- •Семінарське заняття № 1 Філософія Стародавнього Сходу
- •Контрольні тести до теми:
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю:
- •Семінарське заняття № 14 Діалектика як загальна концепція розвитку.
- •Семінарське заняття № 15 Філософська концепція істини.
- •Семінарське заняття № 16 Наукове пізнання.
- •Визначення основних понять і категорій теми:
- •Семінарське заняття № 17 Особистість у вимірах філософського аналізу.
- •Питання для самоконтролю:
- •Контрольні тести до теми:
- •Завдання для індивідуальної роботи студента дома:
- •Визначення основних понять і категорій теми:
- •Питання для самоконтролю:
- •Контрольні тести до теми:
- •Перелік питань для підсумкового контролю
- •Перелік навчально-методичної літератури
- •Вандишев в.М. Філософія. Екскурс в історію вчень і понять: Навчальний посібник. к., 2005.
- •Горський в.С. Історія української філософії: Курс лекцій. к., 2001.
- •История философии. Учебник для высшей школы / Под общ. Ред. Н.И. Горлача, в.Г. Кременя, в.К. Рыбалко. Харьков, 2002.
- •Щерба с.П., Тофтул м.Г. Філософія: короткий виклад: Навчальний посібник. к., 2003. с. 47 - 49.
Завдання для індивідуальної роботи студента дома:
Підготувати реферат за темами:
1. Суспільство як система та життєдіяльність суспільства: методологічні підходи.
2. Різноманітність та єдність історичного процесу в контексті глобальних проблем сучасної цивілізації.
3. Соціальний прогрес: цивілізації та формації. Теорії локальних цивілізацій.
4. Філософія історії: проблеми періодизації. Поняття постіндустріального суспільства.
5. Етносоціальна культура як чинник гармонізації національних і міжнаціональних відносин.
Визначення основних понять і категорій теми:
Громадянське суспільство — суспільство, в якому існує і постійно розширюється сфера вільного волевиявлення, яке сприяє розкриттю внутрішнього потенціалу людей і досягається через систему інституцій і відносин, покликаних забезпечити умови для самореалізації окремих індивідів та їхніх об'єднань.
Етатизм (франц. — держава) — активне втручання держави в економічну, політичну, духовну та інші сфери суспільства.
Закон — об'єктивний, істотний, необхідний, сталий зв'язок або відношення між явищами.
Історичного коловороту теорія — історичні концепції О. Шпенглера, А. Тойнбі та ін., згідно з якими існують окремі ізольовані культури (єгипетська, вавилонська, китайська, індійська, греко-римська, західноєвропейська, російська та ін.), що розвиваються по циклу — дитинство, юність, зрілість, старість і занепад.
Нація (лат. — народ) —духовно-соціальний різновид стійкої людської спільност і, що склалась історично на певній території і характеризується глибоким внутрішнім відчуттям, самоусвідомленням власної належності до певної етнічної групи та спільністю мови, культури, побуту й звичаїв, історичних переживань, психічного складу, антропологічних особливостей, економічних інтересів утворенні матеріальних цінностей, території («життєвого простору»).
Прогрес — зміни явищ у природі чи суспільстві від нижчого до вищого, від простого до складного.
Соціальна група — обмежена в розмірах спільність людей, виокремлених із соціального цілого на основі специфіки діяльності, соціальної належності, спільності відносин, цінностей, норм поведінки, що склались у межах історично визначеного суспільства.
Соціальна роль — сукупність дій, які мусить виконувати особа, маючи певний статусу соціальній системі.
Соціальна спільнота — реально існуюча сукупність індивідів, що емпірично фіксується, відрізняється відносною цілісністю і є самостійним суб'єктом соціальної дії.
Страта — реальна, емпірично фіксована спільнота, що об'єднує людей на певних загальних позиціях або на основі спільної справи, яка зумовлює конституювання даної спільноти в соціальній структурі суспільства і проти ставлення іншим соціальним спільнотам.
Структура — закономірний зв'язок, усталене відношення між елемен тами системи (наприклад, відношення між словами в реченні).
Цивілізація (лат.— громадянський)— в широкому розумінні — те ж, що й культура; у вужчому — певний рівень розвитку культури, який передбачає наявність державності, письма, техніки тощо. Представники «філософії життя» (Шпенглер) Ц. тлумачили як раціональні здобутки культури (бюрократію, науку, техніку), що легко передаються від народу до народу і є свідченням занепаду культури.
