Лекція № 7
Створення математичних формул.
План лекції:
Панель інструментів Equation Editor
Створення математичних формул.
Достатньо часто в створюваний документ необхідно додавати математичні формули. З цим доводиться стикатися не тільки математикам, але також і іншим фахівцям, наприклад, економістам, менеджерам. Word не має власних засобів для роботи з математичними формулами, але він оснащений спеціальним редактором формул Equation Editor, який входить в стандартне постачання Microsoft Office і за допомогою якого можна вставляти в документ формули різної конфігурації: дроби, інтеграли, матриці і ін. Слід зазначити, що створювані формули нічого не обчислюють, тобто під терміном формула розуміється тільки зображення формул.
Вставка формул. Математична формула може бути вставлена в будь-яке місце документа. Для вставки формули в документ необхідно:
Помістити курсор в те місце, де повинна з'явитися формула.
Вибрати команду Вставка Объект, після чого з'явиться діалогове вікно Вставка об'єкту (Рис. 15.).
Рис. 15.
Вибрати вкладку Створення, в списку Тип об'єкту виділити елемент Microsoft Equation 3.0 і натиснути OK.
В результаті меню Word будуть замінені меню програми Equation Editor (Рис. 16.), на екрані з'явиться панель інструментів Формула (Рис. 17.) і в документ буде поміщений об'єкт формули, як показано на Рис. 16.
Рис. 16.
Рис.17.
Панель інструментів Equation Editor Формула
У верхній частині панелі знаходяться кнопки, за допомогою яких можна вибирати математичні символи. За допомогою кнопок в нижній частині можна вибирати шаблони і набори, що містять такі символи, як дроби, інтеграли, суми і тому подібне Після клацання на будь-якій з кнопок палітра, що розкривається, представляє спектр можливого вибору. У окрему палітру зібрані близькі за призначенням математичні символи. Деякі палітри містять одиночні «готові до вживання» символи, інші включають зв'язки математичних символів з порожніми місцями або слотами.
Слот – це пунктирна рамка, в яку поміщаються елементи формули. У міру додавання тексту, чисел або символів слот розширюється. Або слот – це поле, в якому знаходиться частина формули. Кількість слотів у формулі залежить від її структури. Наприклад, дріб має два слоти: для чисельника і для знаменника. За допомогою миші або клавіші {Tab} можна переміщати курсор із слота в слот. Слоти шаблонів заповнюються числами, змінними або виразами у міру побудови формули. Шаблони формул – це готова структура, що складається з символів і слотів.
Для того, щоб відтворити який-небудь з математичних символів або шаблонів формули:
На панелі інструментів необхідно натиснути кнопку для вибору необхідного набору символів або шаблонів (Рис. 20.). З'явиться палітра, що містить необхідні символи або шаблони (на Рис. 20, це шаблони інтегралів).
Потім вибрати в ній необхідний елемент.
Рис. 20.
Для створення формули потрібно послідовно вибирати шаблони і символи з відповідних палітр і вставляти їх в слоти. Деякі елементи формул, наприклад, звичайні символи англійського алфавіту, вводяться за допомогою клавіатури. Відносне розташування символів, їх розміри і інтервали між символами у формулі встановлюються автоматично. Проте всі ці параметри можуть бути настроєні і уручну.
При створенні формул можна використовувати два підходи до побудови: перший – формула будується в тій же послідовності, в якій вона записувалася б ручкою на папері; другий – підхід базується на можливості «вкладати» – вставляти один шаблон в інший. Це дозволяє спочатку повністю створити «скелет» формули, а потім заповнити слоти необхідними символами.
Дуже часто у формулах використовуються акценти. Акценти – це додаткові елементи, які додаються до шаблонів або символів, такі як риски, крапки, стрілки векторів, тильди і тому подібне Для додавання акценту необхідно помістити курсор праворуч від елементу, до якого потрібно додати акцент, з палітри акцентів вибрати потрібний. Палітра акцентів:
Приклад.
Потрібно створити формулу:
Пропонується перший варіант побудови формули.
Завантажити редактор формул.
У слоті, що з'явився, на клавіатурі набрати послідовно символи: F(x)=
На панелі інструментів вибрати шаблон дробу
У слот чисельника вставити 1, а в нижній слот вставити шаблон кореня, після чого в слот під коренем послідовно ввести 2, а потім (, клавішею <(> вивести курсор із слота під коренем вправо від дробу
Вставити шаблон певного інтеграла
Заповнити слоти меж інтеграла відповідними символами +(, -(, а в слот під інтегралом ввести послідовно символи f(x) e, потім вибрати шаблон верхнього індексу --
У слот шаблону верхнього індексу ввести символи ixy, після чого вивести курсор із слота індексу клавішею <(> вправо від виразу і ввести символи dx
Для виходу з редактора необхідно перемістити покажчик миші в будь-яке місце поза формулою і клацнути кнопкою миші, або натиснути клавішу <Esc>. Формула готова.
