Службова недбалість.

Службова недбалість (ст. 367 КК) з об’єктивної сторони припускає несумлінне ставлення службової особи до покладе них на неї службових обов’язків, що виявляється в їх невико нанні (бездіяльність) або у неналежнім виконанні (дія) і запо діює істотну шкоду (ч. 1) чи тяжкі наслідки (ч. 2). Таке несум лінне ставлення полягає в тому, що за наявності у винного реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служ би, він або взагалі не діє – не виконує службові обов’язки, або хоча і діє, але неналежним чином (не відповідно до закону та умов, що склалися, або відповідно до них, але неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, суперечачи встановленому по рядку тощо). Тому для наявності об’єктивної сторони недбалості необхідно встановити: 1) нормативний акт, яким визна чається компетенція службової особи; 2) коло службових обо в’язків, покладених на неї цим актом; 3) які саме конкретні обов’язки, в якому обсязі та порядку вона повинна була викона ти в конкретних умовах; 4) чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов’язки в цих умовах; 5) у чому саме виявилися допущені нею порушення службових обов’язків; 6) які наслідки спричинили ці порушення; 7) чи перебували ці порушення в причинному зв’язку з наслідками.

Для кваліфікації злочину за ст. 367 КК діяння службової особи має бути обумовлене його службовим становищем. Тому неви конання або неналежне виконання не службових, а професій них обов’язків не може розглядатися як недбалість і кваліфі кується за нормами, наприклад, статей 131, 135, 137, 139, 140 КК. Не застосовується ст. 367 КК і тоді, коли несумлінне ставлення службової особи до виконання своїх службових обов’язків передбачено як самостійний склад злочину спеціальними нормами, наприклад, статтями 271, 275, 287, 382 КК.

Суб’єктивна сторона недбалості найчастіше виражається в необережній формі вини як щодо діяння, так і його наслідків.

Можлива й змішана форма вини – умисел до діяння і необе режна форма вини до наслідків цього діяння. Не виключаєть ся недбалість і тоді, коли умисне порушення службових обо в’язків тягне за собою наслідки, яких особа хоч і не бажала, але свідомо припускала їх настання (наприклад, коли цінний ван таж, що прибув на залізничну станцію, було розкрадено через те, що начальник станції не виконав свої службові обов’язки і не виставив охорону, вважаючи без жодних на те підстав, що про збереження вантажу подбає сам вантажоодержувач). У на веденому прикладі винний усвідомлює факт порушення ним своїх службових обов’язків, передбачає і свідомо припускає можливість розкрадання вантажу. Проте в його поведінці немає як корисливих, так й інших особистих мотивів, що виключає наявність службового зловживання (ст. 364 КК) і свідчить лише про службову недбалість (ст. 367 КК), вчинену з непря мим умислом.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 367 — штраф від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 367 – позбавлення волі на строк від двох до п’яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пев ною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро мадян або без такого.