Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фін. підприємств.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
30.08.2019
Размер:
7 Мб
Скачать
☆

7.5. Без зміни розмірів підприємства (перетворення)

Перетворення - це спосіб реорганізації, що передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства Коли одне підприємство перетворюється на інше, до підприємства яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов'язки колишнього підприємства. Найпоширенішими прикладами пере­творення підприємств є:

  • товариство з обмеженою відповідальністю реорганізується в акціонерне товариство;

  • приватне підприємство реорганізується в товариство з об­меженою відповідальністю;

• закрите акціонерне товариство перетворюється у відкрите. Перетворенням ащіонерного товариства визнається зміна

його організаційно-правової форми з припиненням та передачею всіх його прав і обов'язків підприємницькому товариству-правонаступнику згідно з передавальним актом. Акціонерне то­вариство може перетворитися лише на інше господарське товари­ство або виробничий кооператив. Наглядова рада акціонерного това­риства, що перетворюється, виносить на затвердження загальних зборів акціонерного товариства питання про перетворення това­риства, про порядок і умови здійснення перетворення, порядок обміну акцій товариства на частки (паї) підприємницького това-риства-правонаступника. Загальні збори акціонерів товариства, що перетворюється, ухвалюють рішення про перетворення това­риства, про порядок і умови здійснення перетворення, порядок обміну акцій товариства на частки (паї) підприємницького товари-ства-правонаступника. Учасники створюваного при перетворенні нового підприємницького товариства ухвалюють на своєму спі­льному засіданні рішення про затвердження установчих докуме­нтів такої юридичної особи і обрання (призначення) органів управління відповідно до вимог законодавства. Розподш часток (паїв) підприємницького товариства-правонаступника відбувається із збереженням співвідношення між частками акціонерів у стату­тному капіталі акціонерного товариства, що перетворюється. Не підлягають обміну акції товариства, що перетворюється, викуп­лені цим товариством, які на дату прийняття рішення про припи­нення товариства шляхом перетворення не продані та/або не по­гашені. Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому ДКЦПФР.

286

7.6. Зарубіжний досвід проведення реорганізації підприємств

Модель реорганізації - це система ідей, на основі яких розроб-Іляється і реалізується програма корпоративної реструктуризації конк­ретного підприємства.

Узагальнюючи наявний світовий досвід здійснення реструк-Ітуризації підприємств, можна визначити такі моделі реорганіза­ції підприємств: вартісна, портфельна, ділової досконалості, Іпрагматична.

Найбільш адекватною ринковим умовам є вартісна модель І реорганізації, оскільки вона заснована на ідеї збільшення ринко-|вої вартості компанії. Цю модель широко використовують західні [корпорації. їх досвід свідчить, що реорганізацію (наприклад, випере-іДжаючу) на Заході проводять і досить успішні компанії, які праг-гнуть забезпечити достатню прибутковість своїх акцій у майбут-[ ньому. Тому цілком справедливим є більш широке трактування [реорганізації як процесу підготовки і реалізації програми ком-[Плексних змін на підприємстві з метою підвищення його ринко-

287

вої вартості. Вартісна модель реорганізації реалізується за д0п могою «Пентагона» реструктуризації консалтингової AjDv?~ McKincey&Company. Модель грунтується на тезі, що кінцево*1 метою функціонування будь-якої компанії чи організації має б-v* ти зростання її вартості, яка, в свою чергу, залежить від чистих грошових потоків, що генеруються завдяки діяльності компанії Цей критерій є прийнятним для всіх партнерів компанії - акці0.! нерів, споживачів, постачальників, кредиторів, держави. Тому будь-які реструктуризаційні дії слід розглядати під кутом зору зростання вартості компанії.

McKincey&Company пропонує п'ятистадійний підхід до оцін­ки компанії і аналізу можливостей реорганізації (рис. 7.5).

