- •Поняття корупції.
- •Форми і прояви корупції.
- •Співвідношення понять «корупція», «хабарництво», «злочини корупційної спрямованості».
- •Система і ефективність антикорупційних механізмів в сучасній Україні.
- •5. Фактори, причини та умови вчинення корупційних правопорушень і злочинів.
- •6. Загальнодержавні програми і плани боротьби з корупцією.
- •Перелік основних антикорупційних нормативно-правових актів
- •7. Соціальні передумови активізації державної політики у сфері протидії корупції.
- •8. Правове забезпечення протидії та запобігання корупції.
- •9. Організаційне забезпечення протидії та запобігання корупції.
- •10. Заходи щодо протидії та запобігання корупції в зу «Про засади запобігання та протидії корупції».
- •11. Контроль і нагляд за виконанням законів у сфері запобігання та протидії корупції.
- •12. Фінансовий контроль як засіб запобігання корупції.
- •13. Міжнародне співробітництво у сфері запобігання та протидії корупції.
- •14. Суб’єкти протидії та запобігання корупції і їх компетенція.
- •15. Суб»єкти відповідальності за корупційні правопорушення.
- •17. Громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання та протидії корупції.
- •18. Компетенція громадських організацій у сфері запобігання та протидії корупції.
- •19. Антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів.
- •24. Перевищення повноважень.
- •25. Зловживання службовими особами, які надають публічні послуги.
- •26. Комерційний підкуп.
- •27. Підкуп особи, яка надає публічні послуги.
- •28. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, а також збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
- •29. Незаконне збагачення.
- •30. Пропозиція давання хабара.
- •31. Зловживання впливом.
- •32. Загальна характеристика корупційних злочинів у державній сфері.
- •Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- •Поняття службової особи.
- •Зловживання владою або службовим становищем.
- •Перевищення влади або службових повноважень.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень.
- •Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину.
- •Службова недбалість.
- •Одержання хабара. Особливості предмету цього злочину.
- •Давання хабара. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин.
- •Провокація хабара. Співвідношення із підбурюванням до одержання чи давання хабара.
- •33. Загальна характеристика корупційних злочинів у недержавній сфері.
- •34. Підстави і порядок адміністративного провадження у справах про корупційні діяння відповідно до зу «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.1995 року
- •35. Види корупційних адміністративних правопорушень.
- •36. Загальна характеристика зу «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень».
- •37. Види корупційних правопорушень юридичних осіб.
- •38. Види стягнень за вчинення корупційних правопорушень, які накладаються на юридичну особу та їх характеристика.
- •39. Порядок адміністративного провадження у справах про корупційні правопорушення.
- •40. Повноваження сторін при розгляді справ про корупційні правопорушення юридичних осіб.
- •41. Порядок провадження у справах стосовно юридичних осіб.
- •42. Повноваження прокурора при розгляді справ про корупційні правопорушення.
- •43. Постанова у справі стосовно юридичної особи. Вимоги щодо її складання та виконання.
- •44. Розгляд справи судом апеляційної інстанції.
13. Міжнародне співробітництво у сфері запобігання та протидії корупції.
Розділ VII МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 27. Міжнародне співробітництво у сфері запобігання та протидії корупції
1. Україна відповідно до укладених нею міжнародних договорів здійснює співробітництво у сфері запобігання та протидії корупції з іноземними державами, міжнародними організаціями, які здійснюють заходи щодо запобігання та протидії корупції.
2. Правова допомога та інші види міжнародного співробітництва у справах про корупційні правопорушення здійснюються компетентними органами відповідно до законодавства та міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Стаття 28. Міжнародні договори України у сфері запобігання та протидії корупції
1. У разі якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про запобігання та протидію корупції, застосовуються правила міжнародних договорів.
Стаття 29. Міжнародний обмін інформацією у сфері запобігання та протидії корупції
1. Компетентні органи України можуть надавати відповідним органам іноземних держав та одержувати від них інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, з питань запобігання та протидії корупції з додержанням вимог законодавства та міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
2. Надання органам іноземних держав інформації з питань, пов'язаних із запобіганням та протидією корупції, можливе лише в разі, якщо ці органи та відповідний компетентний орган України можуть встановити такий режим доступу до інформації, який унеможливлює розкриття інформації для інших цілей чи її розголошення в будь-який спосіб, у тому числі шляхом несанкціонованого доступу.
Стаття 30. Заходи щодо повернення в Україну доходів, одержаних внаслідок корупційних правопорушень, та розпоряджання вилученими доходами, одержаними внаслідок корупційних правопорушень
1. Україна здійснює заходи щодо повернення в Україну коштів та іншого майна, одержаних внаслідок корупційних правопорушень, та розпоряджається цими коштами та майном відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.
14. Суб’єкти протидії та запобігання корупції і їх компетенція.
( Новий)Стаття 3. Суб'єкти, які здійснюють заходи щодо запобігання та протидії корупції
1. Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи прокуратури України здійснюють заходи щодо запобігання та протидії корупції в межах повноважень, визначених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законами.
2. Органи державної влади здійснюють заходи щодо запобігання та протидії корупції або беруть участь у їх здійсненні в межах повноважень, визначених законами та іншими виданими на їх основі нормативно-правовими актами.
3. Координацію і контроль за діяльністю органів виконавчої влади щодо запобігання та протидії корупції здійснює Кабінет Міністрів України.
Формування державної антикорупційної політики, реалізацію антикорупційної стратегії, що визначається Верховною Радою України, а також координацію діяльності центральних органів виконавчої влади з цих питань здійснює спеціально уповноважений орган (особа) з питань антикорупційної політики.
4. Спеціально уповноважені суб'єкти, які в межах своєї компетенції безпосередньо здійснюють заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень (далі - спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції), визначаються законом.
Спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції є спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо інше не передбачено законом.
Координацію діяльності правоохоронних органів з питань протидії корупції здійснюють в межах наданих повноважень, визначених законами, Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.
5. Суб'єктами, які беруть участь у запобіганні, виявленні, а в установлених законом випадках і у здійсненні заходів щодо припинення корупційних правопорушень, відновленні порушених прав чи інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави, а також в інформаційному і науково-дослідному забезпеченні здійснення заходів щодо запобігання та протидії корупції, у міжнародному співробітництві в цій сфері, є:
1) уповноважені підрозділи органів державної влади;
2) місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування;
3) підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, їх посадові особи, а також громадяни, об'єднання громадян за їх згодою.
6. Керівники органів державної влади, юридичних осіб, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних органів державної влади, юридичних осіб зобов'язані в межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.
Стаття 4 Закону 1995 р. . Органи, які ведуть боротьбу з корупцією Боротьбу з корупцією ведуть відповідні підрозділи:
а) Міністерства внутрішніх справ України;
а-1) податкової міліції; ( Статтю 4 доповнено пунктом "а-1" згідно із Законом N 85/98-ВР від 05.02.98 )
б) Служби безпеки України;
в) органів прокуратури України;
г) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; ( Статтю 4 доповнено пунктом "г" згідно із Законом N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 )
інші органи та підрозділи, що створюються для боротьби з корупцією згідно з чинним законодавством.
