- •1. Кпу: поняття, предмет, завдання, система
- •2. Кримінально-правова політика
- •3. Наука
- •4. Кримінальне законодавство України та його система
- •5. Поняття Закон про кримінальну відповідальність, його ознаки та значення.
- •6. Структура кримінального закону та кку
- •7. Кримінально-правові норми та їх види
- •8. Диспозиція
- •9. Санкція
- •10. Тлумачення кримінального закону: види та прийоми
- •11. Територіальний принцип дії кримінального закону України.
- •12. Принцип громадянства в кримінальному праві України.
- •13. Космополітичний (універсальний) принцип.
- •14. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •15. Порядок прийняття та вступу кримінального закону в силу
- •17. Зворотна сила кримінального закону
- •18. Правові наслідки засудження за межами України
- •19. Статті 10. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину
- •20, 22. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочину.
- •23. Поняття складу злочину, його види.
- •24. Склад злочину та його елементи
- •25. Співвідношення поняття злочину та складу злочину
- •26. Квалифікація злочинів
- •27. Конкуренція норм в кримінальному праві України
- •28. Імплементація норм міжнародного права в кримінальне законодавство України
- •29. Елементи та ознаки складу злочину
- •30. Обов’язкові та факультативні ознаки складу злочину
- •31. Поняття та класифікація об'єктів злочину.
- •32, 33, 34. Загальний, родовий, безпосередній об’єкт складу злочину та його значення
- •35. Багатооб’єктні злочини
- •36. Поняття основного, додаткового, факультативного об’єктів злочину та їх співвідношення
- •37. Предмет злочину
- •38. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину.
- •39. Суспільно-небезпечне діянні
- •40. Непереборна сила, непереборний фізичний примус, психічний примус, та їх значення в Кримінальному праві України.
- •41. Злочинні наслідки та їх види
- •42. Причинний зв'язок
- •43. Факультативні ознаки об`єктивної сторони складу злочину
- •50. Суб'єкт злочину та його ознаки.
- •51. Осудність і неосудність в кримінальному праві України, критерії неосудності.
- •52. Фізіологічне та патологічне сп'яніння
- •53. Вік кримінальної відповідальності
- •54 Спеціальний суб'єкт злочину
- •55. Зменшена (обмежена) осудність
- •56.Суб'єктивна сторона складу злочину та її ознаки. 14
- •57.Форми вини та її види.
- •58.Умисел та його види.
- •59. Співвідношення прямого та непрямого умислу
- •61. Види умислу
- •62. Необережність та її види.
- •63. Змішана форма вини
- •64. Інтелектуальні і вольові ознаки умислу.
- •65. Злочинна самовпевненість та її відмінність від непрямого умислу.
- •66. Злочинна недбалість та її критерії.
- •67. Казус в кримінальному праві
- •68. Поняття та види помилок в кримінальному праві.
- •69. Юридична помилка та її види.
- •70. Фактична помилка та її види.
- •71. Кримінальна відповідальність в кримінальному праві України та її підстави.
- •72. Підстави кримінальної відповідальності
- •73. Поняття стадій вчинення злочину та їх види
- •74. Готування до злочину
- •75. Замах на злочин, його поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки
- •76. Попередня злочинна діяльність, її правове значення.
- •77. Закінчений злочин
- •78. Поняття виявлення умислу на вчинення злочину і його значення для попередження злочинів
- •79. Добровільна відмова від вчинення злочину та її відмінність від діяльного каяття.
- •80. Співучасть у злочині
- •81. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті
- •82. Види співучасників
- •83. Ексцес виконавця та його види
- •84. Особливості добровільної відмови співучасників від доведення злочину до кінця
- •85. Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •86.Форми співучасті.
- •87. Відповідальність за невдале підбурювання і пособництво
- •88. Підстави та межі кв при співучасті
- •89.Поняття і види причетності до злочину.
