- •Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні циклової комісії професійної та практичної підготовки із спеціальності «Економіка підприємства».
- •5.020211 «Перукарське мистецтво та декоративна косметика» освітньо-кваліфікаційного рівня – молодший спеціаліст.
- •Зміст предмету «Економіка та організація діяльності»
- •Тема 2. Виробничі фонди суб‘єктів господарювання.
- •Тема 3. Персонал, продуктивність праці і заробітна плата.
- •Тема 4. Витрати і ціни на продукцію, роботи, послуги.
- •Тема 5. Фінансово – економічні результати діяльності.
- •Тема 6. Організація виробництва: принципи, типи, методи, форми.
- •Тема 8. Якість і конкурентоспроможність продукції, робіт, послуг.
- •Тема 9. Планування діяльності суб‘єктів господарювання.
- •Тема 7. Маркетингова діяльність суб‘єктів господарювання.
- •Тема 1. Підприємницька діяльність суб‘єктів господарювання в сучасних умовах. План.
- •1. Натуральна і товарна форми суспільного виробництва; ринок та його функції.
- •2. Принципи та передумови підприємництва. Економічна свобода - як основна передумова розвитку підприємництва.
- •3. Суть і функції та процес розвитку підприємництва. Пріоритети його розвитку в Україні.
- •4. Потреба виникнення та суб‘єкти бізнесу.
- •5. Особливості ведення бізнесу у сфері послуг.
- •6. Поняття підприємства. Місія, цілі напрями діяльності підприємства.
- •7. Правові засади функціонування підприємств в Україні.
- •8. Класифікація підприємств за різними ознаками, різновиди об‘єднань підприємств та господарських товариств.
- •9. Державне регулювання та державна підтримка національного та розвиток міжнародного бізнесу(сам.Вивч.).
- •Література
- •Тема 2. Виробничі фонди суб‘єктів господарювання.
- •Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів підприємства в сучасних умовах господарювання (сам. Вивч.)
- •Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів підприємства: склад та класифікація.
- •Первісна, відновна й залишкова вартість основних фондів.
- •Знос та форми відтворення основних фондів підприємства. Показники стану використання основних фондів підприємства.
- •Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації.
- •Нематеріальні активи. Амортизація нематеріальних активів.
- •Готова продукція на складі підприємства;
- •Кошти підприємства в розрахунках.
- •Норми витрат ресурсів і норми запасів. Оптимізація використання оборотних коштів на підприємстві.
- •Література
- •Тема 3. Персонал, продуктивність праці і заробітна плата. План
- •1. Трудові ресурси підприємства, його склад і структура.
- •1. За трудомісткістю виробничої програми:
- •2. За нормами обслуговування:
- •3. За нормами виробітку:
- •Для встановлення норми виробітку використовують норму часу:
- •5. Продуктивність праці, показники та методи її визначення, резерви зростання продуктивності праці.
- •Література
- •Тема 4. Витрати і ціни на продукцію, роботи, послуги.
- •1. Види і показники собівартості. Собівартість продукції та принципи її формування.
- •2. Витрати підприємства та їх характеристика.
- •3. Зміст та методика обчислення кошторису виробництва.
- •4. Об’єкти калькулювання й калькуляційні одиниці. Обчислення основних статей калькуляції.
- •3) Основна та додаткова заробітна плата виробничих робітників.
- •6. Поняття цін, їх види та функції.
- •1. Залежно від особливостей процесу купівлі, продажу та сфери економіки.
- •7. Основні методи ціноутворення в умовах ринку, проблеми та шляхи вдосконалення ціноутворення в Україні.
- •Література
- •Тема 5. Фінансово – економічні результати діяльності.
- •1. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства: суть і завдання.
- •2. Структура фінансового плану (бюджету) підприємства.
- •3. Показники оцінки фінансового стану підприємства.
- •4. Показники ефективності виробництва, резерви і фактори її підвищення.
- •Література
- •Тема 6. Організація виробництва: принципи, типи, методи, форми.
- •1. Поняття і основні елементи виробничого процесу. Принципи організації виробничого процесу.
- •2. Організаційні типи виробництва. Методи організації виробництва.
- •3. Сутність і значення застосування різних форм організації виробництва.
- •4. Загальна характеристика виробничої інфраструктури.
- •Література
- •Тема 7. Маркетингова діяльність суб‘єктів господарювання.
- •1. Суть та значення торгівлі, комерційні угоди і посередництво; маркетинг, як складова комерційної діяльності.
- •2. Характеристика основних концепцій та принципів маркетингу.
- •3. Розробка комплексу маркетингу.
- •4. Маркетингове середовище підприємства.
- •5. Маркетингова товарна, цінова, та збутова політика підприємства.
- •1. Впровадження товару на ринок.
- •2. Зростання ринку (обсягів продажу).
- •3. Ринкова зрілість товару.
- •4. Спад продаж і прибутку.
- •Література
- •Тема 8. Якість і конкурентоспроможність продукції, робіт, послуг.
- •1. Загальна сутнісна характеристика продукції. Номенклатура й асортимент продукції.
