Питання для самоконтролю:

1. Що таке суспільство? Його основні концепції.

2. Яке місце посідає діяльність у житті суспільства?

3. Що таке продуктивні сили?

4. Що собою являє спосіб виробництва матеріальних благ?

5. Поясніть відмінність інтересів від потреб.

6. Як співвідносяться стихійне та свідоме у історії ?

7. Що виступає рушійними силами історії ?

8. Що становить основні компоненти формації?

9. У чому ви бачите вади формаційного підходу?

10. Що є критерієм історичного прогресу ?

11 У чому сутність «громадянського суспільства»? Визнач­те його основні якісні характеристики та інститути.

Контрольні тести до теми:

1. Що виступає основним соціальним мотивом розвитку продуктивних сил суспільства:

А) прагнення змінити природу;

Б) розвиток науки, постійне розширення знань;

В) характер виробничих сил;

Г) економічні інтереси, що виапливають з певного став­лення до власності?

2. Яке твердження є вірним:

А) спосіб виробництва відбувається на основі взаємодії людини і виробництва;

Б) спосіб виробництва розвивається на основі розвитку техніки;

В) спосіб виробництва розвивається на основі розвитку продуктивних сил та виробничих відносин;

Г) спосіб виробництва розвивається на основі пануючих виробничих відносин?

3. Суспільство покликане забезпечувати задоволення таких найперших потреб:

А) збереження та відтворення життя членів суспільства;

Б) збереження стабільності форм організації суспільного життя;

В) культивування у людей відданості певній державній ідеології;

Г) прищеплення членам суспільства духовних норм та запитів.

4. Поняття соціуму постає:

А) тотожним поняттю суспільства;

Б) самостійним особливим поняттям, що фіксує якісну особливість процесів суспільного життя;

В) поняття, що включає у свій зміст єдність історичної сукупності суспільств.

5. Виділіть варіант відповіді, який є зайвим у наведеному переліку. Між суспільством та природою:

А) відбувається постійний обмін речовиною, енергією та інформацією;

Б) існує одвічний невирішуваний конфлікт;

В) існує узгодженість та гармонія;

Г) існує зв'язок за принципом наслідування;

Д) існує єдність та відмінність.

Перелік питань для підсумкового контролю

1. Поняття світогляду, його структура і функції. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий.

2. Предмет філософії та його структура. Специфіка філософського знання.

3. Основні функції філософії та її соціальна роль.

4. Давньоіндійська філософія, її особливості та специфіка.

5. Даосизм та конфуціанство – провідні течії давньокитайської філософії.

6. Антична філософія. Загальна характеристика.

7. Іонійська філософія (Фалес, Анаксімен, Анаксімандр, Геракліт Ефеський).

8. Італійська філософія (елеати, піфагорійці, Емпедокл)

9. Філософія атомізму (Левкіпп, Демокріт).

10. Софісти та софістика.

11. Поворот до проблеми людини в філософії Сократа.

12. Ідеалізм Платона. Вчення про ідеї та душу.

13. Філософія Аристотеля.

14. Елліністичні філософські школи (кініки, скептики, епікурейці, стоїки, неоплатоніки).

15. Філософія Середньовіччя. Періодизація. Проблематика та ідеї.

16. Вчення Августина Блаженного.

17. Фома Аквінський  систематизатор схоластики. Розум та віра.

18. Характерні риси філософії епохи Відродження. Філософія М. Кузанського.

19. (М.Коперник, М.Кузанський , Д.Бруно. Г.Галілей).

20. Зародження наукової картини світу в епоху Відродження (М. Копернік, Д. Бруно, Г. Галілей).

21. Соціальні теорії Н. Макіавеллі, Т. Мора, Т. Кампанелли.

22. Філософія Нового часу, головні характеристики та звязок з наукою.

23. Ф. Бекон – основоположник філософії Нового часу.

24. Раціоналізм Р. Декарта. Проблема методу.

25. Французький матеріалізм ХVІІІ ст. ( Гольбах, Гельвецій, Ламетрі).

26. Французьке Просвітництво ( Ш.Монтескє, Ж.-Ж.Руссо, Вольтер).

