66. Злочинна недбалість та її критерії.

Злочинна недбалість - це таке психічне ставлення особи до вчиненого, при якому вона не передбачала на­стання суспільне небезпечних наслідків своїх дій чи без­діяльності, хоча повинна була і могла їх передбачити.

При злочинній недбалості суб'єкт не усвідомлює суспі­льної небезпечності своєї поведінки і не передбачає її нас­лідків, тобто інтелектуальний момент вини відсутній.

Психічне ставлення особи до своєї поведінки при зло­чинній недбалості характеризується зневагою до своїх гро­мадських обов'язків, нехтуванням загальними правилами передбачливості, обережності, безпеки.

Вольовий момент недбалості характеризується тим, що суб'єкт, діючи тим чи іншим чином, не напружує своїх вольо­вих зусиль, не зосереджує своєї уваги на характері та особ­ливостях своїх дій і внаслідок цього не передбачає можливо­сті настання суспільне небезпечних наслідків цих дій.

Вина особи, яка діяла недбало, грунтується на тому, що вона могла і повинна була передбачити злочинні наслідки своїх дій. Докірливість такої поведінки саме в тому, що особа зобов'язана була і, головне, могла такі наслідки пе­редбачити. Могла - значить мала можливість, досить було лише виявити дещо більше уважності, обережності, перед­бачливості.

Особа повинна була і могла, але цього не зробила і в цьому її вина.

Отже, вина при злочинній недбалості грунтується на:

1) юридичному обов'язкові особи передбачити настан­ня суспільне небезпечних наслідків своїх дій, який в законі встановлено словами: «повинна була»;

2) можливості їх передбачити, що в законі позначено словами: «могла їх передбачити».

Повинність і можливість передбачити особою злочин­ні наслідки своїх дій (чи бездії) - це критерії недбалості, тобто мірки, за допомогою яких встановлюються і визна­чаються:

1) злочинна недбалість як останній і найменший вид вини;

2) межа, яка відокремлює вину від невинно заподіяної шкоди (казус).

«Повинна була» - юридичний обов'язок - називається об'єктивним критерієм, а «могла їх передбачити» - мож­ливість - суб'єктивним.

Об'єктивний критерій означає, що особа була зобов'яза­на передбачити настання суспільне небезпечних наслідків своїх дій.

Такий обов'язок на особу покладають:

1)закон;

2) службовий стан;

3) фах (професія) - лікар, вихователь, водій;

4) прийнятий особою на себе обов 'язок угодою, дору­ченням;

5) родинні стосунки (батьки зобов'язані оберігати і утримувати дітей);

6) правила суспільного співжиття;

7) утворені особою угоди, за якими вона зобов 'язалась відвернути чи не допустити настання певної шкоди: до­глянути дітей, зберегти майно тощо.

Об'єктивним цей критерій називають тому, що він рів­ний, однаковий для всіх і не залежить від особливостей суб'єкта.

Якщо буде встановлено, що певна особа не була зо­бов'язана передбачити настання наслідків, то вона не може бути визнана винною в їх настанні. Хто не повинен був, той і невинен.

Суб'єктивний критерій недбалості — це можливість особи передбачити настання суспільне небезпечних наслід­ків своїх дій. Для визначення того,- могла чи не могла пев­на особа передбачити в певних умовах і обставинах на­стання таких наслідків, враховують суспільні, фізичні, пси­хічні властивості та особливості саме цієї особи:

1) її вік;

2) освіту;

3) фах (професію);

4) стан здоров 'я (в момент вчинення дії чи бездіяльності);

5) фізичні чи психічні вади;

6) досвід роботи;

7) стать та інше.

Наприклад, медична сестра зробила хворому ін'єкцію кокаїну замість пеніциліну, внаслідок чого настала смерть. Враховуючи освіту, фах, досвід роботи, можна зробити безперечний висновок, що медсестра могла відрізнити ці ліки, якби проявила хоча б мінімум уваги до цього, а тому вона могла передбачити настання таких наслідків, тобто заподіяла смерть винного.

У деяких випадках злочинна недбалість виявляється в не­хтуванні дуже простих, для всіх зрозумілих вимог чи правил співжиття - бути більш обачним, запобігливим при певних обставинах. Наприклад, Я. під час будівництва власного га­ража кинув у бік дітей, які дражнили його з-за огорожі, вап­няний розчин. Розчин потрапив в око неповнолітньому К., і йому цим були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження¹.

За та­кими обставинами події видно, що Я. і повинен був передба­чити такі наслідки своїх дій, і міг такі наслідки передбачити, оскільки він безсумнівно за віком, фахом та життєвим досві­дом знав властивості вапна як їдкої речовини.

Злочинна недбалість є там і тоді, де і коли є сукупність обох критеріїв: об'єктивного і суб'єктивного, тобто коли особа повинна була і могла передбачити настання суспі­льне небезпечних наслідків своїх дій. Оскільки в законі ці критерії поєднані сполучником «і», то лише сукупність їх утворює вину - злочинну недбалість. Відсутність хоча б одного з них, означає, що шкода заподіяна невинно. На­приклад, у справі Р. було встановлено, що він, з'ясовуючи стосунки з колишньою дружиною К., вдарив її по правій руці тоді, коли вона пила вино з бокала. Від удару бокал розбився, і його уламками було травмовано обличчя потер­пілої, зокрема, було пошкоджене око, що потягло часткову втрату зору. Цим потерпілій були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які потягли розлад здоров'я із стійкою втра­тою працездатності. Президія Київського міського суду у своїй постанові вказала, що, наносячи удар по руці К., в якій був бокал з вином, винний не передбачав, що уламок розбитого бокала може потрапити потерпілій в око. Але він міг і повинен був передбачити такі наслідки і тому його дії необхідно розглядати як необережне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень внаслідок злочинної недбалості .

Якщо ж особа не повинна була чи не могла передбачити наслідків своїх дій, то вона діяла невинно.