- •Технологія водопідготовки лабораторний практикум
- •«Хімічна технологія»
- •Передмова
- •Назва лабораторних робіт, їх зміст, об'єм і модулі, до яких вони належать та назви модулів
- •Система критеріїв оцінювання знань з лабораторних робіт
- •Модуль № 1
- •Модуль № 2
- •Яка призначається для питних і виробничих потреб»
- •Принцип компановки технологічних схем»
- •Модуль № 4
- •Модуль № 3
- •Модуль № 5
- •Модуль № 6
- •Модуль № 7
- •Правила оформлення лабораторних робіт
- •Техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Визначення фізичних показників якості води поверхневого джерела
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •Для отримання шкали кольоровості
- •Очікуваного вмісту зависі
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Визначення ступеня мінералізації дніпрової води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •Прожареного залишку
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Пом’якшення і допом’якшення природної води реагентними методами
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •І допом’якшення води фосфатним методом
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Визначення хлорпоглинаємості і показника, який відображає як хлорується вода
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •Як хлорується вода
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Побудова градуювального графіка
- •1 Метод вимірювання
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Визначення оптимальної дози коагулянту
- •1 Фізико – хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Вивчення впливу вапнування на процес коагуляційної очистки води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Визначення динамічної обмінної ємності
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •3 Приготування розчинів
- •4 Порядок виконання роботи
- •До проскакування у фільтрат іонів кальцію
- •5 Методи контролю
- •6 Вимоги до звіту
- •7 Контрольні запитання
- •8 Література
- •Вивчення процесів опріснення і знесолення води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •3 Приготування розчинів
- •4 Опис лабораторної установки
- •5 Порядок виконання роботи
- •6 Методи контролю
- •7 Вимоги до звіту
- •Шляхом перегонки
- •8 Контрольні запитання
- •9 Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток а Приклад оформлення титульного аркушу лабораторної роботи
- •Додаток б Приклад оформлення титульного аркушу звіту з лабораторних робіт
2 Порядок виконання роботи
Фізичні показники якості води визначаються у дніпровій воді.
2.1 Визначення запаху
Метод визначення – органолептичний
обладнання
Годинникове скло
Колби конічні широкогорлі ємкістю 250см3
Баня водяна
Електроплитка
Характер запаху визначається при температурі 15 – 20oС. Для цього в конічні широкогорлі колби ємкістю 250 см3 наливають досліджувану воду на 2/3 її об’єму, накривають годинниковим склом, перемішують обертальним рухом у закритому стані, відкривають, втягують носом повітря з колби і розпізнають один із запахів: землистий, фенольний, затхлий, бензольний, хлорний, сірководневий, гнилісний, аміачний.
Інтенсивність запаху визначається при температурі 60oС. Для оцінювання інтенсивності запаху роблять так, як вказано при визначенні характеру запаху, тільки досліджувану воду нагрівають в тих же колбах, закритих годинниковим склом, на водяній бані, розташованих на електричній плиті.
Оцінювання інтенсивності запаху відбувається в балах за п’ятибальною шкалою (див. табл. 1).
Таблиця 1 – Шкала для оцінювання запаху і присмаку води
бал |
запах і присмак |
опис запаху і присмаку |
0 |
ніякі |
не виявляються |
1 |
дуже слабкі |
виявляються лише спеціалістом |
2 |
слабкі |
привертають увагу споживачів |
3 |
помітні |
легко виявляються і є причиною скарг |
4 |
виразні |
можуть примусити утриматися від споживання води |
5 |
дуже сильні |
дуже сильні, тому вода зовсім не придатна для пиття |
2.2 Визначення прозорості
Прозорість води визначається за методом Снеллана. Прилад Снеллана представляє собою скляний циліндр з добре відшліфованим дном. Циліндр калібрований за висотою на сантиметри, починаючи від дна. Висота калібрувальної частини складає 30 см з ціною поділки 0,5 см. Циліндр закріплюється на штативі за допомогою лапки на висоту 4 см від поверхні основи штативу.
Визначення прозорості води проводиться у приміщенні, яке добре освітлюється, на відстані 1 м від вікна. Не допускається попадання прямого сонячного проміння на циліндр під час визначення прозорості.
Досліджувану воду перед визначенням добре збовтують і наливають 30 см у циліндр. Під циліндр кладуть текст, написаний умовним шрифтом чорними буквами на білому фоні. Шрифт читають дивлячись зверху через стовп води у циліндрі. Шрифт повинен читатися гарно (прямі рядки, букви чітко видно). Якщо шифр читається погано, то воду із циліндра відливають доти, доки він буде добре читатися.
Оцінювання прозорості відбувається в сантиметрах шару води в циліндрі, через який читається шрифт.
2.3 Визначення кольоровості
Кольоровість води визначається колориметричним методом шляхом порівняння води, що досліджується, із зразками, що становлять шкалу кольоровості.
обладнання
Колби мірні ємкістю 1 дм3
Колби конічні ємкістю 250 см3
Піпетки мірні ємкістю 1, 2, 5, 10 см3
Пробірки скляні з притертими пробками ємкістю 120 см3
Циліндри мірні ємкістю 5, 25, 100, 250 см3
Терези аналітичні типу ВЛР-200
Реактиви
Калій біхромат (VІ) K2Cr2O7, кристалічний
Кобальт сульфат CoSO4 , кристалічний
Кислота сульфатна концентрована H2SO4 , з густиною 1,84 г/см3
Вода дистильована
приготування шкали кольоровості
Шкала кольоровості готується шляхом змішування двох розчинів.
Приготування І розчину
Окремо у дистильованій воді розчиняють 0,0875 г калію біхромату (VІ) та 2,000 г кобальту сульфату. Обидва розчини змішують у мірній колбі ємкістю 1 дм3. Додають туди 1 см3 концентрованої сульфатної кислоти і доводять дистильованою водою до мітки. Цей розчин відповідає кольоровості 50 градусів.
Приготування ІІ розчину
В мірну колбу ємкістю 1 дм3 наливають 1 см3 концентрованої сульфатної кислоти і доводять дистильованою водою до мітки.
Шкалу кольоровості отримують змішуванням розчину І та розчину ІІ у відповідних співвідношеннях (див. табл. 2). Шкала кольоровості зберігається у скляних пробірках з притертими пробками в темряві протягом 2 – 3 місяців, після чого шкалу необхідно поновляти. Пробірки, в яких знаходиться шкала кольоровості, повинні бути виготовлені із однакового скла (безкольорового), однакового діаметра і висоти, з однаковою товщиною скла пробірок.
Таблиця 2 – Співвідношення частин розчинів