1. Поточна ринкова вартість компанії є стартовою точкою аналізу. Вона містить ринкову вартість акціонерного капіталу та ринкову вартість боргу компанії. На жаль, цей інструмент поки що не діє в Україні, проте певний внутрішній аналіз з боку влас­ного менеджменту може бути запроваджений. Для цього аналізу­ють рівень прибутків на інвестований капітал у порівнянні як із се­реднім на ринку, так і з аналогічними компаніями.

2 Вартість компанії «як є». Ринкова вартість компанії в'язана з оцінкою майбутніх грошових потоків за умов реалі-

П°ііії поточних заходів щодо удосконалення фірми в цілому та її Зкремих підрозділів до розробки програми реорганізації.

  1. Потенційна вартість компанії з внутрішніми поліпшеннями, у рамках реалізації програми реструктуризації можуть бути знайдені заходи щодо підвищення вартості компанії за рахунок внутрішніх оперативних поліпшень, які дають змогу скоротити витрати, а також стратегічних ініціатив, спрямованих на збільшення грошових потоків.

  2. Потенційна вартість компанії із зовнішніми поліпшеннями. Компанія може також підвищити свою вартість за рахунок змін, внесених до бізнес-портфелю. Так, господарські підрозділи з не­достатньою результативністю можуть бути продані за вищу ціну, ніж їх внесок у поточну вартість компанії. Ці реорганізаційні заходи розробляють і оцінюють, виходячи з таких можливих сценаріїв: продаж структурних одиниць стратегічному покупцю; відокрем­лення певних підрозділів (структурних одиниць); купівля струк­турних одиниць менеджментом або третьою стороною; ліквіда­ція.

  3. Оптимальна реорганізована вартість компанії. Потенційні результати внутрішніх поліпшень у сукупності зі змінами в порт­фелі напрямів діяльності компанії визначають її максимально мож­ливу поточну вартість. Різниця між тією «оптимально реоргані­зованою вартістю» та поточною вартістю визначає потенційну' прибутковість придбання компанії.

3 теоретичної точки зору вартісна модель реорганізації, зок­ рема «Пентагон» МсКіпсеу є найбільш обґрунтованою. Однак у повному варіанті вона може використовуватися за ринкових умов. Для більшості вітчизняних підприємств актуальними є за­ ходи третього і четвертого етапів. Для них характерними є кроки, пов'язані із внутрішніми змінами у межах оперативних та страте­ гічних дій, продажу окремих підрозділів підприємств, купівлі ін­ ших невеликих організацій (маркетингових, торговельних, інформа­ ційних).

Ідея портфельної моделі реорганізації полягає в проектуван­ні найбільш обґрунтованої ринкової ніші підприємства та її на­ступного завоювання з використанням спеціальних методів -портфельних методів планування. Отримавши розвиток наприкі­нці 60-х- на початку 70-х років XX ст., методи портфельного планування активно використовуються фірмами при розробленні

289

стратегій реорганізації. Ці методи ґрунтуються на розгляді ком­панії як «портфеля» напрямів діяльності (стратегічних одиниць бізнесу - СОБ), кожний з яких є унікальною комбінацією конку­рентних характеристик і відповідно потребує специфічних підхо­дів до управління. Методи портфельного аналізу передбачають об'єднання різних СОБ у групи, що сприяє спрощенню процедур прийняття стратегічних рішень на корпоративному рівні у проце­сі реорганізації.

Найпростішою і, мабуть, саме тому найчастіше використовуваною на практиці реорганізації компаній є матриця, розроблена Boston Consulting Group (BCG). Вона ґрунтується на двох показниках: конкурентній позиції СОБ і темпах зростання ринку, на яких фу­нкціонує це СОБ. Темпи зростання є досить точним індикатором етапу життєвого циклу продуктів, які пропонуються ринком, і визначають перспективи підвищення ринкової частки та прибут­ковості. У більшості випадків конкурентна позиція СОБ характе­ризується не абсолютною, а відносною часткою на ринку, як пра­вило, вираженою відношенням до ринкової частки найбільшого конкурента. Відповідно до цього розподілу виробляють підхід до кожної з СОБ.

