Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект лекцій політологія в вордовському форм...doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

Лекція № 13 ідеологія та політика План

1. Сутність ідеології, її взаємодія з політикою.

2. Характеристика ідейно-політичних сил різного спектра.

3. Сучасні політичні ідеології.

1. Сутність ідеології, її взаємодія з політикою

Поняття «ідеологія» (як вчення про ідеї) ввів до філософського обігу французький вчений Дестют де Трасі (1754-1836), який належав до групи «ідеології» часів Великої французької революції. У творі «Елементи ідеології» він розглядав ідеологію як науку про закони походження людських ідей з почуттєвого досвіду, на головні принципи якої повинні спиратися політика, етика тощо.

У другій половині XIX ст. сформувалася нова сфера дослідження — аналіз ідеологічної свідомості. На думку К.Маркса, ідеологія — це ілюзорна, хибна свідомість, яка приховує економічні відносини панування і підкорення та відображає матеріальні і життєві відносини. За визначенням Ф. Ніцше, ідеологія — це культурна освіта (система цінностей), що створюється аристократичними та плебейськими кастами; ідеологія не є похідною від економічних відносин, а є первинною щодо них.

Якщо підсумувати раціональні оцінки та підходи тлумачення ідеології, які склалися протягом ХІХ-ХХ ст., то можна дати їй таке визначення:

Ідеологія — сукупність систематизованих ідейних поглядів, уявлень тієї чи іншої соціальної групи, що висловлюють і захищають її інтереси та цілі.

Соціально-класова сутність ідеології визначає ряд важливих особливостей ідеологічного стилю мислення. Ідеологія — це одностороннє, соціальне відображення дійсності.

Головним призначенням ідеології є вираження і захист інтересів окремих соціальних груп і класів. Однак у сучасному і суспільстві існують різні соціальні групи, інтереси яких не лише часто не збігаються, але можуть бути протилежними, і тому ідеологічний плюралізм, ідеологічне протиборство властиві будь-якому суспільству.

Відрізняючись від усіх інших, політична ідеологія постає стрижнем ідеологічної системи. Політична ідеологія виникає із суспільної потреби в узгодженні істотних інтересів кожного класу і соціальної групи з інтересами інших класів і соціальних груп з точки зору їх боротьби за державну владу або інших форм участі у справах держави.

Політична ідеологія — це сукупність систематизованих уявлень тієї чи іншої групи громадян, яка визначає їх інтереси і цілі та має захищати їх за допомогою політичної влади або впливу на неї.

У політичній ідеології виділяють три рівні функціонування:

1. концептуально-теоретичний, який характеризує найбільш узагальнене уявлення групи про свої інтереси (цілі);

2. програмно-політичний, який поєднує загальні політичні погляди з поточними потребами, виявленими у конкретних вимогах до влади;

3. поведінковий, який свідчить про реально засвоєні масовою політичною свідомістю ідеали і цілі цієї ідеології.

Відносини політики та ідеології визначаються специфічними особливостями, які властиві їм і які їх зближують. Обидві вони представляють собою явища свідомості, які спираються на матеріальні та економічні, культурні й духовні основи суспільства. Ідеологія вказує на політичну систему ідеалів і цінностей, до яких слід прагнути. Будь-яка ідеологія має політичний характер, але поняття «політична ідеологія» застосовується у специфічному контексті — як сукупність поглядів соціальних груп на політичну організацію суспільства, на місце політики в суспільному житті.

Політична ідеологія виконує ряд функцій:

1. легітимація влади правлячих сил або права на владу опозиції;

2. артикуляція інтересів груп і верств суспільства, виявлення існуючих у суспільстві інтересів і формулювання відповідних вимог;

3. мобілізація та інтеграція громадян навколо ідеалів;

4. функція вираження і захисту інтересів окремої соціальної групи полягає в тому, що політичні ідеології можуть виникати на базі інтересів будь-якої соціальної групи і мають на меті протиставити цей інтерес іншим групам.

У сучасній політичній ідеології слід наголосити на таких моментах, як поновлення традиційних ідеологій (неолібералізм, неоконсерватизм та ін.), що зберігають основні установлення колишніх течій, істотно змінюючи оцінки і підходи.