Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фін. підприємств.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
30.08.2019
Размер:
7 Мб
Скачать
☆

7. Залежно від придбаних паперів:

♦ пайові фінансові інвестиції:

  • засвідчують право власності підприємства на частку в статутному капіталі емітента корпоративних прав;

  • виступають у вигляді пайових цінних паперів (акцій) або внесків до статутного капіталу інших підприємств;

  • мають необмежений термін обігу;

  • слугують отриманню підприємством доходів за рахунок дивідендів або перепродажу чи отриманню доходів за рахунок зростання ринкової вартості інвестицій;

♦ боргові фінансові інвестиції не надають права власності. До них належать інвестиції, які:

  • виступають як боргові цінні папери (наприклад, облігації);

  • мають боргове походження;

  • мають визначений термін обігу;

  • утримуються підприємством до погашення їх з метою отри­мання доходів у вигляді відсотків або перепродажу й отримання доходів за рахунок зростання ринкової вартості інвестицій.

Порядок обліку фінансових інвестицій і надання інформації про фінансові інвестиції у фінансовій звітності мають відповіда­ти вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» (П(С)БО 12).

П(С)БО 12 мають дотримуватися ті підприємства, які володіють акціями, іншими цінними паперами (наприклад, облігаціями під­приємств, облігаціями державних і місцевих позик), а також є засновниками інших підприємств, створених на території України та за кордоном.

Під час придбання всі інвестиції оцінюють і відображають у бухгалтерському обліку за собівартістю, що формується відповідно до активів, що були передані в оплату. Згідно із П(С)БО 12, існує три способи придбання фінансових інвестицій, які, за визначенням,

306

мають охоплювати всі можливі варіанти компенсації їхньої вар­тості:

  1. за кошти;

  2. в обмін на інші активи, відмінні від коштів;

  3. в обмін на цінні папери власної емісії.

У разі придбання фінансової інвестиції за кошти до її собівартості включають: ціну придбання, комісійні винагороди, мито, податки, збори, обов'язкові платежі та інші витрати, безпосередньо пов'язані І з її придбанням.

Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюють шляхом обміну на активи, відмінні від коштів, собівартість фінансової інвестиції визначають за справедливою вартістю цих активів.

У разі придбання інвестиції шляхом обміну на цінні папери • власної емісії собівартість визначають за справедливою вартістю : переданих цінних паперів. Цей спосіб має особливість: форму­вання статутного капіталу здійснюється за рахунок залучення ■ активу у вигляді фінансової інвестиції.

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу залежить від того, поточною чи довготерміновою є інвестиція.

Згідно з П(С)БО 12, всі поточні фінансові інвестиції на дату балансу відображають за справедливою вартістю.

Справедлива вартість - це сума, за якою можна здійснити обмін активу або сплатити зобов'язання внаслідок операції між поінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами. На практиці її ототожнюють із ринковою вартістю інвестицій.

Собівартість фінансової інвестиції може бути вищою або ниж­чою за справедливу вартість. У цьому разі фінансові інвестиції під­лягають переоцінюванню. Якщо підприємство є власником акці­онерних капіталів кількох інших товариств, такі акції розглядають як інвестиційний портфель короткотермінових цінних паперів; якщо воно володіє поточними борговими зобов'язаннями - як портфель боргових зобов'язань. Мірою зміни ринкової вартості переоціню­ванню підлягає портфель, а не окрема інвестиція.

Оцінка довготермінових фінансових інвестицій залежить від різновиду цінних паперів, що формують інвестиційний портфель, а також від рівня впливу інвестора на операційну й фінансову діяльність підприємства, акції якого були придбані.

Основна інформація стосовно фінансових інвестицій в асо­ційовані й дочірні підприємства міститься в П(С)БО 12 «Фінан­сові інвестиції». Положення цього стандарту кореспондують із ви­могами П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» та П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність». Підприємство є дочірнім,

307

якщо інвестор володіє понад 50 % його акцій і контролює діяль­ність об'єкта інвестування. Відповідно до п. 4 П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств», контроль визначається як право здій­снення вирішального впливу на фінансову, господарську і коме­рційну політику підприємства з метою одержання вигод від його діяльності. У цьому пункті також зазначено, що дочірнє підпри­ємство - це підприємство, яке перебуває під контролем материн­ського (холдингового) підприємства.

Наявність контролю з боку інвестора передбачає:

  • превалювання у статутному капіталі дочірнього підприємства;

  • право керівництва фінансовою та виробничою політикою підприємства;

  • право призначення або заміни більшості членів ради директорів;

  • право подавати більшість голосів на зборах правління або рівнозначного органу управління іншого підприємства.

Асоційоване підприємство- це підприємство, в якому інвес­торові належить блокувальний (понад 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора .

Вважають, що інвестор може лише суттєво впливати на діяль­ність асоційованого підприємства, не маючи змоги контролювати йо­го. Суттєвий вплив - це повноваження брати участь у визначенні фінансової, господарської й комерційної політики39. Суттєвий вплив на діяльність асоційованого підприємства передбачає:

  • представництва головного підприємства у раді директорів асоційованого підприємства;

  • участь головного підприємства у прийнятті рішень асоційо­ваним підприємством;

  • укладення важливих фінансово-господарських угод між пі­дприємствами;

  • облік управлінського персоналу;

  • забезпечення інформацією, потрібною для виробничої, ко­мерційної й фінансової діяльності.

Відповідно до П(С)БО 12, облік фінансових інвестицій в асо­ційовані й дочірні підприємства здійснюють методом участі в капіталі та методом собівартості.

Метод участі в капіталі - це метод обліку інвестицій, за яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або змен-

п. 4 Звіт про фінансові результати: П(С)БО 3, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87. - [Чинний від 1999-03-31].

п. З Фінансові інвестиції: П(С)БО 12, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 р. № 91. - [Чинний від 2000-04-26].

308

де ЕСВ - ефективна ставка відсотка;

РСВ - річна сума відсотка (номінал, помножений на відсотко­ву ставку);

РСД, РСП- річна сума дисконту, річна сума премії. Ці показники визначають шляхом ділення загальної суми дисконту (премії) на кількість років позики;

РВО - ринкова вартість облігацій;

НВО - номінальна вартість облігацій.

Суму амортизації дисконту або премії нараховують одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображають у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій від­повідно.

Таким чином, інвестор зобов'язаний щороку до моменту по­гашення облігації амортизувати одержану суму премії чи дискон­ту, що призведе до зменшення собівартості (у раз амортизації премії) чи збільшення її (у разі амортизації дисконту). В такий спосіб собівартість облігації поступово доводять до номінальної вартос­ті, а на дату погашення вона сягне відповідної величини.