37. Предмет злочину

Предмет злочину - будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких закон про кримінальну відповідальність пов'язує наявність у діях особи ознак конкретного складу злочину. До предмета злочину необхідно відносити тільки певні речі, а не будь-які інші цінності. Таке рішення обумовлене тим, що законодавець, описуючи той чи інший злочин, найчастіше вказує саме на конкретні речі, а точніше, їхні ознаки, властивості. Наприклад, відповідальність за ст. 265, яка передбачає склад незаконного поводження з радіоактивними матеріалами, може наставати лише в тому разі, коли предметом злочину є радіоактивні матеріали.

Оскільки ж предметом злочину може виступати лише певна річ, то предмет завжди є речовою (матеріальною) ознакою злочину. Крім того, предмет злочину - це така ознака складу злочину, яка названа безпосередньо в самому законі. У цьому разі він є обов'язковою ознакою складу злочину. Так, у ст. 214 зазначено, що предметом цього злочину можуть бути тільки дорогоцінні метали і дорогоцінного каміння. Предмет злочину як самостійна ознака злочину завжди існує поряд з об'єктом. Саме об'єкт і предмет у сукупності утворюють самостійний елемент складу злочину. Однак, якщо об'єкт злочину є обов'язковою ознакою складу злочину, то предмет - факультативною.

Предмет відрізняється від об'єкта ще й тим, що йому не завжди завдають шкоди. Якщо шкода, завдана об'єкту, завжди має соціальний характер, то предмету злочину внаслідок суспільне небезпечного посягання насамперед завдається фізичної шкоди, яка викликає певні негативні соціальні зміни в об'єкті. Шкода предмету як матеріальній речі завдається, коли злочин здійснюється шляхом його знищення, пошкодження чи змінення.

38. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину.

Об'єктивна сторона злочину - характеризує злочин з точки зору його зовнішнього прояву в об'єктивній дійсності.

Ознаки об 'єктивної сторони:

• суспільно небезпечне діяння;

• суспільно небезпечні наслідки;

• причинний зв'язок між діянням та наслідками:

• спосіб вчинення злочину;

• .місце вчинення злочину; » час вчинення злочину;

• обстановка вчинення злочину;

• знаряддя і засоби вчинення злочину.

Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони є:

• суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність).

Діяння - це об'єктивна властивість будь-якого злочину. Вона має дві форми: дію і бездіяльність. В одних випадках законодавець пов'язує вчинення злочину із скоєнням активних протиправних дій (ст. ст. 116, 118, 121 КК) або з пасивною протиправною поведінкою (ст. ст. 135, 136, 139 КК).

Злочинне діяння може виражатися в активній чи пасивній формі:

- активна форма - вчинення дій - втеча з місця позбавлення волі або з-під варти; організація масових заворушень;

- пасивна форма - бездіяльність - неподання допомоги судну і особам, які зазнали лиха;

активна або пасивна форма - умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (задушення, отруєння, утопления, відмова годувати, залишення на холоді тощо).

Дія - докладання власних фізичних зусиль особи, використання іншої особи (малолітнього), сил природи, тварини, посадового становища (вбивство, крадіжка, шпигунство).

Бездіяльність - коли у певних випадках особа повинна діяти, але не робить цього (лікар не подає допомогу хворому; службова недбалість), при цьому має реальну можливість діяти

Інші (факультативні) ознаки об'єктивної сторони злочину - наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідками, спосіб, час, місце, обстановка, засоби, знаряддя.

Суспільно небезпечні наслідки - це зміни, що відбуваються у зовнішньому світі, в оточуючому середовищі, які були викликані вчиненням злочину і які є шкідливими для охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин, інтересів, благ.

Види наслідків злочину:

- матеріальна шкода (ст. ст. 185, і 86 КК);

- фізична шкода (ст. 115, 116, 121 КК);

- людські жертви (ст. 237,260, 274 КК);

- ідеологічна, політична шкода (ст, 109, 110, 111 КК);

- моральна шкода (спричинюється всіма злочинами, але розглядається лише в межах цивільного права).