33. Поняття про здібності структура здібностей

Здібності — це своєрідні властивості людини, її інтелекту, що виявляються в навчальній, трудовій, особливо науковій та іншій діяльності і є необхідною умовою її успіху.

Характеризуючи здібності людини, ми робимо висновки про них з погляду вимог, які висуває до людини навчальна, виробнича, наукова та будь-яка інша діяльність, оцінюємо її як активного діяча, творця матеріальних і духовних цінностей. Здібності людини спираються на наявні у неї знання, вміння та навички, на системи тимчасових нервових зв’язків, що є засадовими стосовно них, вони формуються й розвиваються у процесі набування людиною нових знань, умінь і навичок. Здібності залежать від знань, але здібності визначають швидкість та якість оволодіння цими знаннями. Щодо знань, умінь і навичок

здібності швидше виявляються не в їх наявності, а в динаміці оволодіння ними, тобто в тому, наскільки за однакових умов Людина швидко, глибоко, легко і міцно опановує знання та вміння. Тому можна зробити більш точне визначення здібностей.

Здібності — це індивідуально-психологічні особливості особистості,

які є умовою успішного здійснення певної діяльності й визначають

відмінності в оволодінні необхідними для неї знаннями, вміннями та

навичками.

Структура:

І загальні:

• Елементарні – здібності відчувати, сприймати, запам*ятовувати, мислити, мовленева здібність, уявляти, преживати;

• Складні – здібності до навчання, праці, гри, спілкування

ІІ спеціальні:

• Елементарні – музичний слух, критичність мислення, окомвр, словесно-логічна пам*ять, висока нюховачутливість

• Складні – математичні, конструктивно-технічні, музикальні, художні, організаторські

34. Види здібностей, їх характеристика.

Загальні:

• Елементарні – здібності відчувати, сприймати, запам*ятовувати, мислити, мовленева здібність, уявляти, преживати;

• Складні – здібності до навчання, праці, гри, спілкування

Спеціальні:

• Елементарні – музичний слух, критичність мислення, окомвр, словесно-логічна пам*ять, висока нюховачутливість

• Складні – математичні, конструктивно-технічні, музикальні, художні, організаторські

Здібності характеризуються:

- швидкістю

- глибиною

- легкістю

- міцністю

- процесом оволодіння знаннями

- процесом оволодіння вміннями

- процесом оволодіння навичками

35. Природа і сутність характеру.

Психічні властивості людини — це особливий прояв вищої нервової діяльності, підгрунтям якої є природжені особливості нервової системи, своєрідні сполучення яких (сила, врівноваженість, рухливість) виявляються в типах темпераменту. Але слід пам’ятати, що природжений тип нервової системи з перших днів життя перебуває під впливом суспільних умов життя, виховання, які накладають відбиток на їх функціонування. У процесі життя у людини утворюються динамічні стереотипи, тобто система нервових зв’язків у корі великих півкуль головного мозку, яка виникає під впливом різноманітних подразнень, що діють у певній послідовності та певній системі. Багаторазові повторення таких подразнень спричиняють утворення міцних нервових зв’язків, які потім виявляються дедалі легше та автоматичніше, без особливого нервового напруження. Утворення та перероблення динамічних стереотипів потребують значної, часом важкої роботи нервової системи. Динамічні стереотипи утворюють фундамент звичних дій, рис характеру, які, як уже зазначалося, здебільшого виявляються мимоволі.

Отже, характер особистості є складним синтезом типу нервової діяльності та життєвих вражень, умов життя, виховання. Жива істота, писав І. Павлов, з дня народження зазнає найрізноманітніших впливів навколишнього середовища, на які вона неминуче повинна відповідати певною діяльністю, що часто закріплюється на все життя і виявляється у певних рисах характеру. Отже, характер, вважав І. Павлов, “є сплав з рис типу та змін, зумовлених середовищем”.

У вченні про характер були спроби пов’язати характер людини з будовою тіла, з особливостями дії залоз внутрішньої секреції, проте ці спроби неспроможні були розкрити сутності характеру. Зазнали краху також і теорії, що розглядали характер як природжену психічну властивість. Люди народжуються з різними особливостями функціювання головного мозку, що зумовлюється типом нервової системи, але ці фізіологічні відмінності людей є лише передумовою для формування в процесі життя різних морально-психологічних якостей, зокрема і відмінностей у характері. Те, що в одній сім’ї за схожих умов виростають діти з різними рисами характеру, не може бути доказом природженості рис характеру. Адже однакових умов у вихованні дітей не буває. Багатогранність спілкування, обставин, в які потрапляють діти, їхніх переживань створює надзвичайно різноманітні умови життя та виховання дітей. Саме це, відбиваючись у мозку дитини, викликає найрізноманітніші індивідуальні способи реагування, які поступово стають у кожної дитини своїми, властивими лише їй звичними рисами характеру. Саме те, що морально-етичні норми життя і вимоги до дітей у процесі їх виховання (вказівки, санкції) здебільшого бувають типовими, найбільше зумовлює прояви типових рис характеру, спільних для багатьох людей.

36. Властивості характеру.

    Властивості характеру можна класифікувати за змістом та формою ставлення. У першому випадку це властивості, що виявляють ставлення індивіда до інших людей, до власної справи, до самого себе, у другому — інтелектуальні, вольові та емоційні властивості (мал. 45). При цьому, як і ставлення, одні з них будуть соціально схвалюваними — позитивними, а інші — засуджуваними — негативними.

З усієї сукупності відносин особистості до навколишнього реальності варто виділити характероутворюючі форми відносин є вирішальне, першорядне і загальне життєве значення тих об'єктів, до яких відноситься людина. Ці відносини одночасно виступають підставою класифікації найважливіших рис характеру. Характер людини виявляється в системі відносин:

1.У відношенні до інших людей (при цьому можна виділити такі риси характеру, як товариськість - замкнутість, правдивість - облудність, тактовність - брутальність і т.д.)

2.У відношенні до справи (відповідальність - несумлінність, працьовитість - лінощі і т.д.).

3.У відношенні до себе (скромність - самозакоханість, самокритичність -самовпевненість і т.д.)

4.У відношенні до власності (щедрість - жадібність, ощадливість -марнотратність. акуратність - неохайність і т.д.). Слід зазначити визначену умовність даної класифікації і тісний взаємозв'язок, взаємопроникнення зазначених аспектів відносин

37. Вольові властивості особистості

Вольових властивостей особистості

До вольовим властивостям особистості відносяться наступні: Цілеспрямованість (проявляється у вмінні ставити і досягати суспільно значимі цілі).

Рішучість (проявляється у швидкому та продуманому виборі мети, визначенні способів її досягнення).

Роздвоєність думок, почуттів-характерна особливість нерішучого людини. У нього не вистачає сил побороти суперечливі думки і почуття, направити їх в якесь певне русло.

Все це призводить до того, що людина втрачає час, а потім, коли все-таки опиняється перед необхідністю зробити вибір, хапається за першу-ліпшу, може бути, навіть за найгіршу ціль. Нерішучість проявляється і в тому, що людина, не продумавши, не зваживши, приймає поспішне рішення.

Наполегливість (проявляється у здатності тривалий час направляти і контролювати поведінку відповідно до наміченої мети).