- •Техноекологія
- •1. Загальні аспекти техноекології
- •1.1 Історичні відомості про техногенез біосфери
- •Темпи зростання населення планети
- •1.2. Джерела і фактори забруднення навколишнього середовища
- •Екологічних систем
- •Екологічних систем
- •1.3. Екологізація виробництва
- •1.3.1. Раціональне використання природних ресурсів
- •1.3.2. Загальні методи запобігання забрудненню довкілля
- •1.3.3. Біологічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.4. Технічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.5. Технологічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.6. Економічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.7. Моделювання процесів створення екологізованої технології
- •Контрольні запитання
- •2. Нафтогазова промисловість
- •2.1. Географія розташування галузі
- •2.2. Видобування нафти і газу
- •3 ‑ Свердловина для закачування води; 4 – розподільчий резервуар;
- •2.3. Добування нафти з морських родовищ
- •2.4. Транспортування та переробка нафти
- •2.5. Заходи по зменшенню негативного впливу нафто- та газодобувної промисловості на екологічний стан біосфери
- •Склад забруднюючих речовин в стічних водах нпз до і після очищення
- •Контрольні запитання
- •3. Вугільна промисловість
- •3.1. Історична довідка
- •3.2. Видобування вугілля
- •Шахтний спосіб видобування вугілля.
- •3.3. Вплив на довкілля вугільної промисловості та заходи по його зменшенню
- •3.3.1. Вплив вугільної промисловості на природні водні джерела
- •3.3.2. Забруднення повітряного простору
- •3.3.3. Стан земної поверхні в зоні вугільних розробок
- •3.3.4. Техногенні наслідки закриття вугільних шахт
- •3.3.5. Гідроекологічні проблеми закриття шахт
- •3.4. Нові екологічно-безпечні технології добування вугілля
- •Контрольні запитання
- •4. Металургійний комплекс
- •4.1. Чорна металургія
- •4.1.1. Виробництво чавуну
- •4.1.1.1. Заходи боротьби з викидами забруднюючих речовин та відходів доменним виробництвом
- •4.1.2. Виробництво сталі
- •4.1.2.1. Мартенівський спосіб
- •4.1.2.2. Конверторний спосіб
- •4.1.2.3. Заходи боротьби з негативним впливом сталеплавильного виробництва на довкілля
- •4.2. Виробництво кольорових металів
- •4.2.1. Технологічні процеси
- •4.2.2. Вплив кольорової металургії на довкілля
- •4.2.3 Негативний вплив алюмінієвого виробництва на довкілля та заходи по його зменшенню
- •Контрольні запитання
- •5. Енергетика
- •5.1. Основні відомості про енергетику
- •5.2. Теплові електростанції і котельні
- •5.2.1. Особливості процесів вироблення теплоти на малих тес та котельнях
- •5.2.2. Умови утворення забруднюючих речовин в теплоенергетичному процесі
- •Показники забруднення атмосфери тєс, г/кВт.Год
- •5.2.3. Боротьба із забрудненням тес
- •5.3. Атомна енергетика
- •5.4. Гідроелектростанції
- •5.5. Техногенна діяльність з освоєння альтернативних джерел енергії
- •5.5.1. Сонячна енергетика
- •5.5.2. Вітроенергетика
- •5.5.3. Геотермальні енергетичні установки (гтес)
- •5.5.4. Енергія морів і океанів
- •5.5.5. Біоенергія
- •Контрольні запитання
- •6. Машинобудування
- •6.1. Ливарне виробництво
- •6.1.1. Історична довідка
- •6.1.2. Способи виготовлення виливків
- •6.1.3. Вплив ливарного виробництва на довкілля та заходи по його зменшенню
- •6.2. Оброблювальне виробництво
- •Контрольні запитання
- •7. Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловості
- •7.1. Лісова та деревообробна промисловості
- •7.1.1. Географія розташування галузі
- •7.2. Целюлозно-паперова промисловість (цпп)
- •7.2.1. Сульфатний процес
- •7.2.2. Сульфітний процес
- •7.3. Викиди шкідливих газів та засоби їх знешкодження
- •7.3.1. Викиди в сульфатному процесі
- •7.3.2. Викиди в сульфітному процесі
- •7.4. Забруднення і очистка водних потоків
- •Характеристика стічних вод за стадіями очищення
- •Контрольні запитання
- •8. Хімічна промисловість
- •8.1. Географія розміщення сировинної бази і виробництва
- •8.2. Технологічний процес
- •8.3. Хімічні комбінати та заходи боротьби з їхнім впливом на водне середовище
- •8.4. Вплив на повітряне середовище та здоров’я людини
- •8.5. Боротьба зі шкідливим впливом на навколишнє середовище підприємств з виготовлення міндобрив
- •8.6. Виробництво пластмас і синтетичних матеріалів
- •Контрольні запитання
- •9. Промисловість будівельних матеріалів
- •9.1. Географія розміщення та основні показники галузі
- •9.2. Технологічні процеси при виготовленні основних виробів
- •9.2.1. Виробництво цементу
- •9.2.2. Силікатні матеріали та вироби
- •9.2.4. Черепиця
- •9.2.3. Будівельна (керамічна) цегла
- •9.2.5. Каналізаційні труби
- •9.2.6. Плитки для підлог
- •9.2.7. Бетонні плити (стовпчики, стояки та ін.)
