2 Порядок виконання роботи

У сім конічних колб ємкістю 500 см³ наливають циліндром по 500 см³ природної води поверхневого джерела. Потім в колби додають піпетками таку розраховану кількість коагулянту (розчин алюміній(III) сульфат(VI) ), щоб вміст його у воді складав 10, 25, 50, 100, 200, 300, 400 мг/дм³. Після додавання коагулянту воду в колбах перемішують і закривають колби пробками, після чого відмічають час введення коагулянту у воду.

Коагулювання води проводять протягом 1,5 години, під час якого кожні 10 хвилин ведуть спостереження. Під час спостереження фіксують час початку утворення пластівців, час початку і повного їх осадження, а також вид пластівців (пухкі, великі, мілкі).

Після коагуляції воду обережно, щоб не скаламутити осад, декантують у конічні колби ємкістю 500 см³ таким чином, щоб основна маса осаду залишилася у тих колбах, де проводився процес.

В пробах освітленої води визначають прозорість та залишковий алюміній.

3 Методи контролю

3.1 Визначення прозорості води

Прозорість води визначається за методом Снеллана. Прилад Снеллана представляє собою скляний циліндр з добре відшліфованим дном. Циліндр калібровано за висотою на сантиметри, починаючи від дна. Висота калібрувальної частини складає 30 см з ціною поділки 0,5 см.

Циліндр закріпляється на штативі за допомогою лапки на висоту 4 см від поверхні основи штативу. Визначення прозорості води проводиться у приміщенні, яке добре освітлюється, на відстані 1 м від вікна, але з умовою, щоб прямі сонячні промені не потрапляли на пробу.

Освітлену воду перед визначенням добре збовтують і наливають 30 см у циліндр. Під циліндр кладуть текст, написаний стандартним шрифтом № 1 чорними буквами висотою 3,5 мм на білому фоні.

Шрифт читають дивлячись зверху через стовп води в циліндрі. Якщо шифр читається погано, то воду з циліндра відливають доти, поки він буде добре читатися.

Оцінювання прозорості відбувається в сантиметрах шару води в циліндрі, через який читається шрифт.

3.2 Визначення залишкового алюмінію

Метод визначення – фотоколориметричний.

Метод засновано на вимірюванні оптичної густини забарвлених розчинів на колориметрі фотоелектричному концентраційному типу КФК-2. Забарвлення розчинам надає комплексна сполука алюмінію із стильбазо.

В мірну колбу ємкістю 50 см³ піпеткою відбирають не більше ніж 40 см³ води, що аналізується (в залежності від масової концентрації алюмінію у воді), приливають Н - катіоніровану дистильовану воду до об’єму розчину 40 см³ (якщо пробу було взято менше ніж 40 см³).

Потім у колбу вводять піпеткою 0,5 см³ розчину аскорбінової кислоти, яка усуває вплив іонів заліза (ІІІ) і купруму(I), перемішують. Через 2 хвилини вводять 2,5 см³ ацетатного буферного розчину і точно 5 см³ розчину стильбазо. Перемішують, доводять до мітки Н - катіонірованою дистильованою водою.

Фільтрувальним папером прибирають краплі розчину, що залишилися на стінках колби, і ще раз ретельно перемішують.

Одночасно готують розчин порівняння, використовуючи Н - катіоніровану дистильовану воду з усіма розчинами, додаючи їх у тій же послідовності і в тому ж об’ємі, що і в пробу.

Через 5 хвилин вимірюють оптичну густину розчину, що досліджується, на колориметрі фотоелектричному концентраційному типу КФК-2 при довжині хвилі λ = 490 нм (синьо-зелений світлофільтр), в кюветах з робочою довжиною l = 30 мм при чутливості вимірювання 2 по відношенню до розчину порівняння.

Концентрацію алюмінію у воді (мг/дм³) знаходять за градуювальним графіком. Масову концентрацію алюмінію, з урахуванням розведення, обчислюють за формулою:

(1)

де С – концентрація алюмінію у воді, що знаходиться за градуювальним графіком,

мг/дм³;

V – об’єм мірної колби, в якій проводять визначення алюмінію, см³ (в даному випадку V = 50 см³);

V₁ – об’єм проби води, яку взяли для аналізу, см³.