- •2. Формування виробничої програми підприємства. Показники виробничої програми.
- •3. Якість і конкурентоспроможність продукції.
- •5. Стандартизація та сертифікація продукції, як інструменти державного регулювання якості.
- •Література
- •Тема 9. Планування діяльності суб‘єктів господарювання.
- •1. Мета, принципи й методи прогнозування.
- •2. Планування як вид діяльності. Види, принципи і методи планування.
- •3. Сутність та основні етапи стратегічного планування.
- •4. Бізнес-планування: сутність і призначення.
- •5. Тактичне й оперативне планування та організація їх розробки на підприємстві.
- •Література
- •Перелік залікових питань з дисципліни «економіка та організація діяльності»
- •Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів підприємства в сучасних умовах господарювання.
- •Список літературних джерел
2. Організаційні типи виробництва. Методи організації виробництва.
Типи виробництва - це класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його властивості, як широта номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції. Є три типи виробництва: одиничне,с ерійне й масове.
Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою продукції, малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення яких здебільшого не передбачається.
Серійне виробництво має обмежену номенклатуру продукції, виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями) і сумарний їхній випуск може бути досить значним.
Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою продукції, великим обсягом безперервного й тривалого виготовлення однакових виробів.
Окремо виділяють дослідно-експериментальне виробництво, в якому виготовляються зразки або партії виробів для проведення дослідних робіт, випробувань, доопрацювання конструкцій. За дослідними зразками розробляється конструкторська та технологічна документація для серійного або масового виробництва.
Коефіцієнт закріплення операцій(характеризує рівень спеціалізації робочих місць) — це середня кількість технологічних операцій, яка припадає на одне робоче місце за місяць. Він обчислюється за формулою:
Кз.о.=mi/M,
де Кз.о.- коефіцієнт закріплення операцій; п – кількість найменувань предметів, які обробляються на даній групі робочих місць (на дільниці, в цеху) за місяць; т,— кількість операцій, що їх проходить і-предмет у процесі обробки на даній групі робочих місць; М — кількість робочих місць, для яких обчислюється Кз.о.
Робочі місця одиничного виробництва характеризуються виконанням різноманітних операцій над різними деталями в межах технологічних можливостей устаткування. Останнє є універсальним, розміщується однотипними технологічними групами. Виконання різноманітних операцій за умов недостатньо опрацьованих унаслідок частої зміни об'єктів вир-ва технологічних процесів, що потребує висококваліфікованих робітників-універсалів. Орієнтовно для одиничного виробництва Кз.о.>40.
На робочих місцях серійного виробництва виконуються операції над обмеженою номенклатурою деталей, які обробляються періодично партіями. Застосовується універсальне та спеціальне устаткування, що розміщується як технологічними групами, так і за предметним принципом. Кваліфікація робітників у цілому може бути середньою, за винятком тих високваліфікованих спеціалістів, які працюватимуть на машинах з ЧПК та на гнучких автоматизованих лініях. Залежно від широти номенклатури, величини партій, періодичності їхньої обробки серійне виробництво поділяється на дрібно-серійне (20<Кз о<40), середньо-серійне (10<Кз.о.<20) велико-серійне (1<Кз.о.<10)
Робочі місця масового вир-ва характеризуються постійним виконанням однієї операції над одним предметом праці, тобто Кз.о.= 1. Устаткування є вузькоспеціалізованим, застосовується спеціальне оснащення. Принцип розміщення устаткування - предметний. Виконання елементарних операцій на потокових лініях не потребує високої кваліфікації робітників, але на автоматизованих системах їхня кваліфікація має бути на рівні техніка чи навіть інженера.
Є два методи організації виробництва: непотоковий і потоковий. Непотоковий метод застосовується переважно в одиничному і серійному виробництвах.
Потокове виробництво має такі ознаки:
- за групою робочих місць закріплюється обробка або складання предмета одного найменування або обмеженої кількості найменувань конструктивно та технологічно подібних предметів;
- робочі місця розміщуються послідовно за ходом технологічного процесу;
технологічний процес має високу поопераційну диференціацію, на кожному робочому місці виконується одна або кілька подібних операцій;
предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними партіями згідно з ритмом роботи, що забезпечує високий рівень паралельності та безперервності процесу.
Основною структурною ланкою потокового виробництва є потокова лінія - технологічно та організаційно виокремлена група робочих місць, яка виготовляє один або кілька подібних типорозмірів виробів.
За ступенем безперервності процесу потокові лінії поділяються на безперервні та переривані. Безперервною є лінія, на якій предмети праці переміщаються по операціях безперервно. Перериваною, або прямоточною є лінія, що не може забезпечити безперервної обробки через несинхронність операцій.
Запровадження потокового виробництва потребує певних умов:
достатній за обсягом і тривалістю випуск продукції;
висока стабільність і технологічність конструкції виробу;
- можливість раціонального розміщення робочих місць і чітка організація їх обслуговування;
- застосування прогресивної технології, механізація та автоматизація процесів.