- •Технологія водопідготовки лабораторний практикум
- •«Хімічна технологія»
- •Передмова
- •Назва лабораторних робіт, їх зміст, об'єм і модулі, до яких вони належать та назви модулів
- •Система критеріїв оцінювання знань з лабораторних робіт
- •Модуль № 1
- •Модуль № 2
- •Яка призначається для питних і виробничих потреб»
- •Принцип компановки технологічних схем»
- •Модуль № 4
- •Модуль № 3
- •Модуль № 5
- •Модуль № 6
- •Модуль № 7
- •Правила оформлення лабораторних робіт
- •Техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Визначення фізичних показників якості води поверхневого джерела
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •Для отримання шкали кольоровості
- •Очікуваного вмісту зависі
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Визначення ступеня мінералізації дніпрової води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •Прожареного залишку
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Пом’якшення і допом’якшення природної води реагентними методами
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •І допом’якшення води фосфатним методом
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Визначення хлорпоглинаємості і показника, який відображає як хлорується вода
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •Як хлорується вода
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Побудова градуювального графіка
- •1 Метод вимірювання
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Визначення оптимальної дози коагулянту
- •1 Фізико – хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Вивчення впливу вапнування на процес коагуляційної очистки води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Визначення динамічної обмінної ємності
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •3 Приготування розчинів
- •4 Порядок виконання роботи
- •До проскакування у фільтрат іонів кальцію
- •5 Методи контролю
- •6 Вимоги до звіту
- •7 Контрольні запитання
- •8 Література
- •Вивчення процесів опріснення і знесолення води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •3 Приготування розчинів
- •4 Опис лабораторної установки
- •5 Порядок виконання роботи
- •6 Методи контролю
- •7 Вимоги до звіту
- •Шляхом перегонки
- •8 Контрольні запитання
- •9 Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток а Приклад оформлення титульного аркушу лабораторної роботи
- •Додаток б Приклад оформлення титульного аркушу звіту з лабораторних робіт
2 Порядок виконання роботи
У сім мірних колб ємкістю 50 см3 вводять 0,2; 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 5,0; 8,0 см3 робочого стандартного розчину, який містить Al3+ 0,002мг в 1 см3, що відповідає 0,0004; 0,001; 0,002; 0,004; 0,006; 0,010; 0,16 мг Al 3+ в пробі (50 см3).
В кожну колбу вливають циліндром таку кількість Н - катіонірованої дистильованої води, щоб разом з робочим стандартним розчином її об’єм складав 40 см3.
Потім в кожну колбу добавляють по 0,5 см3 розчину аскорбінової кислоти, через 2 хвилини додають 2,5 см3 ацетатного буферного розчину і 5,0 см3 розчину стильбазо, перемішують і доводять до мітки Н - катіонірованою дистильованою водою за допомогою піпетки. Фільтрувальним папером знімають краплі, що залишилися на стінках колби, перемішують і через 5 хвилин визначають оптичну густину розчину на колориметрі фотоелектричному концентраційному типу КФК-2 при довжині хвилі λ = 490 нм (синьо-зелений світофільтр) в кюветі з робочою довжиною l = 30 мм при чутливості 2 по відношенню до розчину порівняння. В якості розчину порівняння використовують Н- катіоніровану дистильовану воду в кількості 40 см3 з усіма вищеназваними розчинами, який готується в мірній колбі ємкістю 50 см3. Розчин порівняння і перший розчин (точку графіка) роблять першими разом. Наступний розчин (точку) роблять тільки після того, як буде зроблено попередній розчин (точку). Така робота пов’язана з тим, що Al 3+ із стильбазо утворює нестійку комплексну сполуку, яка з часом руйнується, що не дозволяє визначити вміст Al 3+ розчинах (пробах).
Для визначення оптичної густини розчинів КФК-2 необхідно прогріти протягом не менше 15 хвилин при відкритій кришці кюветного відділення. В цьому випадку шторка закриває вікно перед фотоприймачем, тобто перекриває світловий пучок.
Перед роботою на КФК-2 необхідно встановити довжину хвилі λ = 490 нм, чутливість – 2. Під час роботи використовують дві кювети, які спочатку обполіскують дистильованою водою. В першу кювету вливають розчин порівняння, вище за мітку, не забуваючи попередньо обполоскати кювету даним розчином. Другу кювету обполіскують першим розчином. А потім наливають його вище за мітку. Кювети розташовують у кюветному відділенні в кюветотримачі, при чому першим буде стояти розчин порівняння, через який буде проходити світловий пучок (при закритій кришці кюветного відділення (ручка стоїть у положенні 1). Ручками УСТАНОВКА 100 ГРУБО, а потім ТОЧНО встановлюється на нуль (0) стрілка прибору по нижній шкалі.
Повертаючи ручку кюветотримача в положення 2 до упору, відбувається переміщення кювети з розчином, що досліджується, у світловий пучок.
В результаті чого стрілка при приборі відхиляється від нуля (0) і по нижній шкалі прибору знімається показник оптичної густини розчину.
Таким чином визначається оптична густина інших розчинів. Після закінчення роботи на КФК-2, перед його вимкненням, ручку ЧУТЛИВІСТЬ необхідно установити в положення 1, а ручку УСТАНОВКА 100 ГРУБО – до краю ліве положення і після цього виключити тумблер СІТЬ колориметра.
За отриманими даними будують градуювальний графік в координатах оптична густина розчинів (Д) – концентрація Al 3+, мг/дм3.
