- •Технологія водопідготовки лабораторний практикум
- •«Хімічна технологія»
- •Передмова
- •Назва лабораторних робіт, їх зміст, об'єм і модулі, до яких вони належать та назви модулів
- •Система критеріїв оцінювання знань з лабораторних робіт
- •Модуль № 1
- •Модуль № 2
- •Яка призначається для питних і виробничих потреб»
- •Принцип компановки технологічних схем»
- •Модуль № 4
- •Модуль № 3
- •Модуль № 5
- •Модуль № 6
- •Модуль № 7
- •Правила оформлення лабораторних робіт
- •Техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Визначення фізичних показників якості води поверхневого джерела
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •Для отримання шкали кольоровості
- •Очікуваного вмісту зависі
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Визначення ступеня мінералізації дніпрової води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •Прожареного залишку
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Пом’якшення і допом’якшення природної води реагентними методами
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •І допом’якшення води фосфатним методом
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Визначення хлорпоглинаємості і показника, який відображає як хлорується вода
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •Як хлорується вода
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Побудова градуювального графіка
- •1 Метод вимірювання
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Визначення оптимальної дози коагулянту
- •1 Фізико – хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Вивчення впливу вапнування на процес коагуляційної очистки води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Визначення динамічної обмінної ємності
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •3 Приготування розчинів
- •4 Порядок виконання роботи
- •До проскакування у фільтрат іонів кальцію
- •5 Методи контролю
- •6 Вимоги до звіту
- •7 Контрольні запитання
- •8 Література
- •Вивчення процесів опріснення і знесолення води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •3 Приготування розчинів
- •4 Опис лабораторної установки
- •5 Порядок виконання роботи
- •6 Методи контролю
- •7 Вимоги до звіту
- •Шляхом перегонки
- •8 Контрольні запитання
- •9 Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток а Приклад оформлення титульного аркушу лабораторної роботи
- •Додаток б Приклад оформлення титульного аркушу звіту з лабораторних робіт
2 Порядок виконання роботи
У сім конічних колб ємкістю 500 см3 наливають циліндром по 500 см3 природної води поверхневого джерела. Потім в колби додають піпетками таку розраховану кількість коагулянту (розчин алюміній(III) сульфат(VI) ), щоб вміст його у воді складав 10, 25, 50, 100, 200, 300, 400 мг/дм3. Після додавання коагулянту воду в колбах перемішують і закривають колби пробками, після чого відмічають час введення коагулянту у воду.
Коагулювання води проводять протягом 1,5 години, під час якого кожні 10 хвилин ведуть спостереження. Під час спостереження фіксують час початку утворення пластівців, час початку і повного їх осадження, а також вид пластівців (пухкі, великі, мілкі).
Після коагуляції воду обережно, щоб не скаламутити осад, декантують у конічні колби ємкістю 500 см3 таким чином, щоб основна маса осаду залишилася у тих колбах, де проводився процес.
В пробах освітленої води визначають прозорість та залишковий алюміній.
3 Методи контролю
3.1 Визначення прозорості води
Прозорість води визначається за методом Снеллана. Прилад Снеллана представляє собою скляний циліндр з добре відшліфованим дном. Циліндр калібровано за висотою на сантиметри, починаючи від дна. Висота калібрувальної частини складає 30 см з ціною поділки 0,5 см.
Циліндр закріпляється на штативі за допомогою лапки на висоту 4 см від поверхні основи штативу. Визначення прозорості води проводиться у приміщенні, яке добре освітлюється, на відстані 1 м від вікна, але з умовою, щоб прямі сонячні промені не потрапляли на пробу.
Освітлену воду перед визначенням добре збовтують і наливають 30 см у циліндр. Під циліндр кладуть текст, написаний стандартним шрифтом № 1 чорними буквами висотою 3,5 мм на білому фоні.
Шрифт читають дивлячись зверху через стовп води в циліндрі. Якщо шифр читається погано, то воду з циліндра відливають доти, поки він буде добре читатися.
Оцінювання прозорості відбувається в сантиметрах шару води в циліндрі, через який читається шрифт.
3.2 Визначення залишкового алюмінію
Метод визначення – фотоколориметричний.
Метод засновано на вимірюванні оптичної густини забарвлених розчинів на колориметрі фотоелектричному концентраційному типу КФК-2. Забарвлення розчинам надає комплексна сполука алюмінію із стильбазо.
В мірну колбу ємкістю 50 см3 піпеткою відбирають не більше ніж 40 см3 води, що аналізується (в залежності від масової концентрації алюмінію у воді), приливають Н - катіоніровану дистильовану воду до об’єму розчину 40 см3 (якщо пробу було взято менше ніж 40 см3).
Потім у колбу вводять піпеткою 0,5 см3 розчину аскорбінової кислоти, яка усуває вплив іонів заліза (ІІІ) і купруму(I), перемішують. Через 2 хвилини вводять 2,5 см3 ацетатного буферного розчину і точно 5 см3 розчину стильбазо. Перемішують, доводять до мітки Н - катіонірованою дистильованою водою.
Фільтрувальним папером прибирають краплі розчину, що залишилися на стінках колби, і ще раз ретельно перемішують.
Одночасно готують розчин порівняння, використовуючи Н - катіоніровану дистильовану воду з усіма розчинами, додаючи їх у тій же послідовності і в тому ж об’ємі, що і в пробу.
Через 5 хвилин вимірюють оптичну густину розчину, що досліджується, на колориметрі фотоелектричному концентраційному типу КФК-2 при довжині хвилі λ = 490 нм (синьо-зелений світлофільтр), в кюветах з робочою довжиною l = 30 мм при чутливості вимірювання 2 по відношенню до розчину порівняння.
Концентрацію алюмінію у воді (мг/дм3) знаходять за градуювальним графіком. Масову концентрацію алюмінію, з урахуванням розведення, обчислюють за формулою:
(1)
де С – концентрація алюмінію у воді, що знаходиться за градуювальним графіком,
мг/дм3;
V – об’єм мірної колби, в якій проводять визначення алюмінію, см3 (в даному випадку V = 50 см3);
V1 – об’єм проби води, яку взяли для аналізу, см3.
