Контрольні запитання

1. Призначення переробної промисловості.

2. Харчова промисловість та її завдання.

3. Історична довідка розвитку харчової промисловості.

4. Де розміщені основні підприємства харчової промисловості?

5. В чому сутність хлібопекарного процесу?

6. Яка технологія цукрового виробництва? Яка технологія крохмального виробництва?

7. Яка технологія кондитерського виробництва і в тому числі виробництва шоколаду?

8. Яка технологія лікеро-горілчаного виробництва?

9. Характеристика впливу галузі на навколишнє середовище.

10. Які заходи застосовують у боротьбі із забрудненням довкілля переробною промисловістю?

12. Транспорт

Транспорт є визначальною галуззю у всіх сферах людської діяльності. до того ж по негативному впливу на навколишнє середовище він стоїть на другому місці (після енергетики). Існує декілька видів транспорту: рейковий, (залізничний, метрополітен, трамвайний), водний, авіаційний, трубний.

12.1. Рейковий транспорт

Суспільною рисою рейкового транспорту є: будова колії, по якій він рухається, і яка являє собою дві рейки вкладені на дерев’яні або залізобетонні шпали; джерелом руху, в більшості випадків, є постійний струм і негативні фактори дії на довкілля (блукаючі струми, шум і ін.). Рейковий транспорт можна поділити на: зовнішній ‑ залізничний і міський – внутрішній в складі метрополітена і трамвая.

12.1.1. Залізничний транспорт

Залізничний транспорт складається із: залізничної колії, рухомого складу, тягових підстанцій, вокзалів, станції, депо і інше. Цей вид транспорту в Україні найбільш пристосований для масових перевезень пасажирів і вантажів. Причому перевезення вантажів на великій відстані економічно більш вигідно ніж на малій, що обумовлено значними витратами на формування і розвантаження потягів. За обсягами вантажообігу залізниця в Україні займає перше місце. Залізничні шляхи мають високу пропускну здатність, на залізничних коліях відносно невелика вартість перевезень та висока швидкість доставки вантажів.

Однак будівництво залізничних шляхів вимагає великих капіталовкладень, що залежить від топографічних, кліматичних і економічних умов. залізничні колії в порівнянні з іншими видами транспорту меншою мірою впливають на навколишнє середовище і мають меншу енергоємність перевізної роботи.

На залізничному транспорті переважає два види тяги: автономна і неавтономна.

До автономних належать локомотиви, на яких знаходяться запас пального, води, необхідних для виробництва енергії, завдяки якій рухається поїзд. Запаси води, мастильних матеріалів поповнюються у спеціальних екіпірувальних пунктах. Локомотиви неавтономного типу не мають власного джерела енергії, а отримують її централізовано через контактну мережу від тягових підстанцій.

Автономна тяга буває парова, дизельна, газотурбінна, контактно-акумулягорна, дизель-контактна. Неавтономна тяга, що являє собою різні типи електровозів, працює на постійному або змінному струмі.

Існують ще й комбіновані системи тяги. Розміщення залізничного транспорту в Україні найбільше зосереджено у двох географо-економічних регіонах: Донецько-придніпровський економічний регіон, Південно-Західний та Південний регіони. Донецько-придніпровський економічний регіон має слідуючі три залізниці: Донецька, Придніпровська, Південна.

Південно-Західний та Південний регіони має слідуючі три залізниці: Південно-Західна, Львівська. Одеська.

Забруднення навколишнього середовища, яке спричиняє залізничний транспорт, можна поділити на наступні основні складові: забруднення повітря, забруднення ґрунту, шумове та вібраційне забруднення, електромагнітне забруднення та великомасштабне використання земель для будівництва залізниць.

