Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_Інформатика_1_семестр.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
7 Мб
Скачать
☆
    1. Введення і редагування тексту

До базових прийомів роботи з текстами відносяться наступні:

  • створення документа;

  • введення тексту;

  • редагування тексту;

  • форматування тексту;

  • збереження документа;

  • друк документа.

Вікно поточного документа завжди містить миготливу вертикальну риску – текстовий курсор. Введення тексту здійснюється шляхом набору з клавіатури. Символи, що вводяться, з'являються в місці розташування курсора. Курсор при введенні зрушується управо.

Після досягнення краю сторінки текст автоматично переноситься на новий рядок. Встановити курсор в потрібне місце документа найпростіше клацанням миші в потрібній точці. Те ж можна виконати клавішами управління курсором.

Виділення тексту. По завершенню введення тексту в документ іноді потрібно внести до нього певні поправки або змінити його форматування. У будь-якому випадку, перш ніж вносити зміни до певного текстового фрагмента, цей фрагмент необхідно виділити. Виділена область указує Word, з якою частиною тексту необхідно виконувати ті або інші операції. Існує декілька способів виділення тексту.

  • Виділення тексту протяжкою миші.

  • Виділення методом клацання миші.

  • Форматування символів

Робота з фрагментами тексту. Для видалення, копіювання і переміщення фрагмента тексту відповідний фрагмент має бути спочатку виділений. Виділення фрагмента проводиться простяганням миші або будь-якою командою переміщення курсора при натиснутій клавіші {Shift}.

Виділений фрагмент видаляють натисненням клавіші {Delete}. Переміщення фрагмента можна здійснити методом перетягання, хоча зручніше використовувати буфер обміну. Роботу з буфером обміну виконують через кнопки на Стандартній панелі інструментів .

    1. Форматування тексту.

До числа параметрів форматування символів входять використовуваний шрифт (гарнітура), розмір шрифту, зображення шрифту (наприклад, курсив, напівжирний або підкреслений), а також інтервал і положення символів.

Форматування тексту здійснюється засобами меню Формат або панелі Форматування. Основні прийоми форматування включають:

  • Вибір і зміна гарнітури шрифту;

  • Управління розміром шрифту;

  • Управління зображенням і кольором шрифту;

  • Управління параметрами абзацу;

  • Управління методом вирівнювання;

  • Створення нумерованих і маркірованих списків.

Налаштування шрифту. Один з найбільш простих і, в той же час, найбільш виразним способом зміни зовнішнього вигляду тексту полягає в зміні шрифту, яким він написаний. У Word за умовчанням всі операції зміни шрифту застосовуються до виділеного фрагмента тексту або, за відсутності виділення, до речі, на якому розташовується курсор. Для простих операцій по зміні вигляду і зображення шрифту використовують панель інструментів Форматування.

У списку, що розкривається, Шрифт вибирають гарнітуру:

в списку Розмір шрифту визначають розмір символів:

,

а кнопками Напівжирний, Курсив і Підкреслений змінюють їх зображення.

При виборі гарнітури шрифту слід мати зважаючи на наступні обставини:

  • Вибір гарнітури шрифту діє на виділений текстовий фрагмент. Якщо жоден фрагмент не виділений, він діє на весь текст, що вводиться, до чергової зміни гарнітури.

  • Налаштування шрифту виконують у вікні Шрифт (Формат(Шрифт).

  • При виборі гарнітури шрифту слід мати на увазі, що існує дві категорії шрифтів: із зарубками і без зарубок (рубані). Характерними представниками першої категорії є шрифти сімейства Times, а другій категорії – шрифти сімейства Arial. Шрифти, що мають зарубки, легше читаються у великих текстових блоках – їх рекомендується застосовувати для оформлення основного тексту. Шрифти, що не мають зарубок, рекомендується використовувати для заголовків в технічних текстах, а також для оформлення додаткових матеріалів (врізань, приміток і ін.).

  • Більшість гарнітур є пропорційними. Це означає, що і ширина окремих символів, і відстань між сусідніми символами не є постійною величиною. Особливу групу представляють так звані моноширинні шрифти.

  • При виборі розміру шрифту керуються призначенням документа, а також вертикальним розміром друкарського листа. Для документів, що мають формат типової книжкової сторінки, зазвичай застосовують шрифт розміром 10 пунктів. Для документів, підготовлюваних для друку на стандартних листах формату А4 (210  297 мм), вибирають розмір 12 пунктів.

  • Використання інших засобів управління шрифтом (вибір зображення, підкреслення і інших видозмін) визначається стильовим вирішенням документа, яке задає замовник або працедавець.

  • Приступаючи до першого завдання, слід з'ясувати, які стильові рішення вже існують в даній організації, які обмеження на використання засобів оформлення і форматування.

  • Колір відображення тексту змінюють в списку, що розкривається, чи Колір через кнопку .

  • Ефекти, недоступні з панелі інструментів Форматування, можна створити в діалоговому вікні Шрифт, яке відкривається командою Формат Шрифт:

  • Елементи управління вкладки Интервал дозволяє змінити інтервал між символами. Завдяки цьому текст може бути ущільнений або розріджений, що нерідко використовують в заголовках.