Детальніший варіант матриці BCG був запропонований ком­панією General Electric у співробітництві з консультаційною ком­панією МсКіпсеу. Структуру цієї матриці і стратегічні рішення, що рекомендуються, наведено на рис. 7.6.

Конкурентоспроможність СОБ визначають, виходячи з таких показників: розмірів; темпів зростання; ринкової частки за сегме­нтами; прихильності покупців; прибутковості; ефективності роз­поділу; технологічного потенціалу; гнучкості; організаційної структури.

Основними показниками, що використовуються при оцінці привабливості ринку, є: розміри ринку; темпи зростання; конку­рентна ситуація; рівень цін; прибутковість; технічний рівень; державне регулювання; чутливість до загальногосподарської кон'юнктури.

Модель ділової досконалості грунтується на концепції ком­плексного управління якістю підприємства. Реорганізація у цьо­му варіанті є одним з важелів поліпшення якості функціонування фірми. Отже, зміст і програма реструктуризації в цьому разі за­лежатимуть від того, яку саме концепцію управління якістю обе­ре підприємство. Кожна з таких концепцій описує «ідеальне» пі­дприємство і дає можливість кількісно оцінити роботу та результати діючих підприємств у порівнянні з ним. Найвідомі-шими з таких моделей є Європейська модель ділової досконалос­ті, модель Демінга (Японія), модель Болдриджа (СІЛА). Вони ґрунтуються на поширеній в розвинених країнах концепції зага­льного управління якістю, що відома під назвою TQM (Total Quality Management). Саме за такими моделями присуджуються нагороди з якості в більшості розвинених країнах світу. З 1992 р. так присуджується Європейська нагорода з якості. З 1997 р. Єв­ропейська модель ділової активності використовується і в Украї­ні. Тому вітчизняні підприємства використовують її як підхід до реорганізації виробництва. Складові цієї моделі подано на рис. 7.7.

При оцінці підприємства спершу оцінюють кожен критерій, після чого підраховують загальний бал. Методика використання європейської моделі ділової досконалості для реорганізації поля­гає у тому, що підприємство для досягнення зрушень у слабкій ланці розробляє відповідні реорганізаційні заходи. Для одного підприємства такою ланкою є ресурси, для іншого - процеси і т.д. Це виявляється у результаті самооцінки чи зовнішньої оцінки в балах. Та ланка, де розрив між реальними балами і максимумом найбільший, і має бути сферою реорганізації.

291

Прагматична модель реорганізації ґрунтується на пошуку шляхів розв'язання невідкладних проблем з використанням ме­тоду постановки критичних питань. Ці питання керівництво під­приємств може визначати самостійно. Однак доцільніше залучи­ти кваліфікованих експертів. Прагматична модель реорганізації спирається передусім на досвід експертів і вищого керівництва підприємства у здійсненні програм удосконалення виробничо-господарських процесів.

292

Питання та завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

  1. Що Ви розумієте під поняттям «реструктуризація» та «ре­організація»?

  2. Назвіть основні цілі, мотиви та завдання реструктуризації підприємств.

  3. Які етапи реструктуризації підприємств Ви знаєте?

  4. Охарактеризуйте ієрархію завдань реструктуризації підп­риємств.

  5. Назвіть основні класифікаційні ознаки реструктуризації підприємств.

  6. Охарактеризуйте складові реструктуризації підприємств.

  7. Назвіть види реорганізації підприємств.

  8. Охарактеризуйте укрупнення підприємств.

  9. Які мотиви укрупнення підприємств Ви знаєте?

  10. Що таке передавальний акт та розподільний баланс?

  11. Назвіть особливості подрібнення підприємств.

  12. Які особливості перетворення підприємств Ви знаєте?

  13. Охарактеризуйте вартісну модель реорганізації підпри­ємств.

  14. Назвіть особливості портфельної і прагматичної моделей підприємств.

  15. Охарактеризуйте модель ділової досконалості.