Рівень забруднення повітря класифікується часом розпаду речовин, що виділяються при роботі двигунів внутрішнього згорання. Кількість викидів у повітря залежить від режиму роботи двигуна. Фахівці рахують, що 7–8 % відпрацьованих газів є токсичними, 2–3 % становлять картерні гази. Вміст основних компонентів вихлопних газів дизельних двигунів залізничних потягів характеризується слідуючими основними показниками: азот (N) ‑ 76…78%, діоксид вуглецю (СО₂) – 1…10% оксид вуглецю (СО) ‑ 0,001–0,05%, сажа ‑ 0,01–1,1 г/см³, бензапірен ‑ до 10 мкг/см³. Потяги хоча і впливають дуже негативно на повітряний басейн, але, порівняно з автомобільним транспортом, вплив значно менший, тому що на одиницю енергії, що виділяється при спалюванні одиниці палива, виконується більша робота.

У вихлопних газах дизельних двигунів мають також місце акролеїн, окис азоту, діоксид сірки, пари палива. При розгляді забруднення ґрунту враховується відстань від залізниці. Забруднення класифікуються кількістю сухих та рідких викидів. На 1 км шляху за рік скидається 200 м³ стічних вод, 12 тонн сухого сміття, 3,5 тонни сажі. Встановлено також, що кількість свинцю у 30 метровій зоні навколо залізничних колій збільшилась за останні 10 років в 15 разів. Сьогодні відбувається забруднення ґрунту металевою стружкою та пилом від того вантажу, який перевозиться.

Залізниці забезпечують також високий рівень шумового та вібраційного забруднення. так рівень шуму біля залізничного полотна під час проходження потяга сягає 100–120 дБ.

Враховуючи, що більша частина залізничних колій електрифікована, а потяги використовують постійний і змінний електричний струм залізничний транспорт характеризується електромагнітними забрудненням високого рівня.

Поки що боротьба з забрудненням навколишнього середовища залізничним транспортом здебільше зводиться до зменшення забруднення повітря. Сьогодні у всіх розвинених країнах конструктори нових локомотивів повинні більш уважно ставитись до екологічних вимог, а робітники транспорту ‑ краще слугувати за станом і роботою двигунів та локомотивів з метою зниження токсичності відпрацьованих газів та економії пального. Головна увага приділяється вдосконаленню процесу горіння пального в циліндрах з метою утворення в них можливого мінімуму шкідливих газів. Але проблема полягає в тому, що при найвищій температурі, коли досягається найбільша економія пального і забезпечується максимум спалювання пального, відбувається найбільша емісія оксиду азоту, і його токсичність підвищується в 10 разів, димність в 4 рази. У зв’язку з цим, насамперед, розроблюються засоби для зменшення кількості окису азоту у відпрацьованих газах. Сучасні потужні тепловози обладнанні 4-тактними двигунами. Це дозволяє зменшити кількість оксидів азоту у відпрацьованих газах. Існує система рециркуляції азоту, тобто повторного запущення відпрацьованих газів у камеру горіння. При цьому кількість оксидів азоту зменшується в 3 рази, але потужність зменшується на 35%, економічність також зменшується на 25%, кількість сажі збільшується в три рази.

Зменшенню оксидів азоту у відпрацьованих газах приділяється така велика увага тому, що вони мають тривалий час розпаду, особливо N₂O. Якщо NО₂ розпадається за 5 днів, то N₂O розпадається за 150 років, для зменшення димності використовують антидимні присадки. Додавання 0,5% присадки зменшує кількість сажі на 50–90%.

Взагалі зменшення кількості шкідливих викидів у відпрацьованих газах можливе завдяки поліпшенню технології горіння палива у двигунах внутрішнього згоряння, ходу локомотива та всіх елементів залізниці. Для зменшення забруднення вугільним пилом вантаж, який перевозиться, покривають спеціальними плівками, що дозволяє заощадити 300...500 тис. кам’яного вугілля на рік.

Значно складнішою є боротьба з забрудненням середовища стоками та твердим сміттям і, майже, ще невирішеною є проблема забруднення шумом, вібрацією та електромагнітними полями.