Семінарське заняття № 14 Діалектика як загальна концепція розвитку.

(2 години)

ПЛАН:

1. Поняття діалектики, її історичні форми та види.

2. Принципи та закони діалектики.

3. Категорії діалектики як метод пізнання:

а) одиничне та загальне.

б) причина та наслідок.

в) необхідність та випадковість.

г) зміст та форма.

д) сутність та явище.

е) можливість та дійсність.

є) частина й ціле.

ж) елемент і система.

Питання для обговорення:

1. Розкрийте філософське поняття закону. Наведіть прикла­ди різних видів законів.

2. Назвіть основні принципи діалектики. Наведіть прикла­ди їх прояву у різних сферах буття.

3. У чому полягає принципова відмінність діалектичного заперечення від метафізичного?

4. Як Ви розумієте твердження Гегеля про те, що «діалекти­ка є осягнення протиріч у їх єдності»?

5. Суб'єктивна діалектика є відображенням об'єктивної, чи можна в такому разі вважати, що зміст першої повністю збігається зі змістом другої? Обгрунтуйте свою відповідь.

6. Що є провідним у діалектичній взаємодії форми та змісту?

7. Як ви розумієте засади про те, що «сутність являється, а явище суттєве»? Наведіть приклади.

8. Чи може одне і те саме явище бути одночасно і причи­ною, і наслідком? Чи можуть причина і наслідок мінятись місцями? Наведіть приклади.

Завдання для індивідуальної роботи студента дома:

- Підготувати реферат:

* Діалектика як теорія розвитку.

* Софістика та еклектика - альтернативи діалектики як логіки.

* Догматизм та релятивізм - альтернативи діалектики як теорії пізнання.

* Категорії діалектики як універсальні форми мислення.

* Світоглядне та методологічне значення законів діалектики.

Визначення основних понять і категорій теми:

Діалектика (грец. — мистецтво вести бесіду) — один з мето дів філософії, згідно з яким будь-яке явище перебуває в зміні, розвитку, и основі якого взаємодія (боротьба) протилежностей (Геракліт, Гегель, Маркс). Основні ідеї діалектики за Гегелем: перехід кількісних змін в якісні, взаємопроник нення протилежностей і заперечення заперечення.

Еклектика — (грец.— той, що вибирає) — поєднання в одному вченні несумісних, часто суперечливих елементів. Е. свідчить про кризу в духовному розвитку, відсутність довершеної системи, яка б подолала ці суперечності.

Закон — об'єктивний, істотний, необхідний, сталий зв'язок або відно­шення між явищами.

Заперечення — протиставлення твердженню (тезі) протилежного за змістом твердження (антитези). Наприклад, теза «Ця подія — випадкова»; антитеза «Ця подія — не випадкова».

Заперечення заперечення — один із основних принципів діалектики Гегеля, який полягає в тому, що друге заперечення (синтез) знімає проти­лежності тези і антитези. (Ця подія і випадкова, і не випадкова.)

Зміст — категорія філософії; те, що підлягає «формуванню» — елемен­ти (складові) певної системи (форми). В процесі пізнання відбувається фор­малізація змісту (переведення його в графіки, формули).

Метафізика (грец.— після, через і—- природа) — умоглядне вчення про найзагальніші види буття — світ, Бога й душу.

Суперечність — порушення закону несуперечності, згідно з яким два судження, що суперечать одне одному, не можуть бути одночасно істинними. У філософії Гегеля (діалектиці) суперечність розглядається як відношення між проти­лежностями і як джерело руху, розвитку.

Форма — зовнішній вияв предмета, певного змісту, внутрішня структу­ра, певний порядок предмета або перебігу процесу.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке розвиток?

2. Охарактеризуйте основні принципи діалектики.

3. Обґрунтуйте корінні відмінності між діалектикою та метафізикою.

4. Охарактеризуйте такі альтернативи діалектики, як софістика, еклектика, догматизм і релятивізм.

5. Який закон є “ядром” діалектики і чому ?

6. Який закон розкриває механізм розвитку ?

7. В чому полягає спіралевидний механізм розвитку?

8. Що таке “стрибок” у розвитку?

9. В чому відмінність між побутовим та філософським розумінням категорії “необхідність”?

10. Розкрийте сутність альтернативних концепцій діалектики.

Контрольні тести до теми:

1. Хто перший з античних філософів почав вживати по­няття „діалектика":

А) Аристотель;

Б) Геракліт;

В) Демокрит;

Г) Платон;

Д) Сократ.

2. Фейєрбах, як відзначають дослідники, серйозно відно­сився до гегелівської діалектики, тому тільки він «по-справжньому» переборов стару філософію. Що було ним зробле­но у філософії? Він, використовуючи свій талант і бачення світу:

А) розвив гегелівську діалектику;

Б) використовував деякі її елементи;

В) відкинув її як теологічну побудову;

Г) обґрунтував новий напрям у діалектиці.

3. Механічне об'єднання в єдине ціле різних, найчастіше протилежних точок зору, філософських поглядів, політичних оці­нок прийнято називати:

А) монізмом;

Б) діалектикою;

В) дуалізмом;

Г) еклектикою;

Д) плюралізмом.

4. Спосіб мислення, при якому те або інше вчення сприй­мається як вічна істина:

А) догматизм,

Б) діалектика,

В) еклектика,

Г) софістика.

5. Геракліт у свій час дорікав Гомеру за те, що той поми­лявся, коли молив, щоб боротьба зникла з лику Землі, бо, якби молитва сповнилася, все загинуло б. Який підхід до світу розви­вав Геракліт:

А) еклектику;

Б) софістику;

В) метафізику;

Г) діалектику.