Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ответы на зачет по коррупции.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Провокація хабара. Співвідношення із підбурюванням до одержання чи давання хабара.

Провокація хабара (ст. 370 КК) полягає у свідомому створенні службовою особою умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, із метою наступного викриття хабародавця або хабароодержувача. Об’єктивна сторона злочину по лягає у вчиненні службовою особою дій, які а) пов’язані з вико ристанням її службового становища і б) спрямовані на штучне створення обстановки, що зумовлює пропонування або (і) одер жання хабара. Конкретні способи провокації можуть бути різни ми: натяки, поради, пропозиції, умовляння, рекомендації, вка зівки тощо. Обов’язковою ознакою цього злочину є використання суб’єктом для провокації свого службового становища. Якщо винний не використовує його і діє як приватна особа, то залеж но від конкретних обставин справи він може відповідати лише як організатор, підбурювач або пособник злочину, передбаче ного ст. 368 чи ст. 369 КК.

Провокація хабара – це завжди активна діяльність, яка ви знається закінченим злочином із моменту вчинення дій, що зу мовлюють пропонування чи одержання хабара незалежно від того, чи відбулися в дійсності ці злочини. Одержаннядавання хабара, вчинені в зв’язку з їх провокацією, не виключають відповідальності самого хабародавця чи хабароодержувача (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р.). Проте, якщо дії провокатора були пов’язані з вимаганням хаба ра, хабародавець звільняється від кримінальної відповідаль ності на підставі ч. 3 ст. 369 КК.

Якщо винний не тільки спровокував даванняодержання хабара, а й організував ці злочини, підбурював до них чи сприяв їх вчиненню, його дії додатково кваліфікуються як співучасть у хабарництві (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р.). Від провокації хабара слід відрізняти правомірні дії, дійсно спрямовані на викриття хабарництва, коли за заявою службової особи, якій пропонують хабар, або за інформацією особи, яку схиляють дати хабар чи у якої його вимагають, співробітники правоохоронних органів здійснюють законну оперативну діяльність (так званий «контрольований хабар»).

Суб’єктивна сторона провокації – прямий умисел, оскільки винний свідомо створює умови для даванняодержання хабара і переслідує спеціальну мету – викрити хабародавця або (і) хабароодержувача.

За частиною 2 ст. 370 КК карається провокація хабара, вчи нена службовою особою правоохоронних органів (див. аналіз ч. 3 ст. 364 КК).

Суб’єкт злочину — лише службова особа.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 370 — обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років; за ч. 2 ст. 370 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

За Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», який набирає чинності з 01.01.2011.

5) у статті 364:

абзац другий частини першої доповнити словами "та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

абзац другий частини другої доповнити словами "та зі штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

пункти 1 та 2 примітки викласти в такій редакції:

"1. Службовими особами у статтях 364, 365, 368, 368-1, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних чи комунальних унітарних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

2. Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому, адміністративному або судовому органі іноземної держави, а також інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені)";

6) у статті 365:

абзац другий частини першої доповнити словами "та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

у частині другій:

абзац перший після слова "насильством" доповнити словами "або погрозою застосування насильства", а після слів "застосуванням зброї" - словами "чи спеціальних засобів";

абзац другий доповнити словами "та зі штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

абзац другий частини третьої доповнити словами "та зі штрафом від семисот п'ятдесяти до тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

7) у статті 366:

у частині першій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"1. Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів";

в абзаці другому слова "до п'ятдесяти" замінити словами "до двохсот п'ятдесяти";

абзац другий частини другої доповнити словами "та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

8) у статті 367:

в абзаці другому частини першої слова "від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти" замінити словами "від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот";

в абзаці другому частини другої слова "від ста до двохсот п'ятдесяти" замінити словами "від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти";

9) пункт 3 примітки до статті 368 доповнити словами та цифрами "або статтями 235-4 чи 235-5 цього Кодексу";

10) доповнити статтею 368-1 такого змісту:

"Стаття 368-1. Незаконне збагачення

1. Одержання службовою особою неправомірної вигоди або передача нею такої вигоди близьким родичам (незаконне збагачення) -

карається штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна вигода у значних розмірах, -

карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна вигода у великих розмірах, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

4. Незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна вигода в особливо великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Примітка. Незаконним збагаченням у значному розмірі вважається таке, що перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у великому розмірі - таке, що перевищує двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в особливо великому розмірі - таке, що перевищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

11) статтю 369 викласти в такій редакції:

"Стаття 369. Пропозиція або давання хабара

1. Пропозиція хабара -

карається штрафом від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Давання хабара -

карається штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Давання хабара, вчинене повторно, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років із штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з конфіскацією майна або без такої.

4. Давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб -

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

5. Давання хабара службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або організованою групою осіб чи її учасником -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

6. Особа, яка пропонувала чи дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом порушувати кримінальну справу.

Примітка. 1. Повторним у цій статті визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила цей злочин, або злочин, передбачений статтями 235-4 чи 235-5 цього Кодексу";

12) доповнити статтею 369-1 такого змісту:

"Стаття 369-1. Зловживання впливом

1. Пропозиція або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за такі вигоди вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, -

караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція здійснити вплив за надання такої вигоди -

карається штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Примітка. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави, є особи, визначені в пунктах 1 та 2 статті 2 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" ( 1506-17 );

13) у статті 370:

в абзаці другому частини першої слова "або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років" замінити словами "або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

абзац другий частини другої доповнити словами "та зі штрафом від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".