- •90. Приховування злочину та його види
- •91. Недонесення про злочин
- •92. Потурання злочину
37. Предмет злочину
Предмет злочину - будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких закон про кримінальну відповідальність пов'язує наявність у діях особи ознак конкретного складу злочину. До предмета злочину необхідно відносити тільки певні речі, а не будь-які інші цінності. Таке рішення обумовлене тим, що законодавець, описуючи той чи інший злочин, найчастіше вказує саме на конкретні речі, а точніше, їхні ознаки, властивості. Наприклад, відповідальність за ст. 265, яка передбачає склад незаконного поводження з радіоактивними матеріалами, може наставати лише в тому разі, коли предметом злочину є радіоактивні матеріали.
Оскільки ж предметом злочину може виступати лише певна річ, то предмет завжди є речовою (матеріальною) ознакою злочину. Крім того, предмет злочину - це така ознака складу злочину, яка названа безпосередньо в самому законі. У цьому разі він є обов'язковою ознакою складу злочину. Так, у ст. 214 зазначено, що предметом цього злочину можуть бути тільки дорогоцінні метали і дорогоцінного каміння. Предмет злочину як самостійна ознака злочину завжди існує поряд з об'єктом. Саме об'єкт і предмет у сукупності утворюють самостійний елемент складу злочину. Однак, якщо об'єкт злочину є обов'язковою ознакою складу злочину, то предмет - факультативною.
Предмет відрізняється від об'єкта ще й тим, що йому не завжди завдають шкоди. Якщо шкода, завдана об'єкту, завжди має соціальний характер, то предмету злочину внаслідок суспільне небезпечного посягання насамперед завдається фізичної шкоди, яка викликає певні негативні соціальні зміни в об'єкті. Шкода предмету як матеріальній речі завдається, коли злочин здійснюється шляхом його знищення, пошкодження чи змінення.
38. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину.
Об'єктивна сторона злочину - характеризує злочин з точки зору його зовнішнього прояву в об'єктивній дійсності.
Ознаки об 'єктивної сторони:
• суспільно небезпечне діяння;
• суспільно небезпечні наслідки;
• причинний зв'язок між діянням та наслідками:
• спосіб вчинення злочину;
• .місце вчинення злочину; » час вчинення злочину;
• обстановка вчинення злочину;
• знаряддя і засоби вчинення злочину.
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони є:
• суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність).
Діяння - це об'єктивна властивість будь-якого злочину. Вона має дві форми: дію і бездіяльність. В одних випадках законодавець пов'язує вчинення злочину із скоєнням активних протиправних дій (ст. ст. 116, 118, 121 КК) або з пасивною протиправною поведінкою (ст. ст. 135, 136, 139 КК).
Злочинне діяння може виражатися в активній чи пасивній формі:
- активна форма - вчинення дій - втеча з місця позбавлення волі або з-під варти; організація масових заворушень;
- пасивна форма - бездіяльність - неподання допомоги судну і особам, які зазнали лиха;
активна або пасивна форма - умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (задушення, отруєння, утопления, відмова годувати, залишення на холоді тощо).
Дія - докладання власних фізичних зусиль особи, використання іншої особи (малолітнього), сил природи, тварини, посадового становища (вбивство, крадіжка, шпигунство).
Бездіяльність - коли у певних випадках особа повинна діяти, але не робить цього (лікар не подає допомогу хворому; службова недбалість), при цьому має реальну можливість діяти
Інші (факультативні) ознаки об'єктивної сторони злочину - наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідками, спосіб, час, місце, обстановка, засоби, знаряддя.
Суспільно небезпечні наслідки - це зміни, що відбуваються у зовнішньому світі, в оточуючому середовищі, які були викликані вчиненням злочину і які є шкідливими для охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин, інтересів, благ.
Види наслідків злочину:
- матеріальна шкода (ст. ст. 185, і 86 КК);
- фізична шкода (ст. 115, 116, 121 КК);
- людські жертви (ст. 237,260, 274 КК);
- ідеологічна, політична шкода (ст, 109, 110, 111 КК);
- моральна шкода (спричинюється всіма злочинами, але розглядається лише в межах цивільного права).