- •9.3. Характеристика впливу на навколишнє середовище
- •9.4. Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля
- •1 ‑ Скрубер; 2 – фільтрпрес; 3 – автоклав; 4 – вакуумний випарний апарат;
- •Контрольні запитання
- •10. Легка промисловість
- •10.1. Географія розташування підприємств легкої промисловості
- •10.1.1. Текстильна промисловість
- •10.1.2. Швейна промисловість
- •10.1.3. Шкіряно-взуттєва промисловість
- •10.2. Виробничий процес
- •10.3. Боротьба із забрудненням навколишнього середовища
- •Класифікація пиловловлювачів за їх ефективністю
- •Органічний склад осадів легкої промисловості, % мас
- •Контрольні запитання
- •11. Переробна промисловість
- •11.1. Характеристика галузі
- •11.2. Історична довідка
- •11.3. Сучасна географія розміщення підприємств харчової галузі
- •Фактичне виробництво та планове завдання з виготовлення основних видів продукції харчової промисловості в 1990 – 2015 рр., тис. Т.
- •11.4. Технологічний процес
- •11.4.1. Технологія хлібопекарного виробництва
- •11.4.2. Технологія цукрового виробництва
- •11.4.3. Технологія крохмального виробництва
- •11.4.4. Кондитерське виробництво. Виробницво шоколаду
- •11.4.5. Технологія спиртового та лікеро-горілчаного виробництва
- •11.5. Характеристика впливу на довкілля
- •11.6. Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля. Альтернативні рішення. Утилізація відходів
- •Контрольні запитання
- •12. Транспорт
- •12.1. Рейковий транспорт
- •12.1.1. Залізничний транспорт
- •12.1.2. Міський рейковий транспорт
- •12.1.2.1. Трамвайні лінії
- •1 ‑ Опора; 2 ‑ несучий трос; 3 – контактний трос; 4 – струна
- •12.1.2.2. Метрополітен
- •12.1.2.3. Захист від блукаючих струмів
- •1 ‑ Трубопровід, 2 ‑ рейка; 3 ‑ контактний провід;
- •4 ‑ Катодна зона; 5 ‑ анодна зона
- •1 ‑ Трубопровід, 2 ‑ провідник; 3 – регульований реостат;
- •4 ‑ Амперметр; 5 – запобіжник; 6 – мінусова шина (рейка)
- •12.2. Автомобільний транспорт
- •12.2.1 Загальна характеристика
- •12.2.2. Необхідні ресурси
- •12.2.3. Вплив на довкілля
- •Склад відпрацьованих газів та вміст твердих часток
- •12.3. Водний транспорт
- •12.4. Авіаційний транспорт
- •12.5. Трубопровідний транспорт
- •Контрольні запитання
5.2.3. Боротьба із забрудненням тес
Проблема запобігання забрудненню повітряного басейну від ТЕС є першочерговою в охороні навколишнього середовища, оскільки основними відходами енергетичного виробництва є газоподібні продукти.
У всіх промислово розвинених країнах об’єми викидів шкідливих речовин в повітря і водойми визначаються гранично допустимими концентраціями (ГДК). Абсолютна кількість шкідливих речовин, включаючи теплові, навколо місця їх викиду (димові трубки) залежить як від концентрацій, що містять забруднені потоки газу, так і умов розсіяння. Тому рекомендується димові труби розміщувати на більш високих відмітках місцевості, а висоту робити по можливості більшою. Існують труби висотою 180, 250, навіть 320 м. Крім того рекомендується здійснювати розосередження об’єктів теплоенергетичного виробництва, що, крім розсіювання, сприяє очищенню повітряних мас.
Одним з найбільш перспективних та радикальних напрямків у запобіганні викидам забруднюючих речовин в атмосферу та природні водойми є зміна технології виробництва, котра дозволила б значно скоротити шкідливі викиди.
Так, зменшення забруднення повітря можна досягти при спалюванні вугілля в киплячому шарі. Метод полягає в тому, що вугілля у вигляді шару часток підтримується потоком повітря, яке забезпечує краще надходження кисню в масу вугілля. При цьому спостерігається висока ефективність спалювання вугілля навіть при середніх температурах (800…900°С), внаслідок чого відбувається розплавлення золи з послідуючим відкладанням її на поверхні нагріву. Крім того, додавання до палива вапняку чи інших аналогічних матеріалів забезпечує уловлення і видалення сірчистих з’єднань при спалюванні в самому «киплячому шарі». ККД котлоагрегатів, що працюють в режимі «киплячого шару» становить 78…95%.