Типові приклади розв 'язування задач

Задача 1

Фірма А і В є конкурентами на ринку. У них приблизно одна­кові величини активів і рівень ділового ризику. Ці підприємства є акціонерними товариствами з грошовим потоком після оподатку­вання - 10 дол. у рік і рівнем доходу на капітал 10 %. Фірма А хоче купити фірму В. Грошовий потік нової компанії після спла­ти податків складе 21 дол. у рік. Визначити, чи виникає ефект синергізму в результаті поглинання та вартість фірм А і В до по­глинання.

293

Показник

Фірма А

Фірма В

Ціна акції, дол.

20

10

Кількість акцій, шт.

25

10

Ринкова капіталізація, дол.

500

100

Прогнозується приріст грошових коштів у результаті поглинання на рівні АГ = 100 дол. Рада директорів AT «В» погодилась про­дати фірму, якщо ціна буде 150 дол. в акціях чи готівкою. Ця ва­ртість склалась з двох частин. AT «В» вартує 100 дол., і це міні­мальна вартість, за якою вона може бути оцінена. Друга частина 50 дол. є премією поглинання і являє собою надлишок над міні­мальною вартістю. Фінансовому менеджеру необхідно визначи­ти, чи варто AT «А» купувати AT «В» та форму розрахунків (го­товкою чи корпоративними правами).

294

«В» володіють 7,5 акціями в новій фірмі. Після злиття кожна з цих акцій вартує 21,54 дол. Вартість акцій, отриманих акціонера-ми колишньої фірми В, складе 7,5 х 21,54 = 161,55 дол. Це реаль­на вартість злиття. Чиста поточна вартість тоді рівна NPV = 200-161,55 = 38,45 дол.

Отже, купівля за готівку (перший варіант) є більш вигідною оскільки фірма А отримає всю чисту поточну вартість. Якщо ж вона оплачує покупку фірми В акціями, акціонери AT «В» отримають частину чистої поточної вартості і стануть акціонерами фірми А.

Задача З Компанія Global Resources Ltd. купує Regional Enterprises. Фі­нансовий стан обох підприємств до поглинання відображений у табл. 1.

Таблиця 1 Фінансовий стан Global Resources Ltd. і Regional Enterprises

Показник

Global Resources Ltd. до по­глинання

Regional Enterprises до погли­нання

EPS (прибуток на одну акцію),

ДОЛ.

1

1

Ціна акції, дол.

25

10

Р/Е

25

10

Кількість акцій, шт.

100

100

Загальний дохід, дол.

100

100

Загальна вартість, дол.

2500

1000

Припустимо, що поглинання не створює ніякої доданої варто­сті і об'єднана фірма після поглинання має вартість, рівну сумі вартостей двох підприємств до поглинання. Визначити показни­ки EPS (прибуток на одну акцію), ціну акції, Р/Е, кількість акцій, загальний дохід, загальну вартість для компанії Global Resources Ltd. після злиття з Regional Enterprises за виконання двох умов: 1) ціна акцій Global Resources Ltd. після поглинання не зміниться; 2) ціна акцій Global Resources Ltd. після поглинання зросте.

Розв'язання

До поглинання в обох компаніях було випущено по 100 акцій.

Однак акції Global Resources Ltd. продавались по ціні 25 дол, а

акції Regional Enterprises - по 10 дол. При поглинанні Global

Resources Ltd. обміняє одну свою акцію на 2,5 акції Regional

296

ї Enterprises. Оскільки всього у Regional Enterprises було 100 акцій, то буде обмінено 100 / 2,5 = 40 акцій.

Після поглинання у компанії Global Resources Ltd. буде всього 100 + 40 = 140 акцій і відбудуться такі зміни: І 1. Ринкова вартість нової фірми складає 2 500+1000 = = 3 500 дол.

2. Доход на акцію об'єднаної компанії складе 200 / 140 = ^Ьі,43 дол. Поглинання дозволить Global Resources Ltd. збільши­ ти дохід своїх акцій з 1 дол. до 1,43 дол. - тобто на 43 %.

