментарне впровадження нових інформаційних технологій у традиційні навчальні дисципліни та активне опанування їх засобів.

Другий напрям — мультимедійний. Мультимедіа (від англійських слів multi –– багато і media –– середовище) — поєднання спеціальних апаратних засобів і програмного забезпечення в одній комп’ютерній системі, як засіб подання одного й того самого об’єкту чи явища одночасно з допомогою різних засобів кодування (вербального, сенсорного та ін.), що дозволяє на якісно новому рівні сприймати інформацію. Це відкриває нові можливості застосування комп’ютерів у навчальному процесі, особливо у самостійній роботі студента. Ця технологія має великі можливості для зберігання значних обсягів інформації, неможлива без технічного забезпечення і пов’язана з оптичними дисками одноразового і багаторазового використання. Вона дозволяє створити об’ємне уявлення про певний об’єкт, зробити обробку інформації: збільшення фрагментів зображення, поліпшення якості зображення, супроводження зображення текстом, фонографічне супроводження зображення, монтаж відеофільмів, відеозаписів та інша обробка інформації. Оскільки, у вузі окрім лекцій використовуються й інші організаційні форми навчання (семінар, лабораторна, практична, науково-дослідна та самостійна робота, навчальна та виробнича практика), то мультимедійні засоби дозволяють швидко знаходити і передавати та обробляти різноманітну інформацію, активно і самостійно користуватися інформаційно-довідниковими системами з можливостями обміну в системі телекомунікацій. Автором статті розроблені лекції візуалізації з курсу „Основи дефектології”, розробляються електронні варіанти лекцій з мультимедійним забезпеченням з курсу „Інтегрований курс теорії та історії логопедії”, які успішно використовуються у навчальному процесі.

Третій напрям — розробка та впровадження автоматизованих навчальних систем, що розробляються і використовуються не як окремі програми дисциплін, а як навчальні системи, які є комплексом матеріалів (демонстраційних, теоретичних, практичних, контролюючих) та комп’ютерні програми, що керують процесом навчання. Складовими можуть бути електронні варіанти ряду навчально-методичних матеріалів: комп’ютерні презентації ілюстративного характеру, електронні словники-довідники і підручники, лабораторні практикуми, програми-тренажери, тестові системи та моделі, комп’ютерні слайд-фільми, комп’ютерні програми що керують процесом навчання.

Електронний підручник визначають як автоматизовану навчальну систему, що містить дидактичні, методичні інформаційні матеріали з навчальної дисципліни, а також програмне забезпечення, що дозволяє комплексно використовувати їх для самостійного одержання і контролю знань. Фактично електронний підручник є електронною версією методичного досвіду викладання конкретної дисципліни, що забезпечує високу доступність студентам-користувачам, легкість розмноження і відкриває можливості для індивідуалізації навчання. Електронний підручник здатний технологічно забезпечити процес індивідуалізації навчання студентів, автоматизувати функції поточного і підсумкового контролю знань, що усуває суб’єктивний фактор в оцінюванні знань студентів. Широке впровадження у навчальний процес автоматизованих навчальних систем дозволяє збільшити продуктивність учіння студентів і ефективність діяльності викладачів тобто праця викладача стає більш кваліфікованою, що забезпечує технологічні умови для можливих якісних змін.

Таким чином, на другому етапі дослідження були визначені провідні напрями, а саме: візуалізаційний, мультимедійний, автоматизованих навчальних систем подання навчальної інформації та удосконалення методів роботи із засобами нових інформаційних технологій над змістом предметів професійно-орієнтованих дисциплін за спеціальністю „Дефектологія”.

Третій етап дослідження –– апробаційно-узагальнюючий, який ще не завершений і висвітлює власне результати експерименту по впровадженню нових інформаційних технологій за визначеними напрямами: візуалізаційним, мультимедійним, автоматизації навчальних систем у навчально-виховний процес частково. На даному етапі упроваджуються нові інформаційні технології за візуалізаційним та мультимедійним напрямами. Велика увага приділяється впровадженню автоматизованої навчальної системи. Вона повинна охоплювати структурні складові освітнього закладу на всіх рівнях організації, що відрізняються один від одного як за технологічним ступенем готовності, так і за технічним. Це дещо уповільнює процес впровадження нових інформаційних технологій у професійній підготовці педагогів-логопедів.

Проведене експериментальне дослідження дало можливість зробити наступні висновки. По-перше, виявлено значне зростання професіоналізму викладача та доступність подачі змісту предметів з циклу професійно-орієнтованих дисциплін студентам на основі інноваційної педагогічної діяльності. Доведено адекватність і доцільність забезпечення сукупності організаційно-педагогічних, змістово-дидактичних і технологічних умов.

По-друге, використання засобів візуалізаційного і мультимедійного подання навчальної інформації активізує пізнавальну діяльність, прискорює темп навчання, розвиває навички самостійної роботи, самооцінювання знань, тобто практично реалізує інноваційну педагогічну діяльність.

По-третє, комп’ютеризація навчання у вищий школі, власний практичний досвід і отримані експериментальні результати щодо впровадження інноваційних технологій сприяє оновленню змісту предметів, методів і засобів циклу професійно-орієнтованих дисциплін та досягнення новітнього рівня якості професійної освіти.

Отже, інноваційна педагогічна діяльність на основі інформаційних технологій здатна забезпечити оновлення процесу професійної підготовки педагогів-логопедів, сприяти реформуванню системи вищої педагогічної освіти та досягненню новітнього рівня якості.