Другим екологічно і економічно привабливим технологічним процесом спалювання вугілля є використання магнітно-динамічних генераторів (МГД-генератори), що запобігають викидам в атмосферу окислів азоту, які інтенсивно утворюються при високих температурах спалювання вугілля, а також очищають продукти згоряння від твердих часток присадок. Характерною особливістю цього процесу є вироблення електричного струму не за допомогою паротурбінних генераторів, а в результаті проходження розплавленої робочої рідини або газу через магнітне поле. Струм знімається за допомогою електродів, які встановлені вподовж каналу руху цих потоків в генераторі. Щоб робоче тіло набуло електропровідності, перетворюючись в плазму, його температуру піднімають до 2000°С і вище. Для підвищення електропровідності плазменного потоку в камеру спалювання вводять присадки, наприклад, карбонат калію. МГД-генератори поки мають невеликий ККД (біля 60%).
Сучасні технології використання в якості палива мазуту з високим вмістом діоксиду сірки і ванадію передбачають перетворення його спочатку в газоподібний стан з видаленням при цьому забруднюючих домішок, а після цього виконувати спалювання очищеного газу.
Аналогічно сучасні технології спалювання сланців передбачають спочатку перетворення їх в рідину або газоподібну форму з відокремленням значної кількості шкідливих речовин з послідуючим спалюванням в котлоагрегатах.
Для очищення димових газів від золи на ТЕС застосовують електрофільтри, мокрі золовловлювачі з трубами Вентурі і батарейні циклони. Звичайно перші застосовують на великих енергоблоках потужністю більше 300 МВт, другі встановлюють за котлоагрегатами середньої продуктивності. У деяких випадках, наприклад, за високої зольності палива або необхідності забезпечити високу надійність золовловлювання, установки складаються з двох або більше послідовно розташованих апаратів. При цьому, як останню по ходу газів ступінь, встановлюють електрофільтр.
Затримана золовловлювачами зола із значним вмістом оксидів кальцію, калію і деяких мікроелементів використовується для луження кислих ґрунтів і як добрива в сільському господарстві. Сланцева зола знаходить застосування у промисловості будівельних матеріалів.
В районах розміщення електростанцій, що працюють на вугіллі з високим вмістом сірчистих сполук, сірчистий газ (діоксид сірки) у взаємодії з водяною парою повітря перетворюється у стійку сірчану кислоту, яка випадає разом з опадами на прилеглу територію, обумовлюючи забруднення ґрунтів і водойм. Захистом від сірчистих сполук, крім розсіювання в повітрі, є попередня обробка палива до спалювання в котлах з метою зниження сірки в ньому. Існує ряд способів попередньої обробки палива: магнезитовий, аміачно-циклічний, розчином солей натрію. Але найбільш поширеним способом є вапняковий. Спосіб полягає в додаванні до палива вапняку або доломіту, внаслідок чого утворюється сульфат кальцію, який разом із золою затримується в золовловлюючих пристроях. Це дає змогу вловлювати близько 90% сірчаного та сірчистого ангідридів.
Зниження викидів окислів азоту здійснюється рециркуляцією газів, двоступеневим спалюванням, виключенням надлишків подачі та зниженням температури підігріву повітря, оптимізацією згоряння палива в топці котлів та рядом інших заходів, які пов’язані з конструктивними особливостями котельних агрегатів та видами палива.
Заходи по очищенню і охолодженню води ТЕС спрямовані на видалення: хімічних сполук, які утворюються внаслідок промивки теплосилового обладнання; хімводоочистки і гідрозоловидалення; нафтопродуктів, які надходять в стічні води при охолоджуванні мастилоохолоджувачів, теплових скидів від всіх теплообмінних апаратів.
На великих об’єктах вироблення енергії всі ці проблеми розв’язуються на автономних очисних спорудах із застосуванням систем зворотнього водопостачання (рис. 23). На дрібних об’єктах основна частина забруднюючих речовин повинна видалятись централізованими очисними спорудами міст і селищ.
Рис. 23. Схема зворотнього водопостачання ТЕС:
1 – котлоагрегат; 2 – турбіна; 3 – конденсаторний бак; 4 – насос; 5 – градирня; 6 – очисні пристрої; 7 – джерело поповнення води
Видалення хімічних забруднюючих речовин може здійснюватись у відстійниках, в які вводять речовини-нейтралізатори і реагенти. Очищення води від нафтопродуктів виконують за допомогою флотаторів і нафтовловлювачів, охолоджування – за допомогою градирень і бризкальних басейнів. Гідрозоловидалення може мати свої системи очищення і водопостачання.