3. Оскільки ціна акцій Global Resources Ltd. після поглинання не зміниться, то коефіцієнт Р/Е знизиться. Проте після поглинання

1 деякі учасники ринку можуть прийняти 43 % ріст EPS за реальний

ріст вартості. Тоді співвідношення Р/Е компанії Global Resources

І Ltd. може і не знизитися. Якщо коефіцієнт Р/Е Global Resources

І Ltd. залишиться рівним 25, а прибуток нової фірми 200 дол., то

загальна вартість зросте до 25 х 200 = 5 000 дол. Оціночна вартість

акції Global Resources Ltd. підвищиться до 5 000 /140 - 35,71 дол.

Результати згрупуємо у табл. 2.

Таблиця 2 Фінансовий стан Global Resources Ltd. після злиття

Показник

Перша умова

Друга умова

EPS (прибуток на одну акцію), дол.

1,43

1,43

Ціна акції, дол.

25

35,71

Р/Е

17,5

25

Кількість акцій, шт.

140

140

Загальний дохід, дол.

200

200

Загальна вартість, дол.

3 500

5 000

Задачі для самостійного розв 'язування

Задача 1 Прийнято рішення про реорганізацію AT «Кубок», приєднавши його до AT «Колос». Відношення, згідно з яким обмінюються корпоративні права у разі приєднання, становить 2:5. Як доплату до корпоративних прав AT «Колос» виплачує на користь акціо­нерів AT «Кубок» компенсацію в розмірі 2,5 грн. За кожну акцію номінальною вартістю 40 грн. Обчислити, на скільки збільшиться статутний капітал, і скласти баланс AT «Колос» після приєднання до нього AT «Кубок», якщо баланси обох підприємств до реоргані­зації мали такий вигляд.

297

Задача 2 Розглянемо таку інформацію про дві фірми А

і В:

Показник

Фірма А

Фірма В

Кількість акцій в обігу, шт.

100

50

Ціна акції, дол.

50

30

Фірма А оцінила вигоду від злиття компаній (ефект синергізму) за умови придбання фірми В у 200 дол. Фірма В згідна а продаж акцій за готівку по 35 дол за акцію. Визначіть, чи повинна пого­джувати фірма А на злиття з фірмою В.

Задача З Розглянемо таку інформацію про дві фірми А і В:

Показник

Фірма А

Фірма В

Загальний прибуток, дол.

1000

400

Ціна акції, дол.

80

25

Кількість акцій в обігу, шт.

100

80

Фірма А купує фірму В, обмінюючи 25 своїх акцій на всі акції фірми В. Яка вартість злиття компаній, якщо фірма В вартує 11 000 дол.? Що відбудеться з EPS (прибуток на одну акцію) фі­рми А та коефіцієнтом Р/Е?

298

Тести

і реорганізація полягає у:

а) повній або частковій зміні власника статутного фонду юридичної особи, а також у зміні організаційно-правової фор­ ми здійснення бізнесу;

б) здійсненні організаційно-господарських, фінансово- економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм 'власності, управлін­ ня, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску кон­ курентоспроможної продукції, підвищенню ефективності ви­ робництва та задоволенню вимог кредиторів;

в) зміні форми власності, яка забезпечує імпульси для необ­ хідної структурної перебудови підприємств, створює об'єктивні передумови для проведення реструктуризації та визначає особливості цього процесу.

2. До видів реорганізації належать:

а) техніко-технологічна; організаційна; фінансова; правова реорганізація;

б) злиття, приєднання, поглинання, поділ, виділення, перет­ ворення;

в) оперативна, стратегічна реорганізація.

В. У разі злиття, приєднання та перетворення за поданням нагля­дової ради загальні збори затверджують:

а) передавальний акт;

б) розподільний баланс;

в) передавальний баланс;

г) розподільний акт.

