56. Сутність та функції нормування праці.

Нормування працi — це вид дiяльностi з управлiння виробництвом, пов'язаний з визначенням необхiдних затрат працi i результатiв, контролем за мiрою працi.

Нормування працi — складова органiзацii працi i виробництва. Воно є важливою ланкою технологiчноi й органiзацiйноi пiдготовки виробництва, оперативного управлiння ним, невiд'eмною частиною менеджменту i соцiально-трудових вiдносин. Норми працi e основою системи планування роботи пiдприeмства та його пiдроздiлiв, органiзацii оплати працi персоналу, облiку затрат на продукцiю, управлiння соцiально-трудовими вiдносинами тощо. Органiзовуючи працю, слiд визначити, яка ii кiлькiсть потрiбна для виконання кожноi конкретноi роботи i якою маe бути ii якiсть. Норми працi e основою для визначення пропорцiй розвитку галузей економiки, складання балансу використання трудових ресурсiв, визначення виробничих потужностей. Норми працi на пiдприeмствi можуть використовуватися для визначення трудомiсткостi окремих видiв продукцii i вiдповiдних затрат працi для виконання виробничоi програми. Отже, нормування працi e засобом визначення як мiри працi для виконання тiєї чи iншоi конкретноi роботи, так i мiри винагороди за працю залежно вiд її кiлькостi та якостi. В умовах розвитку ринкових вiдносин, поглиблення економiчної самостiйностi пiдприємств нормування працi набуває великого значення як засiб скорочення затрат живої працi, зниження собiвартостi продукцiї, пiдвищення продуктивностi працi тощо.

Нормування праці в нових умовах господарювання поступово пе-ретворюється з суто розрахункового, технічного процесу у комплек-сне соціальноекономічне завдання, що охоплює вирішення питань задоволеності працею, розвитку працівників, перспектив їх подальшої трудової діяльності. При цьому нормування праці має виконува-ти такі основні функції:

— сприяти визначенню необхідної чисельності працівників підприємства;

— служити основою планування і прогнозування при розрахунку основних техніко-економічних показників підприємства (виробничої програми, чисельності працівників, фонду заробітної плати, собівартості продукції як на рівні підприємства так і на рівні його виробничих підрозділів і т.п.);

— виступати засобом обліку індивідуальної та колективної праці, оцінки стимулювання діяльності працівників і колективів. На основі нормування праці здійснюється заохочення діяльності окремих бригад, цехів, виробничих ділянок шляхом співставлення фактичних затрат праці з нормативними;

— служити основою раціональної організації виробництва та праці. Застосування науково обґрунтованих нормативів затрат праці дозволяє якісно оцінити варіанти організації виробництва та вибрати найбільш оптимальні;

— забезпечувати нормальну інтенсивність праці відповідно до прийнятих критеріїв;

— гарантувати дотримання інтересів працівника стосовно забезпечення змістовності його робіт, які доводяться йому згідно нормативного завдання;

— сприяти забезпеченню перспектив професійно-кваліфікаційного росту працівника;

— виконувати виховні функції.

Отже, нормування праці є важливою ланкою як технологічної та організаційної підготовки виробництва, так і оперативного управління ним. Будь-які суттєві зміни в технології і організації праці і виробництва повинні супроводжуватися зміною норм праці.

Норми праці виконують низку важливих функцій Передусім нормування враховує неохідні затрати часу на ту чи ін. операцію труд. Процесу в певних організац-техн-их умовах, установлює міру праці у вигляді норм, які дозволяють визначити ступінь участі кожного робітника у створенні кінцевого продукту.