75. Процес виховання, його специфіка, структурні елементи, рушійні сили

Процес виховання –це система виховних заходів спряиованих на формування всебічно розвиненої особистості

Мета – формування всебічно-розвинутої особистості

Специфічним для процесу виховання є:

• Двосторонній характер

• Багатогранність завдань і змісту

• Залежність від різноманітних суб*єктивних і об*єктивних факторів

• Трудності розкриття внутрішнього світу людини, які треба формувати

• Багатство форм і методів і прийомів, якими важко оволодіти

• Неперервність

• Тривалість у часі

• Поступове виявлення результатів виховних впливів

Структурні елементи:

- Мета

- Завдання

- Зміст

- Форми, методи, засоби виховання

- Корегування

Рушійні сили: це сукупність суперечностей вирішення яких сприяє просуванню процесу виховання до нових цілей

• Між необмеженими можливостями людського розвитку природи і обмежуючими умовами соціального життя

• Між зв. впливами і вн. прагненнями

• Між зростаючими соціальнозначущими завданнями, які треба вихованцю вирішувати і тими можливостями, які обмежують його вчинки, дії, у вирішенні цих завдань

• Між впливами сім*ї, школи, вулиці, засобами масової інформації

• Між окремими впливами вчителів, які працюють в даному класі

• Між набутим негативним досвідом, поведінки і ноаими умовами життя і діяльності

• Між усвідомленням учнями своїх прав і обов*язків

76. Основні етапи процесу виховання. Управління процесом виховання

Визначають сукупність рис і властивостей особистості, які слід сформувати у вихованця

Вивчають індивідуальні особливості вихованця (або колективу), його позитивні риси, недоліки в характері й поведінці, визначають, які риси не сформовано, а які перебувають у стадії зародження

Організація діяльності учнів, їх досвіду і поведінки

Спонукання учнів до самостійної роботи з розвитку особистості

Вивчення рівня вихованості учнів і корекція змісту й методів виховання

77. Самовиховання, суть і прийоми

Самовиховання — свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у

себе позитивних рис і подолання негативних.

Умови:

• знання самої себе

• вміння оцінювати власні позитивній негативні риси Щоб збагатити учнів відповідними знаннями і вміннями,проводять цикл бесід про психічну діяльність людини, свідомість, волю, почуття, характер, мотиви поведінки, інтереси, здібності, потреби, темперамент, а також розкривають сутність самовиховання, методи і прийоми роботи над собою.

Важливий аспект самовиховання — логічне мислення, вміння проаналізувати

кожен свій вчинок, що сприяє виробленню вимогливості до себе якпостійної риси характеру, без якої неможливо досягти успіху в ційсправі.

Самовиховання потребує тривалих вольових зусиль, уміння керувати собою,

досягати поставленої мети, не занепадати духом від невдач.Підвищує ефективність процесу самовиховання ідеал, до якого прагнеучень.

Прийоми самовиховання:

• самопереконання

• самонавіювання

• самопідбадьорювання

• самозаохочення

• самопримус

• самоосуд

• самопокарання

• самоаналіз

Практичні прийоми самовиховання:

• крок уперед

• оцінка прожитого дня

• самозобов*язання

• самохарактеристика

• взаємохарактеристика