4. У визначенні «об'єднання підприємств (шляхом створення но­ вої юридичної особи або приєднання підприємств до головного підприємства), у результаті якого власники (акціонери) підпри­ ємств, що об'єднуються, здійснюватимуть контроль над усіма чис­ тими активами об'єднаних підприємств з метою досягнення по­ дальшого спільного розподілу ризиків і вигід від об'єднання» мова йде про:

а) приєднання;

б) злиття;

в) поділ;

г) виділення;

д) поглинання

5. Акціонерне товариство може ділитися на:

299

а) акціонерне товариство і товариство з обмеженою відпові­ дальністю;

б) товариства з обмеженою відповідальністю;

в) повні товариства;

г) акціонерне товариство та командитне товариство;

д) акціонерні товариства.

Література до теми

  1. Антикризисное управление: Учебник / [под ред. Э. М. Корот-кова.]. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 432 с.

  2. Афонін А. С. Технологія реструктуризації підприємства /

A. С. Афонін, В. П. Нестерчук. - К.: Вид-во Європейського ун-ту фі­ нансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, 2000. - 72 с.

3. Балашов В. Г. Технологии повышения финансового результа­ та предприятий и корпораций: Практика и методы / В. Г. Балашов,

B. А. Ириков. - М: ПРИОР, 2002. - 512 с.

  1. Ван Хорн, Дж. К. Основы управления финансами / Дж. К. Ван Хорн; пер. с англ. / гл. ред. серии Я. В. Соколов. - М: Финансы и ста­тистика, 1999.-788 с.

  2. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. / В. О. Василенко. - К.: ЦУЛ, 2003. - 368 с.

  3. Господарський кодекс України: за станом на 30 квіт. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. - № 18, № 19-20, № 21-22. - 2003.

  4. Законодавство України про банкрутство та судова практика / [упорядн. Б.М. Поляков]. - К.: Концерн «Видавничий дім «ІнЮре», 2003. - 664 с

  5. Законодавство України про банкрутство. Бюлетень законо­давства і юридичної практики України. - 2002. - № 4. - 336 с

  6. Ли Ч. Ф. Финансы корпораций: Теория, методы и практика: учеб. для вузов / Ч. Ф. Ли, Д.И. Финнерти; пер. с англ. - М.: ИНФРА. -М., 2000. - 686 с.

  7. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ у редакції від 30.06.1999 р. - Чинний з 01.07.92 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakonl.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi.

  8. Стратегия и тактика антикризисного управления фирмой/ [под общ. ред. А. П. Градова и Б. И. Кузина]. - Санкт-Петербург: Спе­циальная литература, 1996. - 510 с.

300

12. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб'єктів господарю-ня: Навч. посіб. / О. О. Терещенко. - К.: КНЕУ, 2003. - 554 с. 27. Філіна Г. І. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: іч. посіб. / Г. І. Філіна. - К.: ЦУЛ, 2007. - 320 с І 28. Фінансова діяльність підприємств: Навч. посіб. / [В. І. Аранчій, p. Д. Чумак, О. Ю. Смоленська, Л. В. Черненко]. - К.: Професіонал, 2004. - 240 с

І 29. Фінансова діяльність підприємства: Підручник / ЩО. М. Бандурка, М. Я. Коробов, П. І. Орлов, К. Я. Петрова]. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 2002. - 384 с.

13. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч.-метод. Ніосіб. для самост. вивч. дисц. / [О. О. Терещенко, Я. І. Невмержицький, Щк. П. Куліш та ін.]; за заг. ред. О. О. Терещенка. - К.: КНЕУ, 2006. -Не.

301

(курсової різниці). Прямі інвестиції впливають на рівень зайнятості і стан внутрішнього ринку країни, чого не скажеш про портфельні інвестиції. Портфельні інвестиції є більш ліквідними, ніж прямі. Через цю особливість вони дають можливість заробити «гарячі гроші» (звичайно за умов розвиненого ринку цінних паперів).

У розвинених країнах критерієм віднесення інвестицій до прямих є 10 %-ва частка у статутному капіталі об'єкта інвестування, Інвестиція може вважатися прямою і з меншою часткою участі, однак вона повинна забезпечувати реальний вплив на господарську діяльність об'єкта інвестування. Якщо ж частка участі становить понад 10 %, але реальний контроль за об'єктом відсутній, то ін­вестиція прямою не вважається.