- •Міністерство охорони навколишнього природного
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Закарпаття
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Закарпаття
- •2. Забруднення атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •Основні забруднювачі атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •Характеристика забруднення атмосферного повітря на постах спостережень за 2009 рік
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •Допустимий рівень (нрбу-97)
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Закарпатської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.2.Стан ведення рибного господарства
- •Динаміка вилову риби
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •Охорона та відтворення тваринного світу
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •Динаміка структури земельного фонду області
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •Порушення та рекультивація земель
- •7. Надра
- •7.1 Мінерально-сировинна база
- •Мінерально - сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •Поширення екзогенних геологічних процесів (егп) в Закарпатській області
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •Поводження з непридатними пестицидами
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини Динаміка використання відходів
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •Застосування засобів захисту рослин
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система України
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика Закарпаття
- •13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.7.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.7.2. Громадські рухи
- •13.8. Виконання державних (регіональних) екологічних програм
- •13.9. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •Висновки та пропозиції
- •Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище
- •Пропозиції щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду
- •Пропозиції щодо збереження та відновлення лісів
- •Начальник держуправління а.Погорєлов
7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
На території області розвідано 5 родовищ вуглеводнів, запаси вільного газу яких складають 4,661 млрд.куб.м за промисловими категоріями А+В+СІ, або 0,26% від загальних запасів в Україні. До промислової розробки залучено 1 родовище - Солотвинське, на 4 - проводиться розвідка.
Крім того, на території області розташовано 9 газоперспективних об'єктів, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу яких (за кат. С3) оцінюються в 17,066 млрд. м3.
Запаси бурого вугілля зосереджені на 4 родовищах і складають 39,150 млн.т (1,51% від загальних запасів в Україні). До експлуатації залучене 1 родовище.
Цеоліти представлені 3-ма родовищами. Запаси цеолітів складають 285,2 млн.т за кат. А+В+СІ і 154,9 млн.т за кат. С2. Одним із найбільших по запасах є Сокирницьке родовище, де їх кількість складає 125,8 млн.т, із яких 39,5 млн.т становлять цеоліти високої якості.
Закарпатська область володіє добре розвиненою сировинною базою будівельних матеріалів, на території якої налічується 174 родовища корисних копалин для будівництва. На даний час до розробки залучено 72 родовищ.
Розвіданих і врахованих родовищ каменю облицювального в області налічується 22, із яких у промисловій розробці перебуває 9, каменю будівельного налічується 48 родовищ, з яких до розробки залучено 27.
Закарпатська область налічує 80 родовищ сировини цегельно-черепичної з запасами 101,25 млн.м3 за промисловими категоріями А+В+С1, з яких до розробки залучено 26 родовищ. Загальне використання надр наведено в таблиці 7.1.1.1.
Таблиця 7.1.1.1
Використання надр
№ з.п. |
Загальна кількість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок |
Наявність документації |
Загальна площа порушених земель, тис.га |
Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації |
Рекультивовано в 2009р. |
||
гірничий відвод |
земельний відвод |
ліцензії |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
207 |
79 |
80 |
149 |
0,0319 |
0 |
0 |
7.2. Система моніторингу геологічного середовища
Станом на 01.01.2010 р. на території області всього зафіксовано 3251 зсув загальною площею 379,54 кв.км, у т.ч. за 2009 рік виявлено 83 зсуви загальною площею 9,88 кв.км, з яких 12 – новоутворені (площа 0,06 кв.км), а 71 – древні (площа 9,82 кв.км), що були віддешифровані в попередні роки, але не завірені в полі. З поміж 71 древніх зсувів 63 стабілізовані (площа 9,28 кв.км), 7 (площа 0,47 кв.км) частково активізувались на 9-ти ділянках загальною площею 0,06 кв. км, а один активізувався на площі 0,07 кв.км.
За інформацією Закарпатської геологорозвідувальної експедиції активізація зсувних процесів продовжується.
Незначна активація бокової ерозії відмічена в басейнах рік Чорної Тиси, Тересви, Латориці і Ріки. Виявлено 15 ділянок бокової ерозії загальною довжиною 9,98 п.км. В результаті дії бокової ерозії пошкоджені автомобільні і сільські дороги, мости, водозахисні дамби. Всього закартовано на території Закарпатської області 490 ділянок бічної ерозії загальною довжиною 158, 38 п.км. Зафіксовано сходження одного селевого потоку з конусом виносу площею 0,0035 кв.км. Всього станом на 01.01.2010 р. на території області закартовано 267 селенебезпечних водотоків загальна площа басейнів яких складає 1782 кв.км, а загальна площа їх конусів виносу - 0,674 кв.км.
Значну шкоду завдає ерозія в долинах гірських рік. Фактично долини знаходяться на початку нового геоморфологічного циклу, пов’язаного з активною перебудовою (омолодженням) рельєфу в результаті чого досить швидко змінюються сформовані в певний геологічний період І і ІІ надзаплавні тераси. В межах цих терас розташовані, як правило, центральні частини населених пунктів, основні транспортні комунікації і землі сільськогосподарського призначення. Окрім цього, з терасами пов’язані алювіальні водоносні горизонти, за рахунок яких, в основному, забезпечується водопостачання населення. Погіршується якість питної води. Зменшується величина експлуатаційних запасів води на розвіданих водозабірних ділянках.
В період інтенсивних дощів значну шкоду наносять селі. Вони важко прогнозовані, мають високу швидкість формування. Враховуючи надзвичайну щільність і масштабність (практично по всій гірській і передгірській частині області) проявів ЕГП – широкомасштабні інженерно-будівельні відновлювальні роботи і захисні заходи необхідно проводити на найбільш уразливих ділянках, де існує значна загроза населенню та комунікаціям. Обов’язковим є впровадження по всій області попереджувальних заходів.
Активізації зсувних процесів, селів та бокової ерозії річок сприяє, за даними науковців, цикл підвищеної водності, який охопив не лише Закарпатську область та Україну, але і має ознаки глобального розповсюдження.