- •Міністерство охорони навколишнього природного
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Закарпаття
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Закарпаття
- •2. Забруднення атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •Основні забруднювачі атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •Характеристика забруднення атмосферного повітря на постах спостережень за 2009 рік
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •Допустимий рівень (нрбу-97)
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Закарпатської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.2.Стан ведення рибного господарства
- •Динаміка вилову риби
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •Охорона та відтворення тваринного світу
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •Динаміка структури земельного фонду області
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •Порушення та рекультивація земель
- •7. Надра
- •7.1 Мінерально-сировинна база
- •Мінерально - сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •Поширення екзогенних геологічних процесів (егп) в Закарпатській області
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •Поводження з непридатними пестицидами
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини Динаміка використання відходів
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •Застосування засобів захисту рослин
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система України
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика Закарпаття
- •13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.7.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.7.2. Громадські рухи
- •13.8. Виконання державних (регіональних) екологічних програм
- •13.9. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •Висновки та пропозиції
- •Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище
- •Пропозиції щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду
- •Пропозиції щодо збереження та відновлення лісів
- •Начальник держуправління а.Погорєлов
4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
Протягом 2009 року відбулось одне транскордонне забруднення поверхневих вод. Аварійна ситуація на станції очистки шахтних вод на підприємстві гірничо - видобувної галузі в районі м. Бая Борша (Румунія) склалася о 22.00 год. 15.04.09 року, яка призвела до забруднення р. Секу - притоки р. Цісла, яка впадає в р. Вішеу. Відстань від місця аварії до українсько — румунського кордону (Валя Вішелуй — Ділове) становила 72 км. За результатами гідрохімічних аналізів вміст металів в р. Тиса нижче впадіння р. Вішеу з 16 по 20 квітня поточного року перевищував фонові значення за вмістом цинку, заліза, міді від 2 до 4 разів. Станом на 21.04.09 р. у контрольних створах р. Тиса ( с. Ділове, смт. Солотвино, м. Тячів, с. Вілок, м. Чоп ) вміст металів у поверхневих водах відповідав фоновим концентраціям.
4.3. Якість поверхневих вод
4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
На виконання «Програми моніторингу довкілля Закарпатської області на 2009-2013 роки» аналіз стану поверхневих вод області виконано на основі даних спостережень за вмістом гідрохімічних та гідрофізичних показників, наданих Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області та Закарпатським обласним виробничим управлінням по меліорації та водному господарству, а також за санітарно-хімічними показниками якості відкритих водоймищ І та ІІ категорії (у місцях проживання і відпочинку населення), наданих обласною санітарно-епідеміологічною станцією.
Спостереження за гідрофізичними та гідрохімічними показниками якості поверхневих вод регіону велися ДЕІ в Закарпатській області на 40 створах моніторингу та Закарпатським виробничим управлінням по меліорації та водному господарству на 32 створах.
Аналіз моніторингових досліджень якості поверхневих вод Закарпатської області за 2009 рік показав, що для річок регіону є характерним підвищений вміст заліза загального та марганцю майже у всіх створах спостереження. Середньорічні концентрації заліза загального у пробах поверхневих вод перевищують гранично-допустимі концентрації (ГДК) в 1,2 – 6,4 рази, а середньорічні концентрації марганцю перевищують ГДК в 1,1 – 7,8 рази. Також можна відзначити підвищений вміст цинку у річках Закарпатської області. У окремих створах середньорічна концентрація цинку перевищує ГДК в 1,2 – 3,9 рази. В окремих створах спостереження спостерігалося також незначне перевищення ГДК по азоту нітритному, міді та БСК5.
За більшістю показників загально-санітарного аналізу і специфічних показників якість води відповідає Санітарним Правилам і Нормам (Сан-ПіН 4630-88), у тому числі: запах, кольоровість, розчинений кисень, водневий показник (рН), азот амонійний, азот нітритний, азот нітратний, ортофосфати, загальний фосфор, хімічне споживання кисню, сухий залишок, сульфати, хлориди, нафтопродукти, феноли, АПАР, хром, нікель, кадмій, свинець.
Стан якості водних об'єктів області в 2009 р. за результатами гідрохімічних і радіологічних показників в порівнянні з попередніми роками істотно не змінився.