27. Німецька класична філософія (І.Кант, І.-Г.Фіхте, Г.-В.-Ф.Гегель, Л.Феєрбах).

28. Виникнення і сутність марксистської філософії.

29. Особливості сучасної філософії.

30. Екзистенціальна філософія та її різновиди (А.Камю, Ж.-П.Сартр, К.Ясперс, М.Хайдеггер).

31. “Філософія життя” Ф.Ніцше. Переоцінка всіх цінностей. Поняття “надлюдини”.

32. Філософія психоаналізу З. Фрейда.

33. Українська філософія. Загальна характеристика.

34. Г. Сковорода  засновник української класичної філософії.

35. Філософські погляди кирило - мефодіївців (М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шевченко).

36. «Філософія серця» П. Юркевича.

37. Соціальна філософія на зламі ХІХ - ХХ ст.: О.Потебня, М.Драгоманов, М.Грушевський, В.Винниченко.

38. Філософія української діаспори (В.Липинський, Д.Донцов, Д.Чижевський).

39. Російська філософія ХІХ - ХХ ст.

40. Єдність та розмаїття буття. Структура буття: види, рівні, форми.

41. Філософське поняття матерії. Рівні існування матерії та її структура. Атрибути матерії.

42. Рух як спосіб існування матерії. Форми руху матерії та принципи їхньої класифікації.

43. Простір і час як форми існування матерії. Субстанціональна та реляційна теорії простору та часу.

44. Поняття діалектики, її історичні форми та види (обєктивна та субєктивна). Структура діалектики (принципи, закони, категорії).

45. Альтернативи діалектики (метафізика, софістика, еклектика, догматизм, релятивізм).

46. Закони діалектики та їхнє методологічне значення.

44. Категорії діалектики: одиничне, особливе, загальне; сутність і явище; причина і наслідок; необхідність і випадковість.

47. Категорії діалектики: зміст і форма; ціле й частина; можливість і дійсність.

48. Поняття свідомості та її структура. Співвідношення свідомого й несвідомого. Самосвідомість.

49. Природні передумови свідомості. Відображення та його форми.

50. Соціальна сутність свідомості. Суспільно - історичні основи виникнення свідомості. Свідомість та мова.

51. Суспільна свідомість її структура та форми. Діалектичний взаємозвязок суспільної та індивідуальної свідомості.

52. Теорія пізнання: головні концепції (емпіризм, раціоналізм, ірраціоналізм). Пізнаваність світу та критика агностицизму.

53. Головні етапи процесу пізнання. Єдність чуттєвого, раціонального та інтуїтивного у пізнанні.

54. Проблема істини в філософії та науці. Істина та заблудження. Характеристики істини та її критерії.

55. Специфіка, рівні, форми і методи наукового пізнання. Критерії науковості.

54. Поняття природи та суспільства. Проблема їх взаємозв’язку.

56. Поняття суспільного виробництва. Матеріальне й духовне виробництво. Спосіб виробництва та його структура.

57. Поняття формації і цивілізації. Формаційний й цивілізаційний аналіз суспільства.

58. Прогрес і регрес в суспільному житті. Види прогресу та його критерії. Співвідношення науково - технічного, соціального та духовного прогресу.

59. Найважливіші характеристики складових географічної оболонки. Антропосфера, соціосфера, біотехносфера.

60. Людина як проблема філософії. Різні трактування сутності і природи людини. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність».

61. Антропосоціогенез, сучасний стан проблеми.

62. Сенс життя людини. Проблема людського щастя.

63. Особистість, її головні ознаки та взаємозв’язок з суспільством. Співвідношення необхідності, свободи та відповідальності в діяльності особистості.

64. Соціальні ролі особистості. Роль особистості в історії.

65. Практичний спосіб людського буття у природному та соціальному світах. Діяльність та її види. Діалектика опредмечування та розпредмечування.

66. Поняття культури. Матеріальне і духовне, національне та загальнолюдське в культурі.

67. Культура й цивілізація. Сучасна цивілізація, її особливості та суперечності.

68. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.