Питання для самоконтролю:

1. Які основні причини формування і функціонування сучасної релігійної філософії?

2. Назвіть основні концепції філософської антропології та розкрийте їхню сутність.

3. У чому сутність еволюції релігійної філософії ХХ ст..?

4. Що таке принцип верифікації?

5. Визначте періоди становлення неопозитивізму.

6. Назвіть основні філософські засади позитивізму.

7. Визначте суть першого та другого позитивізму.

8. Охарактеризуйте основні напрями і особливості неопозитиві­зму, зокрема постпозитивізму.

9. У чому полягає суть філософської антропології та її двох ос­новних гілок?

10. Що таке герменевтика, її ціль і методи?

11. У зв'язку з чим виник структуралізм, суть його методу?

12. У чому полягає розуміння буття в неотомізмі.

13. Покажіть співвідношення між розумом і вірою в неото­мізмі.

14. Що протиставляє раціональному пізнанню ірраціоналізм, у чому його хиби і обмеженість?

Контрольні тести до теми:

1. Представники філософської антропології закликали:

А) вивчати людину всебічно, засобами різних наук;

Б) вивчати людину в контексті світового еволюційного процесу;

В) розглядати людське буття через його внутрішнє переживання;

Г) розглядати людину як результат соціально-культурного процесу.

2. Визначіть, які із наведених нижче термінів використовуються в культурології структуралізму та постструктуралізму:

А) медіація; Г) деконструкція:

Б) морфологія; Д) архетип.

В) сублімація;

3. Визначіть, які із наведених нижче термінів використовуються для позначення теорій, що надають розвитку техніки та технології вирішальну роль в поступі суспільства:

А) технофобія; Г) технізація;

Б) технологічна революція; Д) технократія.

В) інформатизація;

4. До напрямів сцієнтистської філософії XX ст. належать:

А) неопозитивізм;

Б) аналітична філософія;

В) антропологія;

Г) неотомізм;

Д) неокантіанство.

5. Філософія антропологічного спрямування:

а) перш за все та переважно намагалась вписати людину у світовий еволюційний процес;

б) вважала вивчення людини найпершим та найважливішим завданням філософії.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна: 52  С. (143 – 173), 54  С. (143 – 162), 59  С. (126 -161).

Додаткова: 11  С. (421 – 449), 12  С. (108 – 130), 25  С. (719 – 746), 60  С. (140 – 158), 59  С. (167 – 216), 75  С. (50 – 72), 87  С. (111 – 135).

Семінарське заняття № 13

Свідомість як філософська проблема.

(2 години)

ПЛАН:

1. Поняття та структура свідомості. Розвиток уявлень щодо свідомості в історії філософії.

2. Природні передумови виникнення свідомості. Відображення і його форми. Свідоме, підсвідоме та несвідоме.

3. Свідомість як суспільно - історичний феномен. Свідомість та мова.

4. Суспільна свідомість: її структура та форми.

Питання для обговорення:

1. У чому полягає помилковість поглядів гілозоїстів, вуль­гарних матеріалістів на природу та сутність свідомості? Обгрунтуйте свою відповідь.

2. Що означає положения про те, що свідомість не тільки відображає світ, а й створює його?

3. Як можна обгрунтувати суспільно-історичну сутність свідомості?

4. Якими якісними ознаками відрізняється психіка людини від психіки тварин?

6. Яку роль в житті людини відіграє несвідоме?

7. У чому проявляється «вторинність» свідомості, її за­лежність від матерії?

8. Чи можливо зрозуміти природу людської свідомості, якщо вивчати тільки мозок?

9. Як ви розумієте співвідношення відображення і свідо­мості?

Завдання для індивідуальної роботи студента дома:

- Підготувати доповідь:

* Проблема «діалогу» людини і комп'ютерних систем.

• Підготувати реферат:

1. Еволюція філософських уявлень про свідомість, її поход­ження та сутність.

2. Інформаційна взаємодія як генетична передумова свідо­мості.

3. Свідомість як необхідна умова відновлення культури.

4. Предметність та рефлексивність свідомості.

5. Свідомість як предмет релігії, науки і філософії.

2. Поняття відображення, його рівні і вияви.

3. Гегель про виникнення і сутність свідомості.

4. Марксистська концепція виникнення і сутності свідомості.

5. Фрейдизм і неофрейдизм про свідоме і несвідоме і їх співвідношен­ня.

6. Роль природного середовища у формуванні свідомості.

7. Роль соціального середовища у формуванні свідомості і її дорм.

8. Проблема черговості виникнення і субординації форм свідомості.

9. Етноісторичний фактор у формуванні свідомості.

10. Політична свідомість і економіка.

Визначення основних понять і категорій теми:

Ідеальне — протилежне матеріальному. До сфери ідеального відносять­ся поняття, цінності, ідеї. Бог. Матеріальні речі характеризуються речовин­ністю, просторовістю, часовістю, причинністю; ідеальне позбавлене цих рис. Відношення між ідеальними предметами засноване на логічності.

Мова — спеціалізована, інформаційно-знакова діяльність із вираженя думки, мислення, свідомості.

Рефлексія (лат. — вигин, відображення) — акт пізнання, пред метом якого є пізнавальна діяльність свідомості, «Я». Пізнання можна дослі­джувати через результати — зміну наукових ідей, теорій — об'єктивний ме­тод, або через аналіз суб'єктивної діяльності пізнання — рефлексія. В цьому розумінні використовується Декартом, Локком, Гуссерлем.

Самосвідомість — здатність людини поглянути на себе збоку, тобто ди-станціюватися від себе, побачити себе очима інших.

Свідомість — відображення дійсності у формах, пов'язаних (прямо чи опосередковано) з практичною діяльністю. Можлива лише як суспільне яви­ще, існує на основі мови. Феноменологія розглядає С. як потік актів (сприй­мання, пригадування, міркування та ін.), спрямовані на певні предмети (інтенціональність) і певним чином організовані часовим потоком свідомості.

Свідомість людини — нова якість психічної діяльності, за якої дійсність відображається у формах культури, тобто в штучних, неприродних формах, витворених людством у процесі історичного розвитку, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до світу.

Питання для самоконтролю:

1. Чи володіють тварини свідомістю? Якщо ні, то чому?

2. Чим відрізняється відображення на рівні людини від відображення інших живих систем?

3. Чи могла виникнути свідомість, минаючи вищих тварин?

4. Чому еволюцією тваринного світу не можна пояснити свідомість, а тільки передсвідомість?

5. Чи достатньо поняття "праця", щоб пояснити виникнення свідо­мості і її форм?

6. Що більше вплинуло на виникнення свідомості, природа чи сусп­ільство? Поясніть свою відповідь.

7. Що більше вплинуло на виникнення і формування форм свідомості: конкуренція між первісними ордами, чи внутрішнє життя орд?

8. Що ви можете сказати про черговість виникнення форм свідомості?

9. "Свідомість" і "мислення": синоніми, чи різні поняття? Поясніть, у чому їх спільність і чим вони відрізняються?

10. Чи може кібернетична машина повністю замінити роботу людсь­кого мозку?

Контрольні тести до теми:

1. Виберіть варіанти правильної відповіді на питання. Особливий, небіологічний тип людської поведінки проявляється:

А) в тому, що людина не діє за схемою "стимул - реакція";

Б) в тому, що людина опосередковує свої взаємини із світом системою штучно створених засобів та інструментів;

В) в тому, що людина має розвинену та спеціалізовану нервову систему;

Г) в тому, що людина діє цілеспрямовано;

Д) в тому, що людина не стільки пристосовується до середовища, скільки перетворює його.

3. Предметність, як одна із провідних властивостей людської свідомості, це:

А) здатність людини використовувати різні предмети у своїй діяльності;

Б) людське бажання діяти одними предметами природи на інші;

В) здатність людини створювати нові предмети;

Г) здатність людини бачити в речах виявлені досвідом перетворювальної діяльності межі, функції та відношення.

4. Виберіть виважену оцінку значення людської самосвідомості, обґрунтуйте її:

А) тільки за допомогою самосвідомості людині відкриті та доступні дії її

свідомості;

Б) за допомогою самосвідомості людина здатна відрізняти себе від інших людей;

В) самосвідомість сприяє виробленню людської самоповаги.

5. Концепція пояснення свідомості проявами єдиного інформаційного поля Всесвіту:

А) бере до уваги лише механізми людської нейрофізіології;

Б) є лише реакцією на сучасне розгортання інформаційного буму;

В) відповідає сучасним знанням про Всесвіт, інформацію, її властивості та роль у

процесах дійсності;

Г) не відповідає сучасним даним про механізми діяльності людського мозку.