Значне зменшення концентрацій забруднюючих речовин в поверхневих водах басейну р.Тиса спостерігається по загальному залізу, марганцю, кадмію, фосфору, міді. Зокрема, середні концентрації заліза загального в 2007 році коливалися від 0,30 мг/л у верхів’ях р.Тиса (створ м.Рахів) до 0,47 мг/л у створі м.Чоп-Держкордон, в 2008 році - від 0,25 мг/л у верхів’ях р.Тиса до 0,39 мг/л у створі м.Чоп-Держкордон, а у 2009 році - від 0,25 мг/л у верхів’ях р.Тиса до 0,31 мг/л у створі м.Чоп-Держкордон. Така ж динаміка концентрацій характерна і для хлорофілу, кількісні показники якого пов’язані з фітопланктоном.
Незначне збільшення концентрацій спостерігається по азоту нітритному, загальному хрому, БСК5, ХСКб та показників температури води. Зокрема, середні концентрації загального хрому в 2007 році коливалися від 0,6 мкг/л у верхів’ях р.Тиса до 0,7 мкг/л у створі м.Чоп-Держкордон, в 2008 році – від 1,1 мкг/л у верхів’ях р.Тиса до 1,3 мкг/л у створі м.Чоп-Держкордон, а в 2009 році - від 1,5 мкг/л у верхів’ях р.Тиса до 3,9 мкг/л у створі м.Чоп-Держкордон.
Зменшення концентрацій забруднюючих речовин в поверхневих водах басейну р.Латориця спостерігається по загальному марганцю, кадмію, цинку, АПАРу. Зокрема, концентрації загального марганцю в 2007 році коливалися від 0,04 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 0,09 мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина, в 2008 році коливалися від 0,01 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 0,08 мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина, а в 2009 році коливалися від 0,01 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 0,07мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина.
Незначне збільшення концентрацій спостерігається по ортофосфатах, БСК5, загальній жорсткості, електропровідності. Зокрема, концентрації ортофосфатів в 2007 році коливалися від 0,006 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 0,023 мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина, в 2008 році – від 0,017 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 0,027 мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина, а в 2009 році - від 0,016 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 0,039 мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина.
Зменшення концентрацій забруднюючих речовин в поверхневих водах басейну р.Уж спостерігається по загальному марганцю, ортофосфатах, ХСКб, БСК5 (за винятком річок Убля та Улічка). Зокрема, середні концентрації ХСКб в 2007 році коливалися від 4,9 мг/л у верхів’ях р.Уж до 14,6 мг/л у створі с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина, в 2008 році коливалися від 4,3 мг/л у верхів’ях р.Уж до 9,0 мг/л у створі с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина, а в 2009 році коливалися від 4,4 мг/л у верхів’ях р.Уж до 7,4 мг/л у створі с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина.
Незначне збільшення концентрацій спостерігається по розчинених речовинах, загальному залізу, важких металах, загальному азоту, загальній жорсткості, АПАРу, електропровідності. Зокрема, концентрації розчинених речовин в 2007 році коливалися від 142,0 мг/л у верхів’ях р. Уж до 158,0 мг/л у створі с. Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина, в 2008 році - від 284,0 мг/л у верхів’ях р.Уж до 174,0 мг/л у створі с. Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина, а в 2009 році - від 201,0 мг/л у верхів’ях р.Уж до 184,0 мг/л у створі с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина.
Спостереження за санітарно-хімічними показниками якості відкритих водоймищ І та ІІ категорії (у місцях проживання і відпочинку населення) в Закарпатській області здійснює Обласна санітарно-епідеміологічна станція.
Із 10 постійних створів водойм І категорії за санітарно-хімічними показниками було досліджено 56 проб, з них всі досліджені проби відповідали санітарно-гігієнічним нормативам; за мікробіологічними показниками було досліджено 134 проби, з них 32 (23,9 %) проби не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам.
Із 54 постійних створів водойм ІІ категорії за санітарно-хімічними показниками було досліджено 485 проб, з них 30 (6,2 %) проб не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам; за мікробіологічними показниками було досліджено 243 проби, з них 15 (6,2 %) проб не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам.