Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект Политекономия 2011.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
821 Кб
Скачать
☆

Змістовий модуль 3 мікроекономіка

Тема 9.

Капітал і утворення нової вартості

9.1. Теорія прибавочної вартості.

9.2. Загальна формула руху капіталу.

9.3. Процес виробництва нової вартості.

9.4. Кругообіг капіталу.

9.5. Нагромадження капіталу.

9.1. Теорія прибавочної вартості.

Класики англійської політичної економії А. Сміт і Д. Рікардо висунули теорію прибавочної вартості, яку найбільше повно розвив К. Маркс в «Капіталі». Основні положення цієї теорії полягають у наступному:

1. Нову вартість своєю працею створюють наймані робітники. Ця вартість частково дістається працівникам у вигляді заробітної плати, а іншу частину у формі прибутки одержує власник капіталу.

2. Робочий день найманого трудівника ділиться на дві частини. Спочатку він затрачає необхідну працю, що йде на утримання його самого та родини: створює еквівалент його заробітної плати. Потім він витрачає прибавочну працю, під час якої виробляє прибавочну вартість.

3. Розподіл нової вартості на заробітну плату працівників і прибуток власника капіталу викликає протилежність економічних інтересів найманих робітників і бізнесменів, тому що збільшення доходів одних відбувається за рахунок зменшення заробітків інших.

9.2. Загальна формула руху капіталу.

Якщо продаж одного товару здійснюється заради покупки іншого товару, то форма товраного обігу має наступний спрощений вид:

Т-Г-Т'

Тут гроші обслуговують обмін товарів і виконують функцію засобу обігу.

Гроші стають капіталом тільки тоді, коли вони входять в обіг для одержання більшої суми, ніх їх було вкладено спочатку.

Загальна форула руху капіталу наступний:

Д-Г-Д'

де Г' = Г + ΔГ, а ΔГ — приріст грошей (прибуток).

Капітал – це самозростання вартості або вартість, яка приносить дохід і може бути виражена в грошових, матеріальних і нематеріальних активах.

9.3. Процес виробництва нової вартості.

Формула виробництва нової вартості відрізняється від загальної формули:

РС

Г – Т …- В…Т' -Г'

ЗВ

для початку бізнесу треба мати капітал — гроші (Г), які вкладають у діло. На них здобувають засоби виробництва (ЗВ) і робочу силу (РС), які самі по собі є товаром (Т). Після цього обіг товарів і грошей переривається й починається процес виробництва (В), у ході якого створюється нова вартість. Знову виготовлені корисні речі мають збільшену вартість (Т'). Після продажу на ринку товарів по їхній вартості підприємець одержує суму грошей (Д'), яка перевищує первісну величину капіталу. Якщо із цієї збільшеної грошової суми, отриманої за всі продані вироби, відняти авансовану величину (Г), то бізнесмен одержує валовий (загальний) прибуток.

9.4. Кругообіг капіталу.

Кругообіг капіталу - це один цикл його руху, який охоплює процес виробництва й обігу товарів і завершується поверненням капіталу в його вихідну грошову форму. Увесь шлях капіталу можна схематично зобразити відомою формулою:

1 3

РС

Г – Т …- В…Т' - Г'

ЗВ

2

Дана формула демонструє послідовне просування капітальної вартості через три стадії:

1 стадія відбувається в сфері обігу. Тут грошовий капітал перетворюється в продуктивний. Витрати на придбання засобів виробництва й робочої сили необхідні для налагодження виробництва товарів.

2 стадія протікає в сфері виробництва. У цьому русі продуктивна форма капіталу перетворюється в товарну. Придбані на ринку фактори виробництва з'єднуються у виробничому процесі.

3 стадія відноситься до сфери обігу. Товарний капітал зі збільшеною вартістю знову перетворюється в грошовий капітал, що містить прибуток.

Прагнення постійне отримувати прибуток підштовхує бізнесмена до того, щоб безупинно вкладати свій капітал у кругообіг.

Продуктивний капітал складається із двох частин, вартість яких проходить увесь оборот і вертається в грошовій формі за зовсім різні строки. Цими частинами є основний і обіговий капітал.

Безперервний кругообіг капіталу утворює його оборот. Щоб капітал зміг повністю зробити оборот, потрібен певний період — час обороту.

Капітали різних підприємств мають неоднаковий час обороту, що залежить від конкретних умов виробництва та обігу. Наприклад, у суднобудуванні капітал у продуктивній формі перебуває досить тривалий час, а на текстильних фабриках - набагато менший період (зшити плаття набагато швидше, ніж побудувати корабель).