Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpory_po_dengam.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

73. Валютне регулювання та контроль, їх сутність та інструменти.

Валютне регулювання — це діяльність держави та уповноважених нею органів щодо регламентації валютних відносин еко­номічних суб’єктів та їх діяльності на валютному ринку.Валютне регулювання буває: пряме- здійснюється законодавчо нормативними установленням прямих вимог, норм, правил, що визначають порядок проведення опре цій з валютними цінностями.- опосередковане – створюються такі умови на валютному ринку, які будуть стимулювати поведінку його суб’єктів у напрямі, адекватному досягненню цілей валютної політики.Валютний контроль – це сукупність заходів спрямованих на перевірку дотримання та збереження виконання законодавчо-нормативних вимог, норм , правил проведення валютних операцій. Інструменти бувають адміністративної та економічної дії. Адмініст-ні інструм-ти визначаються прямим, обов’язковим, обмежувальним чи заборонним впливом на діяльність суб’єктів валютного ринку.Валютні обмеження є досить потужним, ефективним і оперативним інструментом валютної політики. Запровадивши чи скасувавши те чи інше обмеження (у вигляді норми, заборони, правила тощо), держава має можливість негайно і досить відчутно вплинути на певний валютний потік у напрямі, що відповідає сучасній ситуації в економіці чи на грошовому ринку.Валютна блокада - це сукупність заходів, щодо обмеження валютного потенціалу певної країни. Економічні інст.-ти – сприяють досягненню цілей валютної політики.Курсова політика полягає в цілеспрямованому проведенні комплексу заходів з метою корекції курсу національної валюти. Якщо така корекція спрямована на зниження обмінного курсу, то курсова політика називається політикою девальвації. Девальвація національної валюти сприяє підвищенню конкурентоспроможності національного виробництва, посиленню торговельних позицій країни на світовому ринку та стимулюванню експорту. Якщо ціллю курсової політики визнається підвищення обмінного курсу, то вона називається політикою ревальвації. Ця політика стимулює розвиток імпорту, оскільки імпортери для своїх платежів за кордоном купуватимуть інвалюту за нижчим курсом. Облікова (дисконтна) політика центрального банку полягає в цілеспрямованому підвищенні чи зниженні облікової ставки та відповідній зміні ставки депозитного та позичкового процента. Якщо процентні ставки збільшуються, то зменшується маса національних грошей в обороті, знижується відплив вільних капіталів за кордон, зростає приплив іноземної валюти (вільних капіталів) з-за кордону. Все це сприяє зростанню курсу національної валюти, зміцненню її позицій на валютному ринку

Валютна інтервенція полягає в оперативному підтриманні валютного ринку в стані рівноваги шляхом збільшення чи зменшення купівлі чи продажу центральним банком іноземної валюти за національну. Щоб зупинити падіння курсу національної валюти і зростання курсу іноземної валюти, центральний банк повинен збільшити продаж іноземної валюти на ринку, піднявши цим її пропозицію до наявного попиту І навпаки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]