79. Форми оплати праці: сутність та доцільність застосування.

Є 2 основні форми з/п: відрядна й почасова. Вони базуються на визначеній ринком праці ціні робочої сили й установленої законодавством тривалості робочого часу і враховують результат праці та необхідний для неї робочий час. Кожна з них відповідає певній мірі к-сті праці: відрядна – к-сті виробленої продукції, почасова –к-сті відпрац. часу. При відрядній формі оплата праці проводиться за нормами і розцінками, встановленими, виходячи з розряду виконуваних робіт. Присвоєний працівникові кваліфікаційний (тарифний) розряд є підставою для надання йому можливості виконувати роботу відповідної складності. Основними умовами застосування відрядної оплати праці є наявність кількісних показників роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника і піддаються точному обліку, а також необхідність стимулювання зростання випycкy продукції та існування реальних можливостей підвищення виробітку на конкретному робочому місці. Викор-ня відрядної і почасової оплати праці має відповідати вимогам: найповніше враховувати результати праці, створювати передумови для постійного зростання ефект-ті та якості праці; сприяти зростанню зацікавленості працівників у підвищенні продуктивності праці та якості продукції.. Почасова оплата праці робітників здійснюєтся за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або місячними окладами Почасова оплата праці керівників, спеціалістів і службовців проводиться, як правило, за місячними посадови окладами (ставками). При простій почасовій оплаті заробі працівника (Dnn) розраховується множенням годинної тарифної ставки відповідного розряду (s) на кільків відпрацьованих годин (t). Dпп = st Через недостатній вплив на кількість і якість .праці почасового робітника цю систему застосовують досить рідко. Основними умовами застос-ня тієї чи ін. форми з/п є рівень технічної озброєності вир-ва, характер організації вир-ва і праці, ступінь викор-ня виробничих потужностей тощо. Є також кілька специфічних умов застос-ня відрядної та почасової форм оплати праці. Наприклад, для відрядної необхідна наявність прямопропорц-ї залежності між затратами живої праці й одержаними результатами.

79. Системи почасової оплати праці: класифікація та сутність.

На підприємствах, окрім відрядної оплати, застосовується почасова оплата, тобто оплата за працю певної тривалості (годину, день, місяць). Зауважимо, що на сучасних підприємствах праця робітників з почасовою оплатою має нормуватися й оцінюватися на основі показників, які враховують результати їхньої праці.

У почасовій формі оплати праці за міру праці береться к-сть відпрацьованого часу. Почасова форма оплати праці застосовується: -за умови, коли у робітника відсутня реальна можливість для збільшення випуску продукції; -якщо результати праці робітника не можуть бути виміряні і к-сно виражені; -коли перевиконання норм може досягатися через порушення технологічних режимів і відповідно погіршення якості робіт і продукції. Є 2 форми почасової оплати праці - проста почасова та почасово-преміальна. При простій почасовій оплаті з/п визначається виходячи з к-сті відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. За простої почасової системи розмір заробітку визначається залежно від тарифної ставки робітника і кількості відпрацьованого ним часу. За способом нарахування заробітної плати почасова оплата буває годинна, денна, місячна. При почасово-преміальній за якою оплачується праця як основних, так і допоміжних робітників. Згідно з цією системою заробіток робітникові нараховується не тільки за відпрацьований час, а й за досягнення певних кількісних і якісних показників. Кількісними показниками можуть бути відпрацьований час, виконання планових і нормованих завдань, а якісними — здавання продукції з першого подання, підвищення сортності продукції, економія сировини, матеріалів, пального, інструментів, дотримання технологічних режимів тощо. Різновидом почасово-преміальної є система оплати праці за посадовими окладами, що застосовується на підприємствах усіх галузей економіки. За Цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер (комірники, вагарі, прибиральники та ін.).