- •Міністерство охорони навколишнього природного
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Закарпаття
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Закарпаття
- •2. Забруднення атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •Основні забруднювачі атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •Характеристика забруднення атмосферного повітря на постах спостережень за 2009 рік
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •Допустимий рівень (нрбу-97)
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Закарпатської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.2.Стан ведення рибного господарства
- •Динаміка вилову риби
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •Охорона та відтворення тваринного світу
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •Динаміка структури земельного фонду області
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •Порушення та рекультивація земель
- •7. Надра
- •7.1 Мінерально-сировинна база
- •Мінерально - сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •Поширення екзогенних геологічних процесів (егп) в Закарпатській області
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •Поводження з непридатними пестицидами
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини Динаміка використання відходів
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •Застосування засобів захисту рослин
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система України
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика Закарпаття
- •13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.7.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.7.2. Громадські рухи
- •13.8. Виконання державних (регіональних) екологічних програм
- •13.9. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •Висновки та пропозиції
- •Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище
- •Пропозиції щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду
- •Пропозиції щодо збереження та відновлення лісів
- •Начальник держуправління а.Погорєлов
2. Забруднення атмосферного повітря
ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ
2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
Протягом 2009 року відбулися позитивні зміни у зменшенні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. Обсяги забруднюючих речовин, які надійшли у повітряний басейн у 2009 році від стаціонарних джерел забруднення, за даними Головного управління статистики, зменшилися в порівнянні з 2008 роком на 7,6% і складають 21,4 тис.тонн проти 23,2 тис.тонн у 2008 році.
Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбулося за рахунок зниження обємів перекачено газу ВАТ «Закарпатгаз» та магістральні газопроводи УМГ ”Прикарпаттрансгаз”та профілактичними ремонтними роботами на компресорних станціях
Із загальної кількості шкідливих викидів 88,2 % складають викиди речовин, що належать до парникових газів, зокрема: метан та оксиди азоту. Крім того, 417,4 тис.т становлять обсяги викидів діоксиду вуглецю, який впливає на зміну клімату.
Транспортом, що знаходиться у приватній власності населення Закарпаття, автотранспортом підприємств, залізничним та авіаційним у 2009 році викинуто у повітря 66,19 тис.тонн забруднюючих речовин, що на 2,9% менше ніж у 2008 році (68,1 тис.тонн).
Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел за 2009р. пояснюється зменшенням кількості вантажоперевезень та пасажирів.
Із загального обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря найбільше викидають підприємства:
Виноградівського району – 15,1%;
Хустського району – 12%;
Іршавського району – 11,6%;
Тячівського району – 9,2%;
Ужгородського району – 9,2%;
Свалявського району – 7,5%;
м. Мукачева – 7,3%;
м. Ужгорода – 6,7%.
Районами з найбільш чистим повітрям є:
Берегівський– 2,8%;
Міжгірський – 1,6%;
Рахівський – 1,2%;
Великоберезнянський – 0,2%;
Мукачівський – 0,2%.
В середньому по області одним підприємством у 2009 році було викинуто в атмосферу 90,8 т шкідливих речовин. Щільність викидів на один квадратний кілометр території, порівняно з попереднім роком, зменшилась на 137,4 кг (в 2008 році на один км2 припадало 1818,2 кг, а у 2009 році 1680,8 кг).
2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
Об'єм викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел на душу населення в 2009 році зменшився в порівнянні з попереднім роком на 1,4 кг, (в 2008 році на одну людину припадало 18,6 кг, а у 2009 році 17,2 кг).
Сумарні викиди по Закарпатській області зменшились на 3701,05 т, (4,05 %), так в 2009 році викиди склали 87628,9 т, в т.ч. від стаціонарних джерел 21435,1 т, (24,5 % від всього обсягу викидів), і пересувних джерел 66193,9 т, (75,5 %).
Показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та всіма видами автотранспорту представлені в таблиці 2.1.1.1. та рис. 2.1.1.1.
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам за 2000 рік та п’ять останніх років наведені в таблиці 2.1.2.1. та рис. 2.1.2.1.
Головними причинами забруднення атмосферного повітря є кількість перекачаного газу, застаріле технічне обладнання, профілактичні ремонтні роботи на компресорних станціях. Неефективна робота застарілого газоочисного обладнання спостерігається на асфальтобетонних заводах Закарпатського облавтодору, потужних котельнях Мукачівських, Берегівських, Виноградівських, Хустських тепломереж. Також погано оснащені золоуловлювачами котельні Мінтранспорту і зв'язку України.
Значно краще облаштовані пилогазоочисним обладнанням підприємства з іноземним капіталом, а саме : Ужгородська філія ТзОВ "ЕНО-Меблі", СП "Фішер-Мукачево", ТзОВ "Ено-Меблі" м Мукачево, ТзОВ "Ено-Довге" та ТзОВ "Атлант" м. Хуст.
Головним забруднювачем атмосферного повітря Закарпатської області продовжує і надалі залишатися автотранспорт, викиди від якого в 2009 році склали 75,5 % від загального обсягу викидів.
Таблиця 2.1.1.1.
