Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка_3_10_Конспект.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
794 Кб
Скачать
☆

Тема 11. Підприємство як суб’єкт господарювання

  1. Задачі та кваліфікація підприємницької діяльності.

  2. Види підприємництва (виробниче, комерційне, фінансове, консультативне).

  3. Створення підприємства. Причини припинення діяльності підприємства.

  4. Підприємства малого бізнесу.

11.1. Задачі та кваліфікація підприємницької діяльності (пд).

Під підприємством розуміємо самостійний підприємницький суб’єкт, чи створену підприємцем групу, що робить продукцію, роботи чи послуги з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку. Задача підприємства максимально задовольняти потреби суспільства в конкретному продукті при мінімальних витратах на виробництво і високу якість, що відповідає світовим стандартам.

Основні риси підприємницької діяльності:

  1. Самостійність і незалежність хазяйських об'єктів;

  2. Економічна зацікавленість;

  3. Господарський ризик і відповідальність.

Класифікація підприємницької діяльності, в умовах ринкової економіки:

  1. За видом і за призначенням: виробниче підприємництво, комерційне, фінансове, консультативне;

  2. За формою власності: приватне, державне, муніципальне;

  3. За колективом власників: індивідуальне, колективне;

  4. По формах: виробництво, що має організаційно-правові й організаційно-економічні форми. Детальна класифікація наведено у таблиці.

11.2. Види підприємництва.

І. Виробниче підприємництво включає: інноваційну діяльність; науково-технічну діяльність; виробництво товарів; надання послуг; виробниче споживання товарів і послуг та інформаційну діяльність. Результат продуктивності підприємництва можна простежити за наступними показниками: валовий прибуток, чистий прибуток, рентабельність. Прикладом виробничого підприємництва є венчурні підприємства – це підприємства, діяльність яких зв'язана з великим ризиком (інноваційна діяльність).

ІІ. Комерційне підприємництво.

Полем діяльності служать товарні біржі і торгові організації.

Товарна біржа – це постійно діючий ринок масових товарів, однорідних по якості, продаваних строго визначеними партіями, при чому ці партії взаємозамінні.

Ф'ючерсні угоди (futures) - угоди, укладені з постачанням товару в майбутньому.

Функції товарної біржі:

  • надання посередницьких послуг;

  • збір і публікація зведень про ціни і стан виробництва;

  • задоволення особистих інтересів окремих громадян, що створюють невеликі підприємства для індивідуальної і спільної діяльності.

Товарні біржі можуть бути закритими, у яких беруть участь тільки брокери (посередники між покупцем і продавцем) і відкритими, на яких присутні і покупці і продавці.

Програма комерційної справи включає:

  • наймання працівників для виконання товарно-посередницьких послуг;

  • придбання чи наймання приміщень, складів;

  • закупівля товару для наступного продажу;

  • залучення коштів для фінансування угоди і повернення кредиту;

  • одержання і сплата послуг сторонніх організацій і посередників;

  • одержання необхідної інформації для планування, оформлення і регулювання угоди;

  • реалізація товару покупцю й одержання виторгу;

  • реєстрація угоди, виплата податків і платежів.

ІІІ. Фінансове підприємництво.

Основне поле діяльності – комерційні банки і фондові біржі.

Комерційний банк - це фінансово-кредитна установа акціонерного типу, кредитуюча на платній основі переважно комерційні організації. Джерелом доходів у комерційному банку є різниця між процентними ставками депозитних (притягнутих) і судних засобів. Операції комерційних банків поділяються на 3 групи: пасивні (залучення засобів), активні (розміщення засобів), комісійно-посередницькі (виконання різних операцій по виконанню комісії).

Фондова біржа (stock, stock-market) – це постійно діючий і керований ринок, на якому продаються і купуються цінні папери (акції, облігації). Вона сприяє підвищенню мобільності капіталу і виявленню її реальної вартості.

ІV. Консультативне підприємництво – це надання незалежних порад і допомоги з питань керування, включаючи визначення й оцінку чи проблем можливостей рекомендаційних мір і допомога в їхній реалізації.

Виділяють 3 види консультацій:

  • експертні: консультант самостійно здійснює діагностику;

  • процесові: фахівці на всіх етапах роботи активно взаємодіють із клієнтурою;

  • навчальні: підготовки ґрунту для виникнення ідей у виробленні рішень.

Існують також змішані види.

В даний час у розвинених країнах прибуток не є єдиною метою підприємництва. З'явилася мета створення і збереження іміджу (імені).