15. Аналіз використання міжбанківського кредиту у формуванні ресурсів банку, їх роль у регулюванні рівня ліквідності банку.
Міжбанківський кредит — оперативне залучення коштів, але дороге джерело ресурсів банку. Він є основним джерелом запозичених коштів і слугує для підтримки кредитного потенціалу, поточної ліквідності або забезпечення рентабельного вкладення коштів; має короткостроковий характер. Метою аналізу міжбанківських кредитів є визначення:
залежності діяльності комерційного банку від міжбанківських кредитів;
доцільності залучення міжбанківських кредитів;
ефективності використання міжбанківських кредитів.
16. Аналіз інших зобов’язань банку.
1. Доходи майбутніх періодів - доходи, отримані впродовж поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів. 2. Кредиторська заборгованість з господарської діяльності банку 3. Розрахунки з податків та обов’язкових платежів 4. Розрахунки з акціонерами 5. Кредиторська заборгованість з операцій банку з фінансовими інструментами 6. Кредиторська заборгованість з розрахунків з пра¬цівниками банку 7. Субординований борг банку- це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті з банку раніше п'яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору післ погашення претензій усіх інших кредиторів. Сума субординованого боргу, уключеного до капіталу, щорічно зменшується на 20 відсотків її первинного розміру протягом п'яти останніх років дії договору. 8. Інші нараховані витрати 9. Банківські резерви на покриття ризиків та втрат- НБУ визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків та кредитних установ для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютного, відсоткового та інших видів фінансового ризику банків.Резерви для покриття можливого фінансового ризику, а також фонду гарантування вкладів громадян створюються за рахунок доходу до оподаткування відповідно до законодавства України.
|
17. Зміст, завдання, інформаційні джерела та напрями аналізу активів банку.
Активи трактуються як ресурси, що контролюються банком як результат минулих подій, використання яких, сприятиме в майбутньому зростанню економічної вигоди.
Мета аналізу активів банку конкретизується у таких завданнях:
дослідження та оцінка динаміки складу, обсягів та структури активів;
дослідження та оцінка динаміки складу, обсягів і структури дохідних і недохідних активів;
дослідження та оцінка якості активів;
оцінка якості «кредитного портфеля» за класифікаційними видами кредитів;
дослідження та оцінка «портфеля цінних паперів»;
оцінка іммобілізованих активів у дебіторську заборгованість, капітальні вкладення та ін.;
визначення узагальнюючої оцінки активів і способів оптимізації їх структури.
Інформаційне забезпечення аналізу активів складається з:
правової інформації, що міститься у законах України, які регулюють економічну діяльність банків («Про банки та банківську діяльність», «Про оподаткування прибутку підприємств» тощо);
директивна інформація, що міститься у постановах Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказах Міністерства фінансів та інших міністерств і відомств (Інструкція НБУ «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків», Інструкція «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України»;
нормативно-довідкова інформація, що міститься у збірниках галузевих, відомчих, міжгалузевих нормативів, каталогах, проспектах тощо;
інформація бізнес-планів та прогнозів;
обліково-економічна інформація, яка є основним видом фактографічної інформації.
Головним джерелом даних для проведення фінансового аналізу банку є його баланс, у якому відображено всю інформацію про наявність фінансового та нерухомого майна, власником якого є банк; обсяг та склад зобов’язань контрагентів перед банком та зобов’язань банку перед контрагентами.
За ступенем ліквідності активи комерційного банку підрозділяються на групи: гроші в касі, на кореспондентських рахунках НБУ та інших банків, чеки тощо; депозити та кредити в інших банках; цінні папери; матеріальні оборотні активи; кредити, надані клієнтам; нематеріальні активи, основні засоби, капітальні вкладення та інвестиції капіталу в асоційовані та дочірні компанії.
Грошові кошти та кошти в НБУ показують наявність у банку ліквідних активів для здійснення власних та клієнтських розрахункових операцій.
Натомість за депозитами і кредитами в інших банках комерційний банк отримує доходи.
Кредитний портфель відображає залишки всіх наданих кредитів, за винятком міжбанківських.
Крім того, важливим джерелом інформації для аналізу діяльності банку є допоміжна фінансова звітність, до якої належить звітність про кредитну, депозитну діяльність, формування резервів під активні операції та дотримання економічних нормативів, а також звіт про діяльність банку з цінними паперами