§ 9. Суб'єкти права власності та захист їхніх прав

До суб'єктів права власності в Україні від­носять:

• народ України, що являє собою єдине джерело державної влади в республіці та здійснює права власника через референдум, а також через Верховну Раду України та місцеві ради народних депутатів. Кожен громадянин, як частина народу, має право, за чинним законодавством України, користуватися природними об'єктами для задоволення особистих потреб;

• фізичних осіб, тобто громадян України, інозем­них громадян та осіб без громадянства, які мають рівні майнові права, якщо іншого не передбачено за­конодавчими актами України;

• юридичних осіб — трудові колективи держав­них підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громад­ські об'єднання, релігійні та інші організації;

• Україну як суверенну й незалежну, демократич­ну, соціальну, правову державу;

• інші держави, фізичних та юридичних осіб цих держав, міжнародні організації.

Захист права власності здійснюється всією право­вою системою держави. Чинне законодавство визна­чає основні способи захисту права власності, до яких належать такі:

• відшкодування збитків, учинених порушенням права власності;

• усунення порушень права власності, що не пов'язані з утратою володіння;

• витребування майна з чужого незаконного воло­діння.

Держава покликана забезпечувати всім власни­кам рівні умови захисту права власності, що здій­снюється в позовному порядку судом, арбітражним судом, третейським судом, а у випадках, передбаче­них законодавством, — також товариськими суда­ми, професійними спілками та іншими громадськи­ми об'єднаннями (ст. 6 ЦК України).

Для захисту права власності застосовуються май­ново-правові та зобов'язально-правові позови. До майново-правових відносять:

• віндикаційний позов, тобто витребування майна;

• негаторний позов, тобто повернення або відшко­дування всіх доходів, що були або могли бути здобуті за час незаконного володіння майном. Що ж до зобов'язально-правових способів захисту права власності, то вони, здебільшого, засновані на договорах, але можуть бути пов'язані і з позадого­вірними зобов'язаннями. До них відносять позови: про відшкодування збитків; про повернення речей, відданих у користування за договором, і т. ін.

Власник не може бути позбавлений права влас­ності на його майно, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Зокрема, власник може бу­ти позбавлений права власності в таких випадках: . • у разі звернення стягнення на майно власника

за зобов'язаннями, передбаченими законодав­ством;

• у разі настання надзвичайних обставин (стихій­ного лиха, епідемій, епізоотій, аварій тощо) за v рішенням органів державної влади в інтересах суспільства у власника може бути вилучено майно в порядку і за умов, установлених зако­нодавством України з виплатою його вартості;

• в інших випадках, передбачених чинним зако­нодавством України, майно може бути вилучене :,: •_: у власника за рішенням чи вироком суду, арбіт­ражного суду чи іншого компетентного органу (посадової особи) як санкція за вчинення право­порушення.

Якщо право власності примусово припинене зако­нодавчим актом України, держава відшкодовує власникові завдані збитки в повному обсязі відповід­но до реальної вартості майна на момент припинен­ня права власності, в тому числі неотримані доходи. Власник може вимагати усунення будь-яких по­рушень його права і повернення його майна з чужого незаконного володіння протягом трирічної позовної давності.